Экономичні науки/10. Економіка підприємства

К.е.н. Левчук О. В., Крижанівська О. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Основні напрямки планування інвестиційної діяльності сучасного підприємства

Інтегрування економіки України в міжнародну економічну систему дає можливість залучити в Україну новітні технології, реалізувати експортні можливості вітчизняного виробництва в сфері промисловості та торгівлі. Актуальність цього питання зумовила необхідність проведення досліджень, в рамках яких досить значну увагу слід приділити питанням планування інвестиційної діяльності підприємств. Таке планування має орієнтуватися на ринкову кон’юнктуру, враховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та інвестиційними ресурсами. Це складний процес визначення обсягу інвестиційних ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з показниками підприємства у плановому періоді. Здійснюючи планування інвестиційної діяльності підприємство має виходити із постановлених стратегічних цілей і має формувати його таким чином, аби досягти постановлених цілей з мінімальними витратами. Також, таке планування дозволить скоординувати різні напрямки діяльності підприємства, оскільки це дасть змогу оцінити ефективніші наслідки та наявність інвестиційних ресурсів для їх здійснення.

На нашу думку, необхідно більшу увагу приділяти удосконаленню своєї інвестиційної стратегії, адже основним її завданням є забезпечення фінансової стійкості та стабільної платоспроможності. Інвестиційна стратегія має бути відповідною загальній меті розвитку підприємства, тобто створювати умови, як матеріальні так і фінансові, для реалізації цілей та завдань стратегічного розвитку. Також варто відмітити й те, що управління інвестиціями має створювати умови для розширення та підвищення ефективності діяльності підприємства в майбутньому періоді й при цьому має бути знайдене оптимальне співвідношення між рішеннями поточних та перспективних завдань розвитку підприємства. Достатню увагу сьогодні потрібно приділяти й питанню формування інвестиційних ресурсів на підприємстві як за рахунок класних, так і позикових коштів, а також з подальшим погашенням останніх за рахунок прибутку від здійснення інвестицій. Необхідно звертати більшу увагу експертизі інвестиційного проекту, що дозволить приймати обґрунтовані інвестиційні рішення. В цьому контексті хочемо зауважити, що розпилення коштів за різними інвестиційними проектами знижує ефективність інвестиційної діяльності, збільшує строки реалізації інвестиційних проектів та рівень ризику.

Формування окремих напрямків інвестиційної діяльності підприємства у відповідності зі стратегією його економічного і фінансового розвитку дозволяє визначити пріоритетні цілі і задачі цієї діяльності по окремих етапах майбутнього періоду. Саме тому, планування інвестиційної діяльності підприємства має проводитись за окремими напрямками, які дозволять вирішити такі важливі завдання, як: визначення співвідношення основних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду; визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності (для підприємств, що здійснюють багатогалузеву господарську діяльність); визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяльності; дослідження та облік умов зовнішнього інвестиційного середовища та кон’юнктури інвестиційного ринку; пошук окремих об’єктів інвестування й оцінка їхньої відповідності напрямкам інвестиційної діяльності підприємства; забезпечення високої ефективності інвестицій.

Таким чином, удосконалення інвестиційної діяльності підприємства є необхідною умовою успішної його господарської діяльності та економічного розвитку, що сприятиме його високій інвестиційній активності в умовах ринку (адже економічний ріст, високий рівень доходності та інвестиційна активність є взаємообумовленими процесами).

Дослідження показали, що більшість підприємств, на сьогодні, мають кредити і позики, не погашені в термін чи прострочену кредиторську заборгованість. Відсутність власних оборотних коштів свідчить про кризовий стан таких підприємств. У цьому контексті хочемо зазначити, що можливість проводити необхідні платежі та розрахунки у визначені строки, залежить як від надходження грошових коштів дебіторів, покупців підприємства, так і від їх вибуття для виконання платежів в бюджет, розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами, а це є ключовим фактором фінансової стабільності. Саме від фінансового стану підприємств залежить їх інвестиційна привабливість, адже в першу чергу, для інвестування обираються тільки ті підприємства, які мають найкращі перспективи розвитку та зможуть забезпечити найвищу ефективність вкладеного капіталу. Інвестори стали більш вимогливими, хочуть бути більш впевненими у реальних можливостях отримати віддачу від вкладеного ними капіталу. Це, в свою чергу, вплинуло на подальший розвиток взаємовідносин між двома сторонами інвестиційного процесу: інвестором та підприємством і саме підприємства стали найбільш ініціативними у пошуку інвестора. Зважаючи на це, підприємства повинні запевнити інвестора вкласти свої кошти, обгрунтувати та довести ефективність від таких вкладень, тобто довести свою інвестиційну привабливість. В свою чергу і потенційний інвестор має бути впевненим у віддачі від своїх вкладень.

Зважаючи на вищевикладене, вважаємо, що потребують наукового обгрунтування підходи до розробки стратегії інвестиційної діяльності підприємств, основний зміст яких полягає у кількісному вивченні багатьох факторів, врахування яких дозволить прийняти відповідні управлінські рішення для забезпечення найвищої ефективності інвестицій.