Смирна Ю.В.

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

Основні напрями удосконалення обліку в Україні

Трансформація економіко-правового середовища, курс на ринкові перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку. Законодавче регулювання нових напрямків господарської практики супроводжувалося нормативним регулюванням бухгалтерського обліку вексельних і валютних операцій, фінансових інвестицій і собівартості, приватизаційних процесів і орендних відносин, основних фондів і нематеріальних активів, обороту майнових і компенсаційних сертифікатів, застосування єдиного принципу нарахування при визначені доходів і витрат підприємства, проведення інвентаризації і оформлення документів, складання фінансової звітності, включаючи її скорочений варіант для малих підприємств [2].

Перш ніж встановити основні напрями удосконалення обліку в Україні, доцільно визначити, як організовується облік у розвинених країнах, на якому етапі він перебуває в Україні та як має змінюватися в ринкових умовах.

Необхідно констатувати, що без змін і новацій в правовій системі (не в останню чергу в податковому законодавстві), які впливають на організацію і методологію бухгалтерського обліку, не можна бути остаточно стверджувати про гармонізовану систему бухгалтерського обліку.

В умовах докорінного реформування бухгалтерського обліку, яке ще не завершене, особливо стосовно практичної реалізації багатьох його нових положень, податковий облік створив для бухгалтерського обліку додаткові проблеми.

Економічний сенс податкового обліку полягає в тому, що ті витрати, які вважаються недоцільними, не призводили до зменшення оподатковуваного доходу і не перекладалися частково на бюджет. У фінансовому аспекті це означає, що держава не хоче втрачати свою (задекларовану) частку доходу в прибутках підприємств внаслідок суб'єктивних (непродуктивних) дій платника податку як суб'єкта господарювання. Маються на увазі, як правило, витрати, які не пов'язані безпосередньо з виробничою діяльністю, або просто втрати, які нормуються.

Крім цього, держава може, залежно від економічної доцільності, впливати на розмір оподатковуваного прибутку й у інший спосіб, зокрема через амортизацію, змінюючи як механізм її обчислення, так і норми амортизаційних відрахувань. У зв'язку з таким висновком виникає наступне питання, суть якого полягає в тому, чи можлива взагалі (в принципі) уніфікація податкового і бухгалтерського обліку.

На наш погляд, відповідь на таке запитання повинна складатися з двох частин. Перша – уніфікація бухгалтерського й податкового обліку в принципі можлива, і друга - неможлива повна уніфікація, завжди залишаться певні елементи податкового обліку, які матимуть самостійне значення.

Отже, проблема уніфікації податкового і бухгалтерського обліку має розглядатися в двох аспектах. Спочатку повинна бути визначена можливість виконання бухгалтерським обліком тих додаткових функцій, які нині виконує податковий облік. І тільки після цього можна говорити про уніфікацію та розробку у зв'язку з цим практичних рекомендацій стосовно змін як у бухгалтерському, так і податковому обліку.

Дослідження свідчать, що найбільш суттєві розбіжності між податковим і бухгалтерським обліком мають місце за двома основними позиціями – доходами та витратами. Основна причина цього в тому, що вони регулюються різними директивними документами.

Головним завданням трансформації бухгалтерського обліку, як зазначається в Програмі реформування бухгалтерського обліку із застосуванням Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), є приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності. Проте, на практиці досить часто спостерігається механічне запозичення положень МСФЗ, що ускладнює реалізацію основних завдань та функцій, реальне макро- та мікроуправління економікою держави.

Проблеми виникають і у розподілі обліку на бухгалтерський і податковий, що обумовлює виникнення два офіційних прибутки: один – для органів державної податкової служби, а другий – для власників, інвесторів і органів статистики. На наше переконання потрібно внести зміни до Податкового Кодексу України [1]. Тобто в Податковому Кодексі України повинні регулюватися всі правові аспекти економічних процесів, пов'язаних з формуванням доходів, витрат, амортизації. І вже у відповідності (кореспонденції) з цими основоположними документами повинні розроблятися всі інші документи стосовно доходів, витрат, амортизації, тобто закони доводити до інструктивного рівня з врахуванням умов їх застосування;

Підприємства і фізичні особи підприємств на загальній системі оподаткування згідно Податкового кодексу України не можуть віднести на витрати послуги, які отримані у підприємців спрощенців. На нашу думку, це не зовсім правильно, тому потрібно внести зміни до Податкового кодексу України. Наприклад: якщо підприємство орендує у фізичної особи цех або офіс, то чому підприємство не повинно відносити суму оренди на витрати, якщо вартість оренди знаходиться в межах звичайних цін.

Останнім часом у засобах масової інформації досить часто стала поширюватися інформація про те що, органи влади розробили нову реформу спрощеної системи оподаткування, яка передбачає збільшення розміру виручки від реалізації. На наш погляд цей законопроект (якщо він буде прийнятий) зробить досить вагомий крок на зустріч спрощенцям: це і збільшення розміру виручки, збільшення кількості найманих працівників, що дає можливість розвитку малого і середнього бізнесу. Але з іншого боку, який сенс змінювати спрощену систему, якщо підприємство і фізичні особи на загальній системі оподаткування відмовляються працювати з спрощенцями, у зв’язку з неможливістю віднести вартість придбаних матеріалів та послуги, придбаних у спрощенців, на витрати.

На сьогоднішній день також недостатня увага приділяється положенням організації обліку. Серед останніх негайного вирішення потребують три головні їх складові: організація документування господарських операцій, фінансова звітність та запровадження системи вимог та критеріїв щодо ведення бухгалтерського обліку за паперовими та комп'ютерними формами обліку.

Однією з головних ланок у розв'язанні проблем, пов'язаних з недостатньою увагою положенням організації обліку, є формування системи звітності підприємств.

Важливе значення має відпрацювання в державі вимог та критеріїв щодо форм бухгалтерського обліку. Робота має проводитись не тільки з врахуванням комп'ютерних технологій, але і враховувати технологію виробництва, уніфіковуючи аналітичні та синтетичні регістри паперових та комп'ютерних форм обліку по галузях.

Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua

2. Голов С.Ф., Костюченко В.М., Кравченко І.Ю, Ямборко Г.А. Фінансовий облік: Підручник. – К.: Лібра, 2005. – 976 с.