Экономичні науки/10. Економіка підприємства

К.е.н. Супрун С.Д., Волинець О. Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості управління ростом вартості підприємства

Вартість підприємства як економічна категорія з однієї сторони відображає обсяг ресурсів, затрачених на досягнення певного рівня корисності підприємства, а з іншої сторони є категорією обміну з точки зору здатності підприємства обмінюватися (на фінансові інструменти при його приватизації, на грошові кошти у випадку придбання підприємства як цілісного майнового комплексу). Дослідження показали, що підприємства різних галузей промисловості мають різну здатність створювати вартість. Це в першу чергу залежить від розміру підприємства, обсягів виготовлюваної продукції, попиту на дану продукцію. Велике значення має також і якість управління підприємством, адже керівництво підприємства питання оцінки вартості майна підприємства піднімає здебільшого лише в період кризи, а не з метою забезпечення більш стійких темпів зростання. В такому випадку, в основі оцінки вартості лежить глибокий аналіз існуючого фінансово-господарського стану підприємства і передбачуваних внутрішніх можливостей його розвитку (мова йде лише про внутрішню вартість підприємства). Проте, світова практика показує, що найбільш конкурентоспроможними підприємствами та компаніями, як правило, є ті, у яких головним критерієм оцінки якості прийнятого управлінського рішення слугує наступне підвищення вартості. На сьогодні прослідковуються тенденції зближення західних стандартів бухгалтерської фінансової звітності зі стандартами оцінки, які, в свою чергу, базуються на понятті ринкової вартості та управлінні бізнесом. Однак, застосування концепції вартості на вітчизняних підприємствах не одержало достатнього поширення через відсутність доступних процедур, методик, технологій, а також досвіду практичної діяльності фахівців на підприємстві. Не існує достатніх доказів й того, що критерій вартості є найкращим в системі управлінні підприємством порівняно з доходом, прибутком, рентабельністю тощо. Не зважаючи на це, останнім часом зросла зацікавленість стосовно використання вартості в щоденній практиці управління підприємствами. А це, на нашу думку, є достатнім аргументом на користь оцінки ефективності діяльності підприємства через вартість його капіталу.

Проведені нами дослідження показали, що ті підприємства, які використовують вартість як об’єкт управління, мають явні конкурентні переваги перед підприємствами, котрі орієнтовані на інші економічні критерії своєї діяльності. Безумовно, для прийняття обґрунтованих і добре продуманих управлінських рішень у сфері бізнесу сучасний керівник має у своєму розпорядженні значний арсенал засобів, інструментів і технологій, однак кількість не завжди свідчить про якість. Мова зараз піде про основні етапи управління ростом вартості підприємства, особливістю яких є циклічність самого процесу. Так, на першому етапі ідентифікується поточний стан діяльності підприємства з використанням у якості критерію вартості бізнесу. В такому випадку визначається ринкова вартість бізнесу. Проте, слід відмітити, що в нинішніх умовах її визначення для вітчизняних підприємств є, в більшості випадків, досить складним (через відсутність аналогів та інформації про котирування акцій підприємств). На цьому ж етапі визначається і внутрішня вартість бізнесу, яка розраховується за даними внутрішнього фінансового та управлінського обліку здебільшого із застосуванням екстраполярних методів (обов’язковою умовою тут є збереження існуючих тенденцій діяльності підприємства). На другому етапі проводять порівняння поточного стану діяльності підприємства з еталонним, ґрунтуючись на умові максимізації (мінімізації) значення критерію вартості. Для цього здійснюють: 1) порівняння ринкової та внутрішньої вартості бізнесу та роблять висновки про адекватність оцінки бізнесу ринком; 2) розробку проектів (перераховують вартість бізнесу з використанням даних, закладених у бізнес-плани проектів); 3) порівняння вартості бізнесу, отриманої раніше з урахуванням внутрішніх поліпшень, і вартості з урахуванням зовнішньої реорганізації (продаж окремих напрямків бізнесу, розвиток нових напрямків діяльності, злиття та приєднання інших бізнесів, виділення в самостійні економічні суб’єкти). Рішення про доцільність проведення конкретних заходів приймають виходячи з аналізу росту вартості підприємства. На третьому етапі для отриманих значень критерію вартості прогнозують майбутні значення показників діяльності бізнесу, визначають конкретні заходи щодо досягнення цілей. Четвертий етап – це реалізація запланованих заходів. У ході виконання плану та по його закінченню, знову відбувається перехід до першого етапу, і цикл замикається. Залежно від розмірів діяльності підприємства, передбачуваних ресурсів і сектору ринку, у якому діє бізнес, тривалість циклу може варіюватися та становити різні періоди часу, це може бути: один день, тиждень, місяць, рік тощо. Зауважимо тут, що більш короткі цикли характерні для сектору ринку послуг, банківського сектору, а більш тривалі – для виробничого сектору.

Таким чином, підприємство (бізнес) є складною економічною системою, яка, як об’єкт, складається з різних елементів, що зв’язані між собою й взаємодіють один з одним. Бізнес як система завжди переслідує певну мету і система рухається до цієї мети. Зважаючи на це, підприємство (бізнес) можна також розглядати з точки зору двох концепцій його функціонування: статичної, коли підприємство розглядається як цілісний майновий комплекс, а його ринкова вартість визначається як сума вартостей складових елементів таких як: майна, ринкової репутації, якості управління; динамічної, коли підприємство являє собою певну комплексну інвестицію, а його привабливість визначається вартістю доходів, які отримуються внаслідок використання майна підприємства.