Волювач О.В., к.х.н., ст.н.сп.
Одеський національний університет імені І.І.
Мечникова
До питання про
можливість сумісного вилучення додецилсульфату натрію і Твіну (40/60) із
розбавлених водних розчинів
Через свої унікальні властивості поверхнево-активні речовини (ПАР) широко використовуються в побуті у складі
синтетично миючих засобів, в хімічній, нафтовидобувній, текстильній і в
багатьох інших промисловостях, а також на різних стадіях більшості
технологічних процесів (полімеризація, обробка і фарбування тканин,
обессмолювання сульфітної целюлози), що призводить до забруднення ними технологічних розчинів і стічних вод, і
відповідно до збільшення антропогенного навантаження на водні об'єкти. Тому
сьогодні залишається актуальною проблема вилучення ПАР із водних розчинів
різними физико-хімічними методами, вибір яких дозволяв би за достатньо короткий
час провести процес очищення і не вимагав би значних енерговитрат і інших
коштовних реагентів. До числа таких методів відноситься метод флотації, де
використовується легкодоступній адсорбент - повітря.
Мета роботи –
дослідити можливість сумісного вилучення найпоширеніших представників аніонних
і неіоногенних ПАР додецилсульфату
натрію (ДДСН є основною складовою частиною синтетично миючих засобів) і Твіну
(Твін-40, Твін-60 широко використовуються в фармації, харчовій промисловості)
із водних розчинів при різних мольних співвідношеннях компонентів.
Проведені
дослідження показали, час флотаційної обробки
ПАР-містячих розчинів складає 15 хв., при цьому об’єм пінного продукту
незалежно від складу змішаного розчину ПАР скорочується в середньому з 22 до 12
%.

Рисунок. Вплив складу розчину на ступінь (α) флотаційного вилучення
Твіну-40 (1, А), Твіну-60 (1, Б) і додецилсульфату натрію (2, А, Б) із бінарних
водних розчинів.
Хід кривих на
представлених вище діаграмах залежності ступеня флотаційного вилучення ПАР
(Твін-40, Твін-60, ДДСН) від складу бінарних розчинів Твін-40 – ДДСН, Твін-60 –
ДДСН свідчить про повну сумісність компонентів при усіх їх мольних
співвідношеннях у розчинах (рисунок), що супроводжується їх синергетичною дією
в процесі адсорбції на межі розділу фаз бінарний розчин ПАР – повітря. Оскільки
в досить широкому діапазоні мольних співвідношень досліджуваних ПАР ступінь їх
флотаційного вилучення із бінарних водних розчинів мало змінюється (α
(Твін-40) = 97-99 % , α (Твін-60) = 96-98 %, α (ДДСН) ≈ 70 %),
за винятком сумішей з великим вмістом у розчинах Твінів, то можна стверджувати,
що в таких розчинах утворюються змішані агрегати (міцели) постійного складу.
Поверхнева
активність утворених агрегатів при мольних співвідношеннях Твін (Твін-40,
Твін-60) : ДДСН - 0,1 : 0,9; 0,3 : 0,7
і 0,5 : 0,5 мало змінюється, але помітно зростає при мольній частці Твіну
0,7, що приводить до збільшення ступеня
флотаційного вилучення ПАР, особливо менш поверхнево-активного ДДСН на 28 % у
суміші з Твіном-40 і на 26 % у суміші з Твіном-60.
Поверхневу
активність індивідуальних Твіну-40, Твіну-60, ДДСН та їх бінарних сумішей Твін
– ДДСН різного складу розраховували графічно (за методом Ребіндера) по
експериментально отриманим ізотермам поверхневого натягу їх водних розчинів як
тангенс кута нахилу σ = f (C) в області достатньо розбавлених розчинів при С →
0. Знайдено: рівноважні значення поверхневого натягу, виміряні за методом
Вільгельмі для усіх досліджуваних сумішей ПАР встановлювалось при кімнатній
температурі за 2 год. З усіх осліджуваних ПАР найбільш поверхнево-акивними є
довголанцюгові неіоногенні ПАР.
Таким чином,
знайдена кореляція між залежністю поверхневої активності сумішей Твін (Твін-40,
Твін-60) – ДДСН і ступенем їх флотаційного вилучення від складу змішаного
розчину частково пояснює причину, з якої відбувається інтенсифікація процесу
флотаційної обробки бінарних сумішей ПАР. Рекомендованими співвідношеннями
неіоногенної ПАР до аніонної ПАР, в даному випадку Твіну до ДДСН, що є
оптимальним для флотаційного вилучення двох компонентів, є співвідношення n (Твін) : n (ДДСН) – 0,7 : 0,3 і 0,9
: 0,1.