Экономические науки / 13. Региональная экономика

Панкратова О. М., к.е.н.

Харківський інститут фінансів Українського державного університету

фінансів та міжнародної торгівлі

Взаємозв'язок показників економічного розвитку з показниками,

що характеризують екологічну ситуацію в Україні

В ХХІ ст. перед людством все гостріше постають екологічні проблеми, як регіональні так і глобальні, як стосовно обсягів шкідливих викидів, так і щодо вичерпання природних ресурсів, зростає імовірність глобального конфлікту між економічною діяльністю людини та станом довкіллям.

Висока природомісткість і ресурсо-сировинний генезис економічного потенціалу України визначають особливі вимоги до врахування екологічного чинника під час проведення економічних реформ. Потужна мінерально-сировинна база України експлуатується часто з порушенням вимог законодавства. Високими є аварійність захоронення пластових вод, а також втрати вугілля при його видобутку і збагаченні. Велика частина законсервованих шахт не відповідає вимогам екологічної безпеки. Серед техногенних чинників, що негативно впливають на природне середовище, в тому числі на земельні ресурси, багато не рекультивованих сховищ відходів, відстійники, поля фільтрації, та ін.

Спрямованість економіки лише на зростання, призводить до появи негативних екстерналій, а саме – зростання рівня забруднення навколишнього середовища та інтенсивного використання природних ресурсів, що, в свою чергу, призводить до зменшення асиміляційного природного потенціалу. Зрозуміло, що такі взаємовідносини між природною та економічною системами призводять до появи протиріч між людиною та навколишнім природним середовищем. В решті решт, може виникнути загроза подальшого розвитку суспільства в наслідок неспроможності економічної системи впоратися зі своїми власними проблемами. В той же час як стимулююча еколого-економічна політика, зорієнтована не на боротьбу з наслідками, а на попередження негативних проявів, майже не використовується. Крім того, стимулююча еколого-економічна політика виступає базовою для зменшення енергозалежності, та вдосконалення власних виробничих процесів. Головною відмінністю вітчизняної системи екологічного оподаткування є те, що механізми її реалізації не є ефективними, так як не створюють реальних стимулів для енергозберігаючих та природоохоронних заходів.

Аналізуючи стан атмосферного повітря, можна дійти висновку про те, що рівень економічного розвитку країни нездатен компенсувати наближення навколишнього середовища до кризового стану. Протягом 2010р. в атмосферу надійшло 6,4 млн. т шкідливих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. У сумарній кількості шкідливих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 848,8 та 7,1 тис.т. Крім цих речовин, в атмосферу в 2010р. стаціонарними та пересувними джерелами було викинуто 185,2 млн. т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату. Понад 61% забруднювальних речовин, що потрапили у повітря, припало на стаціонарні джерела забруднення промислових підприємств. Від них в атмосферу надійшло 3,9 млн. т забруднювальних речовин, що на 0,6 млн. т (на 13,2%) менше, ніж у 2009р. [1].

Аналізуючи дані стосовно витрат на охорону навколишнього природного середовища у 2010 р., виникає необхідність порівняння їх з обсягами валового внутрішнього продукту в країні за різні роки.

Обсяги ВВП за 2005-2010 рр. наведені в табл. 1 [2].

Табл. 1

ВВП України (за 2005-2010 рр.)

	Млрд. грн.
2005	441,5
2006	544,2
2007	720,7
2008	948,1
2009	913,3
2010	1094,6

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок стосовно того, що показники, які характеризують екологічний стан в країні тісно взаємопов'язані з розмірами ВВП країни.

Так з кожним роком разом зі зростанням ВВП спостерігається збільшення шкідливих викидів (за результатами 2005-2010 рр.). Проте у 2009 році спостерігається зовсім інша ситуація – обсяги ВВП зменшились у порівнянні з 2008 роком, разом з цим зменшились й обсяги шкідливих викидів.

Екологічні наслідки незбалансованої політики держави щодо даної проблеми є занадто важкими для економіки України – до 10 % щорічних втрат ВВП у вигляді зменшення продуктивності та передчасної втрати основних фондів, природних і людських ресурсів. Ресурсомiсткiсть ВВП України в 3 рази перевищує світовий рівень. Високий рівень індустріалізації та урбанізації призвів до погіршення умов життя, здоров'я населення, підвищення захворювання, смертності та зниження народжуваності. А це в свою чергу унеможливлює досягнення країною високого рівня соціально-економічного розвитку та збереження навколишнього середовища.

Таким чином, забезпечення сталості розвитку еколого-економічного потенціалу – природний підсумок і результат професіоналізації механізмів управління державою, регіонами, міждержавними утвореннями. Проведений аналіз взаємозв'язку показників економічного розвитку та стану навколишнього середовища підтверджує той факт, що між рівнем розвитку економіки країни та її екологічним станом існує прямий зв'язок.

Література

1. Викиди окремих шкідливих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря у 2009 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Експрес-випуск Державного комітету статистики «соціально-економічний розвиток України за січень-лютий 2011 року» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.