Салтикова Г. В.

Сумський Державний Університет

Облікова ставка та ставка рефінансування як важелі реалізації грошово-кредитної політики

Світовий досвід функціонування фінансових систем різних країн засвідчує, що дієві важелі забезпечення підвищення економічної та інвестиційної активності, досягнення економічного зростання, поліпшення якості життя населення містяться у сфері реалізації процентної політики центральних банків.

НБУ у якості основного інструменту процентної політики та індикатору монетарної політики використовує облікову ставку. Відповідно до закону про Національний банк, облікова ставка використовується для обліку векселів наданих комерційними банками для рефінансування.

Відповідно до статистичних оцінок НБУ, облікова ставка є найнижчою з різних ставок рефінансування, а її динаміка визначає динаміку інших процентних ставок для різних інструментів фінансової політики. Крім того, в економіці України облікова ставка виконує також функції, безпосередньо не пов’язані з монетарною політикою. Так, через прописаний в нормативних актах порядок визначення розмірів пені, штрафів, зборів та інших платежів, облікова ставка фактично є одним з інструментів врегулювання фінансових аспектів господарсько-договірних відносин.

Зауважимо, що облікова ставка НБУ вказує на експансійний характер поточної монетарної політики, оскільки вона перетворюється в реальну процентну ставку на рівні лише 3,85%. Крім того, привертає увагу існування певного дисбалансу між існуючим рівнем облікової ставки(10,25%) та базовими ставками рефінансування овернайт (15,5% і 17%), який може негативно вплинути на інфляційні очікування приватного сектора.

На нашу думку, облікова ставка повинна дорівнювати базовій ставці, що фактично використовується для рефінансування, оскільки лише в цих умовах можливе ефективне керування ліквідністю на грошовому ринку та забезпечення таргетування інфляції.

В сучасній Європі ключовими індикаторами монетарної політики є ставки за основними операціями рефінансування. При цьому Європейський центральний банк (ЄЦБ) використовує так звану «модель коридору», яка передбачає, що орієнтуючись на рівень процентних ставок рефінансування формується прозорий та симетричний діапазон можливої варіації ставок за кредитами та депозитами в банківській системі. Згідно “моделі коридору” ЄЦБ прагне регулювати ринкові процентні ставки за позиками овернайт та давати чіткий сигнал щодо напрямку монетарної політики при нормальних обставинах. Згідно з теорією монетарної трансмісії, регулювання короткострокових ставок на грошовому ринку дозволяє формувати бажаний рівень короткострокової економічної активності, утримуючи інфляцію в бажаних межах.

Ставки рефінансування Національного банку України не виконують свою індикативну функцію, оскільки динаміка середніх ставок за кредитами та депозитами не має чітко зв’язку з основними видами ставок рефінансування – обліковою ставкою, ставкою за кредитами овернайт та середньозваженою ставкою за всіма інструментами рефінансування. Все це зумовлює зниження ефективності монетарної політики держави, оскільки формує серед суб’єктів господарювання хибні уявлення про спрямованість грошово-кредитної політики, пріоритети та перспективи економічного розвитку.

Вивчення сучасної системи рефінансування банків в Україні засвідчує, що на відміну від зарубіжних країн вона, будучи одним з інструментів єдиної державної грошово-кредитної політики, орієнтована виключно на регулювання рівня інфляції. Разом з тим в сучасних умовах важливим завданням рефінансування є не тільки забезпечення стабільності цін, але і стимулювання економічного зростання. Національному банку України доцільно звернути увагу на посилення сигнально-інформаційної функції процентних важелів системи рефінансування, що можливо реалізувати шляхом переходу до моделі «процентного коридору» з відповідним регламентуванням можливих відхилень ставок процентних інструментів, що використовуються в фінансовому механізмі на різних рівнях господарювання, від динаміки основних видів ставок рефінансування.

Відсоткові ставки відіграють важливу роль в оцінці економічної ситуації та у прийнятті економічних рішень. Поряд з ринковою ціною відсоткові ставки є найбільш вживаним інструментом економічної оцінки. Використання відсоткових ставок дає змогу аналізувати економічні явища у динаміці та, що важливо, зіставляти в часі грошові потоки.

В економічних системах процес формування системи відсоткових ставок тісно пов'язаний та взаємообумовлений процесами в реальній економіці. Прибутковість реальних чинників виробництва визначає загальний рівень прибутковості позичкового капіталу та рівень відсоткових ставок.

Теоретичне дослідження основних підходів у сучасній економічній теорії до проблеми формування процентних ставок дозволило зробити такі висновки щодо значення і ролі процентної ставки в ринковій економіці:

– в короткостроковому періоді процентна ставка виконує функцію ефективного регулятора грошового обігу та ділової активності, а також стабілізує кон’юнктурні коливання на фінансовому ринку;

– зниження реальної процентної ставки створює сприятливе середовища для економічного розвитку лише у тих економічних системах, де зростає реальний ВВП;

– в довгостроковому аспекті процентна ставка є досконалим індикатором достатності внутрішніх грошових заощаджень, оскільки визначається виключно ринковими чинниками і не може бути штучно змінена за допомогою інструментів грошово-кредитної політики.