Економічні
науки/14. Економічна теорія
Аспірант Ковч В.В.
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.
Україна
Ланки
держави та її економічні функції при розкритті інноваційного потенціалу
Держава, як суспільний інститут, є
суб’єктом управління, що забезпечує організацію й функціонування всіх елементів
соціально-економічної системи. Під державою розуміється особлива, універсальна
організація, що має публічну, державну владу та спеціальний апарат регулювання
суспільних відносин. Відповідно, провідне завдання держави полягає у поєднанні
інтересів суспільства, колективів та осіб, забезпечення власного регулювання
при збереженні саморегулювання та саморозвитку суспільства [3, с 17]
Виступаючи як представник суспільства в
цілому, держава встановлює правила функціонування й взаємодії інших економічних
агентів і здійснює контроль за їхнім дотриманням – є єдиним суб’єктом, що
володіє законним правом примусу. З іншого боку, держава, поряд з приватними
компаніями виступає як рівноправний суб’єкт господарювання, оскільки в особі
державних підприємств здійснює виробництво певних видів товарів і послуг (у
тому числі ринкових) [4, с 1]
Серед основних напрямів діяльності
держави, які характеризують її сутність і призначення у суспільстві, саме економічній
функції як сукупності основних напрямків діяльності держави у сфері економіки
належить провідне місце. Так, державою визначаються основні цілі та напрями
розвитку національної економіки, формуються регулятори, які здатні ефективно
впливати на діяльність господарських суб’єктів і спрямовувати економічні
процеси у бажаному для суспільства напрямку, коригується розподіл ресурсів в
економіці з метою розвитку прогресивних процесів, усунення негативних зовнішніх
ефектів, перерозподіл доходів, забезпечується соціальний захист та соціальні
гарантії, захист навколишнього середовища, контролюється додержання
економічних, екологічних, соціальних та інших встановлених стандартів [2, с.
315].
Ці складові економічної функції держави
обумовлюють зміст прав та обов’язків держави. Для регулювання економічних
процесів держава наділяється виключним правом приймати обов’язкові для всіх
закони, а для забезпечення контролю держава наділяється правом застосовувати
примусові перевірки діяльності суб’єктів господарювання. При цьому держава в
умовах сучасної реальності постійно змінюється, що має своє віддзеркалення і у
функціях цього суб’єкту економічної системи.
Основна
мета, що переслідується при здійсненні інноваційного процесу є зростання
конкурентоспроможності в усіх видах економічної діяльності, збереження та
розширення внутрішніх і зовнішніх ринків збуту, одержання прибутку, тощо.
Процес трансформації інноваційного потенціалу відбувається з урахуванням впливу
різноманітних факторів; вплив одних із них посилюється, інших – послаблюється
безпосередньо на кожному етапі розвитку.
Російські
вчені мають своє бачення «ефективної держави» зокрема І. Н. Мисляєвої. [1, с 26]. Розвиток
держави та еволюція її функцій до політики «ефективної держави», на думку
вченої, знаходить своє відображення в двох основних положеннях:
1.
будь-яка
держава внаслідок ймовірного зростання витрат, що автоматично виключають
збільшення дефіциту державного бюджету, повинна суттєво скорочувати коло своїх
обов’язків, частково перекладаючи їх вирішення на «плечі» інших господарюючих
суб’єктів;
2.
витрати
на пенсійне забезпечення, медичне страхування, страхування від безробіття та
інші соціальні виплати – не повинні забезпечуватись тільки за рахунок коштів
державного бюджету. Ці видатки рекомендується рівномірно розподіляти між всіма
суб’єктами.
Інноваційний
потенціал є складовою економічного потенціалу країни і визначає інноваційні
можливості держави, які не обмежуються лише ресурсними. Під наявним
інноваційним потенціалом розуміється сукупність можливостей для здійснення
інноваційного процесу з метою забезпечення інноваційного розвитку економіки,
які визначаються:
o
по-перше, інтелектуальними,
інвестиційними, матеріальними, трудовими ресурсами;
o
по-друге, інституціональними умовами
використання ресурсів;
o по-третє, організаційно-економічними механізмами їх
застосування.
Економічні
функції держави еволюціонують по мірі ускладнення економічних процесів в
інноваційній економіці, а їхній зміст змінюється в залежності від внутрішніх та
зовнішніх чинників та підсилення ролі тих чи інших суб’єктів впливу. Відбувається
диференціація впливу суб’єктів на економічну функцію держави. Зокрема в кінці
ХХ ст. однозначно високу силу впливу на державу мав великий бізнес, щодо
теперішнього часту, то варто зазначити, що значно підвищився вплив малого та
середнього бізнесу.
В
сучасному розвитку інноваційної економіки держава перебуває на двох ланках:
по-перше зі сторони регулюючого економічного інституту та по-друге зі сторони
економічного суб’єкта. В першому випадку економічною функцією держави є
оптимізація діяльності збалансованого економічного та інституційного режиму, що
забезпечить повноцінне формування інноваційної економіки. Втілення цієї функції
відбувається завдяки використання механізмів законодавчої, виконавчої, судової
та ревізійної діяльності. Застосування економічних функцій держави із сторони
регулюючого інституту несе в собі, як постійний так і тимчасовий характер,
даний аспект залежить від етапу економічного розвиту.
Література
1. Государственное
регулирование рыночной экономики: Учебн. Пособие. – Москва: Дело, 2001. – 280
с.
2.
Основи економічної теорії: [підручник] /
О. О. Мамалуй, О. А. Гриценко, Л. В. Гриценко, Г.Ю. Дарнопих та ін. / заг. ред.
О.О. Мамалуй]. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 434 с.
3.
Роль держави у довгостроковому
економічному зростанні / За ред.. д. е. н. Б.Є. Кваснюка. – Х.: Форт, 2003. –
424с