Экономичні науки/10. Економіка підприємства

К.е.н. Супрун С.Д., Могир Ю.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Основні причини та передумови виникнення ризикових подій

Діяльність підприємств завжди обтяжена ризиком, він може бути меншим чи більшим, але зовсім уникнути його неможливо. Ризик визначається багатьма причинами, що зумовлені як внутрішніми так і зовнішніми факторами. Тому доцільним є дослідити основні з них. Так, причини виникнення ризику можна поділити на три групи. До першої групи слід віднести ризики, які важко спрогнозувати. Таким, наприклад, є науково-технічний прогрес, важко передбачити також різні природні явища, зміни клімату, розвиток смаків споживачів тощо. Друга група - це економічно оптимальна неповнота інформації, бо іноді більш доцільно працювати з неповною інформацією, ніж збирати вкрай високовартісну практично повну інформацію. До цієї групи можна віднести і неповноту інформації, обумовлену обмеженістю потужностей для її обробки, оскільки ця обмеженість пояснюється економічними причинами. Також сюди слід віднести й неточності, які виникають з наближених методів оцінювання даних, наприклад, вибіркові спостереження і експертні оцінки. Зниження цих неточностей теж потребує певних додаткових затрат. Третя група включає ризики, породжені, так званою, “організованою” невизначеністю чи асиметрією інформації. Іноді деякі економічні агенти вважають доцільним приховувати деяку частину інформації з економічних, політичних чи з інших причин. Керівництву підприємства інколи важко буває оцінити можливості та зусилля підлеглих підрозділів і навпаки. Невизначеність ситуації характеризується ще й тим, що вона залежить від багатьох змінних чинників - контрагентів, дії яких неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю. Суттєвий вплив на неї має відсутність чітко визначених цілей та критеріїв їх оцінки, зсуви у суспільних потребах і споживчому попиті, непередбачувана поява нових технологій і техніки, зміна кон’юнктури світового ринку, коригування траєкторії руху економіки з політичної необхідності, непередбачуваність природних явищ тощо.

Отже, під невизначеністю, яка породжує ризик, слід розуміти ситуацію, коли у деякій мірі відсутня інформація стосовно структури та можливих станів об’єкта та оточуючого середовища. Слід зазначити, що в більшості праць поняття невизначеності пов’язується з поняттям імовірності. Основна умова розрахунку ймовірнісних характеристик деякого випадкового процесу пов’язується з можливістю проведення достатньо багатократних статистичних випробувань. На жаль, можливість проведення таких випробувань у соціально-економічних системах досить обмежена. Ці об'єкти знаходяться в умовах, що безперервно змінюються і самі інтенсивно змінюються і при цьому характер та напрямок змін не завжди можуть бути точно оцінені. Ще одна складність пов’язана з тим, що соціально-економічні об’єкти тісно пов’язані із зовнішнім середовищем, їх поведінка залежить від поведінки багатьох інших об’єктів, від сукупності чинників, які можуть мати і неекономічний характер.

Наявність фактора ризику обумовлена тим, що прийняття управлінських рішень з окремих питань господарсько-фінансової діяльності підприємства, як правило, здійснюється в умовах відсутності повної та достовірної інформації про основні фактори, що впливають на її ефективність. Зауважимо, що проявом фактора ризику виступає виникнення певної ризикової події, яка ймовірно очікувалась на стадії прийняття управлінського рішення (початку господарської операції), але фактично проявила себе після його прийняття (в ході проведення господарської операції). Ризикова подія є результатом дії певного фактора, що й обумовлює певний вид ризику. А наслідком виникнення ризикової події є відхилення фактичних результатів господарської діяльності від її цільових показників, що призводить до фінансових втрат підприємства, які, в свою чергу, можуть бути пов’язані із: втратою окремих елементів майна підприємства; втратою іміджу підприємства; втратою часу, інформації, технології та інших нематеріальних активів підприємства; майновою та фінансовою відповідальністю підприємства перед третіми особами, що виникли в результаті ризикової події. Також тут слід відмітити, що виникнення ризикової події має для підприємства суттєві наслідки, які обумовлюють не тільки поточний фінансовий результат діяльності, а й майново-фінансове становище підприємства в цілому, можливості та перспективи його подальшої діяльності.

На основі проведеного дослідження можемо стверджувати, що ризик є об’єктивно-суб’єктивною категорією, яка насамперед пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності у ситуації неминучого вибору та відображає ступінь досягнення сподіваного результату, невдачі та відхилення від цілей (з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників за наявності прямих та зворотних зв’язків). Все це визначає системний підхід до категорії ризику і вплив на систему внутрішніх чинників, конкуруючих систем та надсистеми в цілому. А тому, важливим є розвиток відповідного механізму контролю та управління ризиком на принципах системного аналізу. Кожен вид ризику повинен бути детально проаналізований, змодельований, розкладений на елементи, що дозволить, у певній мірі, зменшити невизначеність ситуації.