Экономические науки / 3. Финансовые отношения

д.е.н. Шелудько Н.М.

Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”

“Зростання без розвитку” як фактор макроекономічної дестабілізації в Україні

У світі сьогодні існує висока ймовірність поширення чергового витка економічної кризи через зростаючі ціни на продовольство, нафту, масштаби безробіття і нестійку ситуацію на Близькому Сході та у Європі. На сьогодні осередками найбільш гострих ризиків у світовій економіці є:

- дисбаланси, породжені протиріччями глобальних гравців: за рахунок бідніших країн відбувається підтримка економічної динаміки розвинутих економік світу, оскільки значна пропозиція вільно конвертованої валюти, до якої вдаються насамперед США, стабілізує національні валюти таких країн в умовах зростаючої інфляції; у результаті – «валютні війни» (так, США не має намірів скорочувати фіскальний дефіцит, а Китай – ревальвувати обмінний курс) і новий виток нестабільності для периферійних економік;

- збереження напруги в окремих країнах зони євро, що може бути серйозною загрозою для фінансової стабільності та економічного зростання всього регіону: вже накопичені боргові проблеми периферійних країн Євросоюзу на фоні низьких темпів економічного зростання не дають підстав позитивно оцінювати економічні перспективи зони євро;

- нестача сировинних ресурсів, зокрема, нафти, з огляду на зростання споживання у нових ринкових економіках при обмеженні пропозиції;

- зростання цін на продовольство – індекс продовольчих цін ФАО за останні 12 місяців зріс на 37%, переважно, за рахунок цін на олію та цукор (хоча у березні ц.р. знизився на 2,3% з історичного максимуму у лютому);

- «кредитний бум» у нових ринкових економіках (Китай, Бразилія тощо), що стимулює «перегрів» цін на активи і у разі різкої корекції цін на нерухомість та інші об’єкти кредитування може обернутися економічним спадом;

- посилення інфляційного тиску в країнах, що розвиваються (через зростання цін на нафту і продовольство, а також приплив іноземного капіталу).

Прямо та опосередковано розгортанню цих кризових осередків сприяють як об'єктивні структурні причини, що породжують циклічні кризи у світовій економіці, відсутність ефективних механізмів антикризового регулювання на глобальному, регіональному, та національному рівнях, так і поступове перетворення відсталих, бідних і слабких країн периферії і напівпериферії на новий осередок кризових явищ, які консервуються в цих країнах, а згодом провокують нові хвилі дестабілізації. Безпосередньо цьому сприяє запущений механізм грошових інтервенцій з боку розвинутих країн, які забезпечують рівень споживання і підвищення доходів за рахунок «неконкурентної» курсової політики.

За нашими оцінками, у середньостроковій перспективі уразливість економік країн, що мають прив’язку до долара та вузьку напівсировинну спрямованість експорту, підвищуватиметься. Оскільки до такої групи країн відноситься й Україна, це означає необхідність суттєвої корекції у макроекономічній політиці з тим, щоб мінімізувати негативний вплив чергового витка нестабільності, який очікується у світовій економіці та фінансах.

Посткризова економіка України: “зростання без розвитку”. Якісні та кількісні підсумки посткризового відновлення економіки України за 2010 р. та І квартал п.р. продемонстрували, що процес відновлення економіки за основними індикаторами відбувається за сценарієм 2005–першої половини 2008 рр.: стабільний курс, поступове зростання ВВП, промислового виробництва, накопичення золотовалютних резервів, підвищення доходів населення, помірний рівень зовнішнього боргу.

Однак, не зважаючи на ці позитивні характеристики, зростання економіки в існуючих умовах веде до поглиблення структурних диспропорцій, тобто фактично відбувається “зростання без розвитку”, оскільки має місце зростання цін, падіння цінової конкурентоспроможності, випереджаюча динаміка та неефективна структура імпорту, зростання невиробничого споживання та динамічне відновлення споживчого кредитування, випереджаюче зростання доходів населення у порівнянні з ВВП, обтяження банківського сектора проблемною заборгованістю, падіння обсягів капітальних вкладень, старіння основних засобів, обмеженість інвестиційних джерел, триваюча тенденція накопичення населенням готівкової іноземної валюти.

Ситуація ускладнюється тим, що в економіці України накопичені критичні дисбаланси, які потенційно можуть дестабілізувати соціально-економічну ситуацію в державі. Йдеться, насамперед, про:

- триваючу деградацію промислового потенціалу в умовах вичерпання можливості щодо позитивного впливу зовнішніх чинників на пожвавлення економіки на фоні зростання нафтових цін, яке за останнім прогнозом МВФ на середньострокову перспективу передбачається на рівні 12,3% в 2011 р. та 9,5% – у 2012 р. (у середньому за рік);

- накопичення інфляційного потенціалу: за оцінками фахівців ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, у поточному році можливий сплеск споживчої інфляції до позначки майже 15% (у середньому за рік), зокрема, за рахунок випереджаючої динаміки цін виробників по відношенню до споживчих цін (за 2010 рік ІСЦ склав 109,1%, ІЦВ 118,7%, за січень-квітень п.р., відповідно, 104,7% та 112,1%) [1; 2];

- відновлення випереджаючого зростання доходів населення порівняно з ВВП: у січні-березні 2011 р. порівняно з відповідним періодом 2010 р. номінальна середньомісячна заробітна плата штатних працівників зросла на 19,9% (з урахуванням інфляції реальне зростання склало 11,1%) [2];

- випереджаюча динаміка імпорту: у січні-лютому 2011 р. експорт товарів збільшився на 46,8%, імпорт – в 1,61 р. порівняно з січнем-лютим 2010 р., від'ємне сальдо торгівлі товарами склало 2,081 млрд. дол. США [3].

Крім цього, ситуацію ускладнює проведення парламентських виборів 2012 року, що створює загрозу популістського підвищення заробітних плат, пенсій та інших соціальних виплат, тим самим будуть сформовані умови для подальшого розвитку інфляційних процесів, а значить девальвації, що посилить навантаження на видаткову частину держбюджету, і без того значне у зв’язку з фінансування підготовки проведення ЄВРО–2012. Причому ця ситуація може загостритись, незважаючи на поки що оптимістичну статистику доходів бюджету.

Прогнозні сценарії змін цінової конкурентоспроможності українського експорту в 2011 році, зроблені фахівцями ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, засвідчили, що у разі зростання споживчих цін в Україні в межах від 12% до 15% може досить суттєво змінитись цінова конкурентоспроможність до кінця 2011 р. – зростання темпів інфляції в Україні на 1% при стабільності інших чинників призводить до падіння цінової конкурентоспроможності на 0,9 в.п. У разі реалізації найгіршого з розглянутих сценаріїв (зростання ІСЦ до позначки 15%) цінова конкурентоспроможність українського експорту погіршиться і буде знаходиться на рівні 2006–2007 рр. Тобто, фактично відбувається відтворення передумов реалізації сценарію різкої девальвації гривні (майже на 60%) та рекордного падіння ВВП (на понад 15%).

Співвідношення динаміки індексів споживчих цін і курсу гривні до долара США у посткризовий період (2009–2010 рр.), як і у докризовий (2005–2008 рр.), свідчить, що в економіці України створювався розрив завдяки ситуації для ефективнішого імпорту порівняно з експортом. На формування такого явища вирішальний вплив має динаміка реального ефективного обмінного курсу: в період 2005–2008 рр. цей курс був таким, що визначав умови для більш швидкого зростання імпорту порівняно з експортом. З середини 2010 р. він уже вийшов на такий рівень, тому без певної девальвації і, що особливо важливо, стабілізації внутрішніх цін, змінити ситуацію буде досить важко. У підсумку поточний рахунок платіжного балансу України в 2011 р. може мати ще більшу від'ємну величину і перевищити 5 млрд. дол. США, в результаті (з огляду на наявні ризики, які породжуються більш відкритим в Україні порівняно з іншими країнами капітальним рахунком) не виключено, що виникнуть проблеми зі збереженням в подальшому макроекономічної стабільності.

Головна загроза стабільності з боку зовнішньоторговельних факторів на сьогодні – це зростання цін на імпортований з Росії природний газ, що вже призвело до гіпертрофії цієї позиції в загальній структурі імпорту – збільшення з 15,5% у 2010 р. до 28,5% за два перші місяці 2011 р. Продовження цієї тенденції – а для неї є всі підстави, виходячи з нинішніх та прогнозних цін на нафту, – може призвести до драматичних наслідків для економіки України: або витіснення імпортом газу та інших енергоносіїв необхідного імпорту інших товарів при утриманні платіжного балансу в певних межах відносної рівноваги; і як наслідок, – розкручування інфляції, або істотне скорочення імпорту енергоносіїв і згортання найбільш енергомістких виробництв, що, враховуючи високу енергомісткість вітчизняних хіміків та металургів, загрожує спадом виробництва.

Накопичені обсяги золотовалютних резервів (понад $36 млрд.) дозволяють сьогодні більш-менш упевнено говорити про перспективи покриття виплат по зовнішньому державному і приватному боргах до кінця поточного року. Однак, слід зазначити, що у 2012 році може посилитися негативна дія окремих чинників, які прямо або опосередковано впливатимуть на платіжний баланс та ситуацію на валютному ринку:

- погіршення кон’юнктури на світових товарних ринках на основні товарні позиції українського експорту: зокрема, експерти МВФ прогнозують зниження цін на метали в 2012 році на 0,8 % при одночасному зростанні цін на газ на 4,8 %;

- погіршення кредитних рейтингів України через припинення програми «Стенд-бай» з МВФ та пов’язане з цим можливе подорожчання для українських позичальників кредитних ресурсів;

- припинення фінансування іншими міжнародними фінансовими організаціями (Світовим банком, ЄС та ЄБРР), рішення яких щодо надання кредитів залежить від взаємовідносин країни-кредитора з МВФ.

Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ Президента України свідчить, що влада усвідомлює загрози, що походять від зволікання структурних реформ у державі [4], разом з тим об’єктивно вже сьогодні необхідно вжити ряд упереджуючих заходів з тим, щоб мінімізувати можливість макроекономічної дестабілізації та спаду економіки, і закласти реальні підвалини для реалізації пакету економічних реформ і проходження чергової фази політичного циклу.

Першочергові упереджувальні заходи:

1. Захист внутрішнього ринку від зовнішньої експансії, зміна структури імпорту.

В аспекті забезпечення умов зовнішньої рівноваги на сьогодні надзвичайно важливо вирішити проблему корекції ціноутворення на імпортований російський газ мають бути сконцентровані сьогодні зусилля Уряду України.

У числі заходів по підтримці збільшення внутрішнього попиту необхідно забезпечити перенаправлення бюджетних видатків зі споживання на накопичення шляхом підвищення інвестиційної складової бюджетних видатків за рахунок фінансування інфраструктурних проектів, які створюють умови для подальших приватних інвестицій та зростання майбутніх доходів держави.

Враховуючи, що при існуючій курсовій стабільності цінові переваги вітчизняних експортерів фактично вичерпуються, необхідно зміщувати акценти в курсовій політиці в бік посилення гнучкості курсу з поступовим відходом від орієнтації на монодоларову прив’язку та запроваджувати дієві механізми хеджування валютних ризиків, щоб сприяти збереженню цінової конкурентоспроможності вітчизняного експорту, а значить, підтриманню економічного зростання та динаміки ВВП.

2. Припинення випереджаючого зростання доходів населення, зниження частки соціальних видатків держави потребує, зокрема: реформування видаткової частини Пенсійного фонду України на основі проведення пенсійної реформи, яка має передбачати збільшення пенсійного віку та трудового стажу, що дає право на отримання пенсії; впорядкування різних видів пенсійного забезпечення; скорочення можливостей одержання дострокових пенсій (призначення спеціальних пенсій лише при досягненні загальновстановленого віку, відміна виплати достроково призначених пенсій на період роботи); реального реформування законодавчо визначених соціальних пільг, привілеїв та виплат, які не пов’язані із соціальним захистом малозабезпечених верств населення та переходу до надання соціальних пільг та допомоги лише тим, хто дійсно має в цьому потребу (на основі сукупного сімейного доходу); приведення тарифів на енергоносії та житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованих витрат з одночасним запровадженням заходів щодо надання адресної допомоги незахищеним верствам населення.

3. Активізація використання податкових важелів для вирівнювання доходів за рахунок: підвищення ролі податку з доходів фізичних осіб на основі використання широкої бази стягнення податку з доходів фізичних осіб, який має включати всі види доходів індивіда, посилення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб та запровадження оподаткування нерухомості, предметів розкоші;запровадження непрямих методів визначення доходів фізичних осіб, у т.ч. виходячи з розміру понесених витрат, приросту фінансових вкладень та інших інвестиційних активів, а також обов’язкового декларування видатків.

4. Реструктуризація банківської системи.

Для розчищення банківського сектора від „поганих” боргів та неефективних (неплатоспроможних) банків необхідно забезпечити посилення прав кредиторів, спростити процедуру продажу, передачі, списання негативно класифікованих активів, забезпечити докапіталізацію банків у визначених обсягах; прискорити виведення з ринку проблемних банків; визначити раціональну стратегію держави щодо подальшого розвитку банків, рекапіталізованих за кошти держбюджету.

Література:

1. Монетарний огляд за 2010 рік / НБУ, Департамент монетарної політики [Електронний ресурс]. – Доступний з: www.bank.gov.ua.

2. Монетарний огляд за І квартал 2011 року / НБУ, Департамент монетарної політики [Електронний ресурс]. – Доступний з: www.bank.gov.ua.

3. Офіційний сайт Держкомстату [Електронний ресурс]. – Доступний з: www.ukrstat.gov.ua.

4. Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ Президента України / Офіційний сайт Президента України [Електронний ресурс]. – Доступний з: www.president.gov.ua.