Артеменко Т.М., Липко І.П.

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЛІНГВОДИДАКТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ

Важливою проблемою, яка займає одне з центральних місць у лінгводидактиці, є проблема навчання іноземних мов. Вченими розроблені різноманітні лінгвометодичні концепції навчання іноземних мов для спеціальних цілей. Розглядаються різні питання, починаючи з комунікативної граматики і закінчуючи психологічними аспектами навчання. При розробці лінгвометодичних концепцій багато уваги приділяється створенню підручників та посібників нового типу, розробці мовних професійно орієнтованих тестів, використанню комунікативних методик викладання мови. Фахівцями обговорюється питання правильного підходу до написання підручників та посібників з іноземної мови для спеціальних цілей і створення термінологічних словників з окремих дисциплін. Деякі фахівці вважають, що в посібнику з професійного спілкування повинні переважати терміни, при цьому вважається, що загальнонаукова лексика студентам добре відома. Але ми згодні з результатами досліджень з лінгвістики тексту(Лабовкіна) ( у даному контексті це текст спеціальності) , згідно з якими лексика словників і посібників з професійної комунікації, читанню та перекладу спеціальної літератури також повинна включати найбільш часто застосовані слова даної науки. Основною базою для створення комунікативно значющих компонентів тексту, їх семантичної основи виступають лексичні засоби, які включають і загальнонаукові слова. Саме ці слова відображають реальну дійсність.

Одним з найбільш перспективних напрямків діяльності по створенню словників з фаху, на нашу думу, є створення лексичних посібників словникового типу (Онуфриенко). Викладачами кафедри проводиться робота по створенню посібника, який буде включати в себе учбовий термінологічний словник, систему тренувальних вправ і завдань, які спрямовані на навчання усіх видів мовленнєвої діяльності на матеріали мови спеціальності. Також посібник може містити рекомендації з читання абревіатур, ключі до найбільш складних вправ і завдань. Особлива увага при роботі над мовою повинна бути спрямована на виконання тих вправ, які орієнтовані на правильне формування у студентів логіко-понятійної бази майбутньої спеціальності засобами мови, яка вивчається. Як відомо, підручники і навчальні посібники для немовних вузів є основним засобом навчання, і оволодіння мовними і мовленнєвими навичками безпосередньо залежить від їх змісту. Структура і зміст підручника повинен відповідати вимогам, які пред'явлені програмою структурі і змісту аудиторних занять. Також підручник повинен включати завдання, спрямовані на оволодіння мовленнєвими навичками. Бажано, щоб у сучасному підручнику переважали творчі завдання, які спрямовані на навчання професійно-орієнтованого мовленнєвого спілкування, на проведення рольових і ділових ігор, на розвиток індивідуальної творчої мовленнєвої діяльності. Ігри, які викладач використовує на заняттях, сприяють підвищенню інтересу до вивчення іноземної мови. Рольова гра впливає на емоційну сферу студентів, полегшує запам’ятовування мовного матеріалу. Треба прагнути, щоб рольова гра не була б епізодичним прийомом, а була б однією з основних форм організації учбово-виховного процесу. Тільки у цьому випадку в рольовій грі створюються усі умови для впливу на психологічний стан студента, а також для додержування принципу індивідуального навчання через групове. Під час рольової гри студент одержує статусну та позиційну ролі. Зміна імен має велике психологічне значення і є умовою ефективного розкриття особливостей студентів, що відкриває широкі можливості для самовиразу. «Маска» сприяє ліквідації мовного бар'єру, дозволяє подолати «хвороби помилок», розкриттю творчих можливостей. З перших занять з іноземної мови треба вводити ділові ситуації, починаючи з елементів гри, потім переходити до рольової гри і, нарешті, до ділової гри, яку, треба відмітити, проводити у повному обсязі не завжди можливо у немовному вузі. При застосуванні навіть елементів цієї гри викладач може бути як спостерігачем, так і її учасником. Рольова гра є одним із проявів комунікативного підходу до навчання іноземної мови. При такому підході ураховуються комунікативне призначення мовних одиниць, їх співвідношення з поведінкою, діяльністю та соціальним статусом людини. Такий підхід дає можливість сформувати не тільки мовну, а й комунікативну компетенцію, якою необхідно володіти сучасному студенту.

Комунікативний підхід є дуже важливим і при створенні навчальних матеріалів. Він дає фахівцю можливість урахувати реальне функціонування мовних одиниць, вплив на їх використання екстралінгвістичних факторів. При цьому, той хто навчається розглядається як індивід з певними цілями та задачами. Цей підхід забезпечує більш реалістичне, мотивоване використання мови, в тому числі при моделюванні професійного спілкування майбутніх фахівців. В багатьох підручниках викладач виступає ментором, єдиним джерелом інформації і контролю, а студент є особою, яка повинна освоїти певні знання. Філософія підручника повинна бути змінена і передбачати розвиток відношень партнерства і при цьому лідерство на рівні спеціальності, а на рівні породження і рішення задач – співробітництво(Михайлов). В сучасних умовах змінюється роль викладача, який виступає партнером по комунікації. Спілкування є основною метою взаємодії викладача і студента. В результаті роботи по створенню навчальних матеріалів і використання комунікативного підходу нами були визначені деякі умови та фактори, урахування яких може сприяти більш результативному використанню комунікативної методики. Вони такі: цілі навчання та тривалість курсу навчання; адаптація мовного курсу зі спеціальності в залежності від рівня знань студентів; поєднання при навчанні мові спеціальності комунікативного та традиційного методів викладання мови; використання рольової гри, яка є формою навчання і контролю знань; використання вправ, які базуються на функціонально-комунікативному підході. Пошук шляхів навчання ефективного мовленнєвого спілкування приводить до висновку про перевагу комунікативного підходу, при якому ураховуються екстралінгвістичні фактори та досвід комунікантів.

На наш погляд заслуговує також уваги ідея створення учбово-дидактичних комплексів з опорою на попередньо розроблену логічну структуру курсу і логічну модель міждисциплінарних зв’язків. Складовими частинами таких комплексів є підручник і посібники, які доповнюють його і відображають профіль і спеціалізацію вузу. Посібники призначені для роботи в аудиторії і для самостійної роботи. Такі посібники можуть включати тексти країнознавчого характеру, метою яких є вилучення інформації при різних видах читання. Такий комплекс може включати посібник для вивче