К.е.н. Семко Т.В., Скічко К.О.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

АНАЛІЗ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ, ПОЛЬЩІ ТА НІМЕЧЧИНИ)

         У концепції програми економічного розвитку, яка розробляється під егідою ООН ключовими елементами стратегії  початку ХХІ ст. визначено поліпшення умов життя людей, скорочення розриву між бідними та багатими країнами, недопущення деградації навколишнього природного середовища. В цьому контексті  одним з найважливіших показників розвитку країни доцільно вважати рівень життя населення, який концентрує в собі досягнення певного ступеня економічного, соціально-політичного, демографічного та інтелектуального розвитку країни. Сучасний економічний словник дає наступне визначення рівня життя: «…це рівень добробуту населення, споживання благ і послуг, сукупність умов і показників, які характеризують задоволення основних життєвих потреб людини» [1]. Т.Миронова, О.Добровольська, А.Процай, С.Колодій вважають, що рівень життя населення – це система кількісних і якісних показників загального споживання населенням природних, матеріальних, духовних благ і міра задоволення потреб у цих благах на конкретному етапі розвитку суспільного виробництва й виробничих відносин [2]. Таким чином можна стверджувати, що рівень життя населення визначається як сукупність умов життя відповідно до досягнутого рівня економічного розвитку країни і цей показник тісно пов'язаний зі структурою потреб людини та можливостями їх задоволення,  тому розрізняють різні щаблі цієї категорії відповідно до визнаних суспільством і державою потреб, покладених в її основу:

- добробут – користування благами, які забезпечують всебічний розвиток людини;

- нормальний рівень – раціональне споживання за науково обґрунтованими нормативами, яке забезпечує відновлення фізичних та інтелектуальних сил людини;

- бідність – споживання благ на рівні збереження працездатності як нижчої межі відтворення робочої сили;

- злиденність – споживання мінімально припустимого за біологічними критеріями набору благ [3].

 Cкладність і багатовимірність категорії «рівень життя» зумовлює необхідність її дослідження й оцінювання  за допомогою системи статистичних показників (індикаторів).  Аналіз рівня життя населення  охоплює три аспекти:

                   зіставлення соціально-економічних індикаторів з попередніми роками;

                   зіставлення соціально-економічних індикаторів з науковими нормами;

                   зіставлення з іншими країнами [4].

Соціально-економічні індикатори  рівня життя населення розглядають як узагальнюючі, що відображають сумарне споживання благ, та  як відносні, що характеризують окремі сторони добробуту населення. До основних соціально-економічних індикаторів рівня життя населення відносять:

                   обсяг ВВП на душу населення;

                   грошові доходи та витрати населення;

                   реальна заробітна плата;

                   споживання основних продуктів харчування на душу населення;

                   чисельність населення та  тривалість життя.

Одним з основних аналітичних показників оцінки рівня життя на макрорівні є ВВП на душу населення, який дозволяє робити зіставлення з іншими країнами та виявити до якої групи (високо- чи слаборозвинутих) відноситься країна, а на мікрорівні – це доходи населення, які визначаються як сума грошових коштів, одержаних за певний проміжок часу ( основну частку доходів  складає заробітна плата).

Порівняльний аналіз рівня ВВП на душу населення  України  з країнами -членами Євросоюзу наведений в табл.1 та на рис.1 [5-7]

Таблиця 1.

     Обсяг ВВП на душу населення за 2005-2010 роки          (дол.США)

Роки

Україна

Польща

Німеччина

2005

5 341

13 781

32 716

2006

6 274

15 484

33 709

2007

6 900

16 300

34 200

2008

7 634

17 560

35 552

2009

6 300

17 900

34 200

2010

6 665

18 837

35 930

 

Рис.1 Динаміка ВВП на душу населення  у 2005-2010 роках.

За статистичними даними ВВП на душу населення в Україні  у 2005 році був нижчим в 2,6 рази ніж у Польщі та у 6,1 рази ніж у Німеччині.  І не зважаючи на те, що за досліджуваний період цей показник зріс на 1324 $, різниця в 2010 році склала: 2,8 рази порівняно з Польщею та 5,4 рази - з Німеччиною. Якщо розглядати значення цього показника з позиції  стану макроекономічної безпеки, то відношення обсягу ВВП на 1 особу повинно складати не менше 50% до середнього значення в країнах ЄС [8], тобто в Україні сьогодні існує загроза стабільного розвитку держави.

Наступним етапом є визначення тенденцій на мікрорівні (див. табл. 2, рис.2)[9-11]. Мінімальна заробітна плата встановлюється державою як соціальна гарантія забезпечення відтворення робочої сили і являє собою законодавчо встановлений розмір оплати простої, некваліфікованої праці, менше за який не може одержати найманий працівник. У країнах з ринковою економікою мінімальна заробітна плата встановлюється з урахуванням прожиткового мінімуму. В Україні прожитковий мінімум визначається як вартісна величина набору продуктів харчування, достатніх для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості [3].

                                                                                                                        Таблиця 2

Прожитковий мінімум країн та мінімальна заробітна плата ($)

Роки

Україна

Польща

Німеччина

Прож. min

Min з/п

Прож. min

Min з/п

Прож. min

Min з/п

2002

15

23

84

158

148

222

2003

17

27

87

203

154

283

2004

18

31

91

242

151

362

2005

30

45

96

287

165

405

2006

34

47

122

302

172

517

2007

41

55

147

317

180

629

2008

49

67

174

356

335

761

2009

67

88

194

405

453

884

2010

83

105

205

427

547

960

 

Рис. 2 Відношення прожиткового мінімуму до мінімальної заробітної плати в Україні, Польщі та Німеччині

         За соціально орієнтованої ринкової економіки держава має гарантувати кожному громадянину доходи, не нижче за прожитковий мінімум і це  співвідношення зберігається у всіх країнах, але в Україні майже відсутній розрив між прожитковим мінімумом та мінімальною заробітною платою ( 8 $ у 2005 році, 22 $ у 2010). Така тенденція не є характерною для Польщі, де розрив у 2005 році становив 74 $, а у 2010 – 222 $ та для Німеччини: 2005 рік – 74 $, 2010 рік – 413 $. За критеріями бідності, прийнятими ООН, до категорії бідних належать ті особи, які мають на проживання 1-2 $ на добу [3]. У 2005 році українці мали прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату меншу, ніж 1$ на добу, в той час коли поляки й німці значення значно перевищували критичну межу. В 2010 році ситуація в Україні покращилась: прожитковий мінімум зріс у 5,5 рази, а мінімальна заробітна плата в 4,6 рази, але за даними ООН у 2009 р. за межею бідності в Україні проживало 78% людей, а реальні доходи українців за 2009 рік зменшилися на 10% [12]. У 2010 році рівень бідності збільшився до 85% і це особливо помітно на тлі сильного розшарування населення, коли різниця в доходах бідних і багатих становить десятки, сотні і тисячі разів. Середній клас в Україні  становить не більше 9% населення, а в європейських країнах - 50-70% [13].

         Розрахунок природного приросту населення дозволяє визначити його позитивну або негативну динаміку. Зазвичай цей показник досліджується в сукупності з тривалістю життя (див.табл.3,4; рис 3,4) [14-18].

Таблиця 3

Чисельність населення (млн. чол.):

Роки

Україна

Польща

Німеччина

2001

49,5

38,64

82,44

2002

48

38,23

82,54

2003

47,6

38,3

82,5

2004

47,3

38,63

82,5

2005

47

38,61

82,36

2006

46,9

38,1

82,21

2007

46,6

38,13

82,06

2008

46,3

38,12

82,05

2009

46,2

38,6

81,8

2010

45,6

38,2

81,7

Рис. 3 Чисельність населення

 

Подпись: Млн. чол.Таблиця 4

Середня тривалість життя населення  

Роки

Україна

Польща

Німеччина

2006

66

76,3

78,8

2007

68

77

79

2008

68,1

75,4

79,1

2009

68,3

75,6

79,3

2010

68

73,5

82

 

Рис. 4 Середня тривалість життя населення

Подпись: Млн. чол.Аналізуючи наведені статистичні дані, можна зробити наступні висновки:

 - всі досліджувані країни мають тенденцію щодо зменшення чисельності населення, але якщо в Польщі за 10 років населення  скоротилося на 0,44 млн. чол.; в Німеччині – на 0,7 млн. чол.; то в Україні цей показник склав 3,9 млн. чол. Причиною негативної демографічної ситуації можна вважати як низьку якість життя населення так і високий рівень міграції;

- середня очікувана тривалість життя є одним  з трьох складових параметрів, які визначають узагальнюючий показник рівня життя населення – індекс людського розвитку, що розраховується ООН з 1990 р.  У  Німеччині та Україні ми бачимо позитивну динаміку щодо зростання тривалості життя, але незважаючи на це розрив з Польщею складає більше 5 років, а з Німеччиною 14 років. Необхідно зауважити, що в Україні  середня тривалість життя  менше 70 років,  а  це за значенням нормативного показника загрожує демографічній безпеці країни [8].

Проведений аналіз соціально-економічного рівня життя населення трьох країн доводить, що прагнення України стати повноправним членом Європейського співтовариства буде небезпідставним лише у випадку, коли основні макро- та мікроекономічні  показники будуть відповідати критеріям ЄС. На сьогодні ми маємо позитивну динаміку щодо зростання ВВП у 2010 році на 4,2%, зростає мінімальна заробітна плата (на протязі 2011 року з 941 до 1004 грн.) та прожитковий мінімум (з 894 до 953 грн.) [13] і в довгостроковій перспективі це може відобразитися на збільшенні основних соціально-економічних індикаторів рівня життя населення, але це  відбудеться лише за умов стабільної економічній ситуації в країні: помірній інфляції, збільшенні робочих місць, збалансованій роботі грошового та валютного ринків, активному платіжному балансі держави.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1.Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А.Райзберг, Л.Ш.Лозовский, Е.Б.Стародубцева. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 480с.

2.Миронова Т.Л., Добровольська О.П., Процай А.Ф., Колодій С.Ю. Управління розвитком регіону: Навч.посібник / -К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 328с.

3.Трансформаційна економіка: Навч.посібник // за ред.. В.Савчука, Ю.Зайцева. – К.: КНЕУ, 2006. - 612с.

4.Пухтаєвич Г. О.  Аналіз національної економіки: Навч.посібник. –К.: КНЕУ, 2005. -254с.

5.http://za.zubr.in.ua/2007/12/02/1463/

6.http://ru.wikipedia.org/wiki/Список_стран_по_ВВП_(ППС)_на_душу_населения

7.http://iformatsiya.ru/tabl/20-vvp-na-dushu-naseleniya-po-pps-2009.html

8.Національна економіка: Підручник / за ред..проф.,к.е.н. П.В. Круша – К.: Каравела, 2008. - 416 с.

9.http://www.rusnauka.com/16_ADEN_2010/Economics/67836.doc.htmhttp://za.zubr.in.ua/2007/12/02/1463/

10.http://sug.kiev.ua/news.php?id_news=17368

11.http://ubr.ua/labor-market/ukrainian-labor-market/sredniaia-zarplata-v-polshe---1-tysiacha-100-dollarov-77642

12.http://www.mediavektor.org/socium/print:page,1,1946-v-ukraine-bedno-zhivut-78-naseleniya.html

13.http://news.liga.net/news/N0722584.html

14.http://atn.kharkov.ru/newsread.php?id=38165&p=10

15.http://demoscope.ru/weekly/2007/0311/barom02.php

16.http://chemodan.com.ua/poland/

17.http://www.yestravel.ru/world/rating/people/life_expectancy_at_birth/

18.http://emigrant.name/prodolzhitelnosti-zhizni-po-stranam-mira