К.е.н. Ярмолюк О.Ф.

Житомирський національний агроекологічний університет

Теоретичні засади бухгалтерського обліку земельних ресурсів

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Земельні ресурси, маючи багатофункціональне значення, є основним засобом виробництва у сільському та лісовому господарстві; первинним елементом в екологічній системі; у видобувній промисловості та будівництві земля є джерелом корисних копалин та просторово-територіальним базисом для здійснення різноманітних виробничих процесів. Унікальність земельних ресурсів як економічної категорії обумовлює специфіку побудови їх обліку, який являє собою систему накопичення, систематизації, обробки та аналізу економічної інформації кількісного, якісного та правового характеру у натуральних та грошових вимірниках.

Проблематика відображення земельних ресурсів в бухгалтерському обліку є предметом досліджень провідних економістів: Б.С. Гузара [1], М.Я. Дем’яненка [6], В.М. Жука [2], І.В. Замули [4], Н.М. Ткаченко [9] та інших. Проте подальше вивчення та конкретизація основних аспектів бухгалтерського обліку земельних ділянок в ринкових умовах набувають все більшої актуальності.

У контексті вищезазначеного метою публікації є поглиблення та доповнення теоретичних засад відображення земельних ресурсів в системі бухгалтерського обліку.

Результати досліджень. Облік земель – це ціла система заходів щодо реєстрації інформації про землю кількісного, якісного та правового характеру [1, с. 259].

Метою бухгалтерського обліку земельних ресурсів є отримання даних про землю, необхідних для зовнішніх та внутрішніх користувачів для прийняття управлінських рішень, спрямованих на забезпечення раціонального та ефективного використання земель.

При розгляді земельних ресурсів в обліковій системі розуміють не всю земельну площу, а конкретний об’єкт – земельну ділянку – з встановленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами [3, 5]. Згідно з п.5.1.1 П(С)БО-7 „Основні засоби” земельні ділянки – одна з груп основних засобів [8]. У Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств [7] для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух земель відведено субрахунок 101 „Земельні ділянки” у складі рахунка 10 „Основні засоби”.

Для земельних ділянок, як і для будь-яких інших об’єктів основних засобів,  характерні певні етапи свого перебування (існування) в обліковому процесі, які визначені здійсненням окремого виду господарських операцій: надходження (зарахування на баланс), експлуатація (залучення у виробничий процес) та вибуття землі (списання з балансу).

Юридичні та фізичні особи можуть одержати землі у власність на підставі договорів купівлі-продажу, дарування, міни, інших цивільно-правових угод; у результаті безкоштовної передачі ділянок із земель державної та комунальної власності; через прийняття спадщини, приватизацію земельних ділянок, що були раніше їм надані у користування; виділення в натурі (на місцевості) належної громадянину земельної частки (паю); на основі внесення земельних ділянок засновниками до статутного фонду підприємства.

Щодо відчуження або вибуття земельних ділянок, то воно може бути як добровільним (на підставі договорів), так і примусовим (наприклад, з мотивів суспільної необхідності, конфіскація за рішенням суду, інших випадків, передбачених законодавством).

Виходячи із переліку можливих господарських операцій з землею та кола завдань, що стоять перед бухгалтерським обліком окремого підприємства, загальну процедуру бухгалтерського обліку земельних ділянок можна представити у вигляді схеми, яка включає в себе послідовність дій, пов’язаних з реєстрацією господарських операцій з руху земель, групуванням їх у регістрах аналітичного та синтетичного обліку, формуванням звітних показників та проведенням аналізу ефективності використання земельних ділянок (рис. 2).

 

Рис. 1. Загальна схема обліку земельних ділянок

У процесі бухгалтерського обліку земельних ділянок можна виділити такі стадії:

·        фіксація даних про залишок господарських засобів (земельних ділянок) підприємства на початок звітного періоду, відкриття рахунків бухгалтерського обліку на підставі бухгалтерського балансу;

·        реєстрація господарських операцій з руху земельних ресурсів у первинних облікових документах за кількісними, якісними та вартісними характеристиками;

·        групування даних у натуральних та вартісних вимірниках у розрізі окремих видів угідь в регістрах аналітичного обліку;

·        здійснення записів у регістрах синтетичного обліку стосовно переміщення земельних ділянок та відображення на рахунках бухгалтерського обліку в натуральних та грошових вимірниках;

·        перенесення узагальнених показників щодо придбаних та відчужених земельних ділянок до Головної книги підприємства, трансформація рахунків у кінці звітного періоду і виведення кінцевого залишку на рахунку 10 „Основні засоби”;

·        формування фінансової звітності, що відображає рух та залишок земель на підприємстві у вартісному виразі, та заповнення спеціалізованої бухгалтерської звітності, що містить інформацію за видами угідь у натуральному виразі;

·        аналіз руху земельних ділянок за звітний період, ефективності їх використання, цільового призначення та доцільності змін у складі угідь (наприклад, шляхом переведення одного виду угідь в інший), планування господарської діяльності підприємства на майбутнє, коригування організації та методики ведення бухгалтерського обліку земельних ділянок з метою більшої оперативності та достовірності інформації.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Облік земельних ресурсів є невід'ємною складовою систематичного контролю та інформаційною базою для управління ресурсним потенціалом будь-якого підприємства. Провівши дослідження, нами було визначено загальну процедуру бухгалтерського обліку земельних ділянок, основними завданнями якого є: правильне документальне оформлення надходження та вибуття земельних ділянок, відображення зазначених операцій в первинних документах та облікових регістрах; забезпечення контролю за законністю й доцільністю здійснюваних операцій з землею в процесі господарської діяльності; створення вихідної інформаційної бази для користувачів щодо планування, стимулювання, організації, регулювання та аналізу використання ресурсного потенціалу підприємства.

Перспективами подальших досліджень є удосконалення існуючої методики відображення в бухгалтерському обліку суб’єкта господарювання земельних ділянок та операцій з їх руху.

Література

1.     Гузар Б.С. Удосконалення бухгалтерського обліку земельних ресурсів і витрат на їхнє поліпшення в агроформуваннях / Б.С. Гузар, Н.І. Загребельна, Л.Л. Головко // Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 133-137.

2.     Жук В.М. Бухгалтерський облік земель сільськогосподарського призначення: теорія і практика / В.М. Жук // [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/.../zbirnuk_O_FN_5_Ч_1_179.pdf.

3.     Закон України „Про оцінку земель” від 11.12.03 р. №1378-IV // Облік і фінанси АПК. – 2005. – № 3. – С. 190.

4.     Замула І.В. Земля як об’єкт бухгалтерського обліку / І.В. Замула // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць [у VI т.]. Т. VI. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – Вип. 237. – С. 1429-1436.

5.     Земельний кодекс України від 25.10.2001  № 2768-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

6.     Облік у селянському (фермерському) господарстві (посібник) / [за ред. М.Я. Дем’яненка]. – К.: ІАЕ, 2001. – 403 с.

7.     План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р № 291 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

8.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”, затверджений наказом Міністерства фінансів України вiд 27.04.2000 р.  № 92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

9.     Ткаченко Н.М. Актуальні питання обліку земельних ділянок України в умовах різних форм власності / Н.М. Ткаченко // Вісник економічної науки України. – 2010. – № 2. – С. 162-165.