Здобувач Шестаковська Т.Л.

Чернігівській державний інститут економіки і управління

РОЛЬ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Сучасний етап розвитку світової і вітчизняної економіки передбачає створення суспільства, що базується на знаннях, де соціальне і економічне благополуччя країни визначається наукоємними технологіями, інноваційною спрямованістю і рівнем інтелектуального розвитку соціуму. В умовах глобалізації, посилення конкуренції фундаментальне значення для розвитку національної економіки має розвиток ринку освітніх послуг.

Відомо, що сучасні проблеми освіти не можуть бути не тільки вирішені, але й осмислені поза загальними процесами, які відбуваються в суспільстві. Саме тому останнім часом все більше усвідомлюється зростання ролі шкільної освіти в процесі подальшого розвитку суспільства. Система освіти все більше сприймається не тільки як найважливіший чинник технологічного і соціально-економічного розвитку, але й як стратегічний чинник виживання суспільства в умовах його глобальної кризи.

Таким чином, вирішальне значення для успішного здійснення соціально-економічних реформ суспільства має система загальної освіти. Зміни, що стосуються всіх сфер життя суспільства, безпосередньо стосуються вдосконалення не тільки шкільних освітніх систем, але й їх економічних відносин.

Відомо, що сучасні проблеми освіти не можуть бути не тільки вирішені, але й осмислені поза загальними процесами, які відбуваються в суспільстві.

Саме тому останнім часом все більше усвідомлюється зростання ролі шкільної освіти в процесі подальшого розвитку суспільства. Система освіти все більше сприймається не тільки як найважливіший чинник технологічного і соціально-економічного розвитку, але й як стратегічний чинник виживання суспільства в умовах його глобальної кризи.

Пріоритетність освіти підкреслюється президентом АПН України В.Г. Кременем, котрий стверджує, що лідером у ХХІ столітті буде та нація, котра створить найбільш ефективну систему освіти, здатну забезпечити безперервний ріст якості людського капіталу, представленого знаннями, вміннями, навичками, духовністю та мораллю людей [3].

Реалізація ідеї випереджальної шкільної освіти передбачає перебудову її існуючої системи. Крім того, майбутні зміни повинні бути радикальними, оскільки, перш за все, необхідно змінити зміст освіти, його цільову орієнтацію. Освіта має відповідати не лише вимогам людини, яка живе в сучасному соціально-економічному та інформаційному середовищі, але й тим новим глобальним проблемам, які ставить перед людством сучасний світ.

Тому прогностичні тенденції шкільної освіти мають впливати не лише на розвиток навчальних закладів, але й на становлення всього суспільно-політичного, культурного, соціального, економічного, духовно-етичного розвитку.

Сучасний стан освіти в Україні віддзеркалює соціально-економічний і культурно-історичний стан держави. Основним орієнтиром на шляху розвитку національної освітньої системи були й залишаються якість освіти і рівний доступ до неї для всіх громадян України, підвищення освітнього рівня молоді у нашій державі. Для досягнення цієї мети органам державної влади необхідно вдатися до змін у сучасній системі освіти, залучивши для надання серйозної допомоги в її реформуванні людей, які зацікавлені у здобутті освіти, здебільшого - це молодь.

В економіці XXI століття не залежно від того, як її будуть називати: постіндустріальна, інтелектуальна чи якось інакше, пріоритетом будуть виступати знання і навики. Тому інвестиції держави в освіту набули статусу найважливішого фактору економічного зростання. Отримання системних знань і навиків життєдіяльності за професійними заняттями – це невід’ємна умова економічного розвитку будь-якої держави. Справа в тому, що в останнє десятиріччя акцент робиться на грошовий вимір вигод від отримання освітніх послуг. Інакше кажучи, людську силу (у широкому сенсі цього слова) стали розглядати в категорії «капітал», який покликаний обертатися, всякий раз приносячи прибуток у вигляді матеріальних чи грошових благ, тобто витрати на освіту повинні стати не просто затратами, а інвестиціями. Як свідчать результати дослідження світового досвіду фінансування закладів освіти, основним джерелом фінансування у цій сфері завжди був бюджет. Розвинені країни, як відомо, інвестують в освіту доволі значні суми [2].

Особливої актуальності набуває соціальна значимість освітніх послуг в процесі переходу до інформаційного суспільства. За умови виняткової важливості знань як специфічного товару освітні послуги стають основним чинником розвитку інформаційного суспільства.

Як суспільний товар освітня послуга має величезний соціальний вплив. Тобто, освітні послуги практично формують суспільну свідомість через вплив та зміни кожного конкретного члена суспільства. Високий рівень освіти призводить до кращої організації суспільства, зниження рівня злочинності, збільшення доходів населення, посилення свідомої мотивації людини і т.д.

Література:

1. Гаєвська Л.Н. Розвиток державно-громадського управління загальною середньою освітою (досвід Росії) // Національна академія державного управління при Президентові України. – К.: - 2009. С. 4-10.

2. Калініна Л.М. Стратегія інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу // Стратегії управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства: ЗБ. наук. праць/ Ін-т педагогіки АПН України; За ред.. Р.П. Вдовиченка, Л.М. Калініної. – К.; Миколаїв: Видавництво «Іліон», 2008. – Вип.1. – С. 4.

3. Кремень В.Г. Інноваційність і освіта // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 11-13 жовтня 2006 р., Черкаси-Сахнівка. – К.: СПД Богданова А.М., 2007. – 240 с.