Особливості впровадження кредитно-модульної системи при вивченні акушерства та гінекології у вищих медичних закладах України.

Лещева Т.В.

Дніпропетровський інститут традиційної і нетрадиційної медицини.

Сучасний стан демографічної ситуації в Україні вимагає від лікаря загальної практики поглибленого вивчення питань репродуктивного здоров'я жінки та планування сім'ї. Базова медична підготовка на медичних факультетах (лікувальна справа) передбачає врахування профілізації викладання дисципліни в залежності від спеціальності.

Акушерство та гінекологія як навчальна дисципліна базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні медичної біології, нормальної та патологічної анатомії, топографічної анатомії, нормальної та патологічної фізіології репродуктивної системи жінки, гістології та ембріології, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами. закладає основи формування студентами умінь та навичок, які визначаються кінцевими цілями вивчення акушерства та гінекології як самостійної дисципліни та можуть бути використані студентами для логічного обґрунтування діагнозу захворювання, проведення диференціальної діагностики, терапії, профілактики та реабілітації хворих, вмінні надавати лікарську допомогу при невідкладних станах в роботі лікаря загальної практики.

Кінцеві цілі з дисципліни акушерство та гінекологія передбачають набуття знань і вмінь в плані вирішення професійних задач і вміння надання невідкладної медичної допомоги при екстремальних станах в акушерстві і гінекології.

У структурі навчальної дисципліни «Акушерство та гінекологія» виділяється 4 основних модулі та 13 змістових модулів.

Назва модулів за темами наведена нижче:

Модуль 1. : Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль 1. Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль 2. Перинатологія. Фактори ризику перинатального періоду.

Модуль 2. Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль 3. Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Модуль 3. Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім’ї.

Змістовий модуль 4. Ендокринні порушення жіночої статевої системи

Змістовий модуль 5. Основи онкогінекології

Змістовий модуль 6. Запальні захворювання жіночих статевих органів та гінекологічні захворювання, які потребують невідкладної допомоги

Змістовий модуль 7. Неплідний шлюб. Планування сім’ї

Модуль 4. Акушерство і гінекологія

Змістовий модуль 8. Фізіологічне акушерство

Змістовий модуль 9. Патологія вагітності та пологів

Змістовий модуль 10. Перинатальна патологія

Змістовий модуль 11. Вікова фізіологія жіночої репродуктивної системи, методи обстеження гінекологічних хворих

Змістовий модуль 12. Гінекологічні захворювання

Змістовий модуль 13. Неплідність у шлюбі. Планування сім`ї

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції;

б) практичні заняття;

в) самостійна робота студентів.

Лекції. Перевага віддається лекціям проблемним, оглядовим та концептуально-аналітичним. Лекція стає процесом, під час якого в студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Посилюється роль лекцій в якісному управлінні самостійною роботою студентів.

Практичні заняття за кредитно-модульною системою організації навчального процесу проводяться в режимі ротації модулів клінічних дисциплін. Тривалість одного практичного заняття не менше 4 годин. За методикою організації вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також уміння аналізувати й застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань; вони передбачають:

- збирання анамнезу;

- огляд вагітної або гінекологічної хворої;

- планування обстеження вагітної або гінекологічної хворої;

- інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних досліджень;

- проведення диференціальної діагностики найбільш поширених ускладнень вагітності та гінекологічних захворювань;

- визначення попереднього клінічного діагнозу;

- визначення тактики ведення вагітної, родорозрішення або ведення гінекологічної хворої;

- надання екстреної медичної допомоги;

- вирішення ситуаційних задач;

- відпрацювання практичних навичок на муляжах та біля ліжка вагітної або гінекологічної хворої;

- ведення медичної документації.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей: планувати тактику ведення вагітності, фізіологічних пологів та післяпологового періоду; ставити попередній діагноз ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду; інтерпретувати клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів; ставити попередній діагноз основних гінекологічних захворювань, планувати обстеження та тактику ведення хворої; визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань жіночої репродуктивної системи; визначати фактори, що впливають на планування сім’ї та розробляти заходи, спрямовані на раціональне планування сім’ї; виконувати необхідні медичні маніпуляції; планувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах в акушерстві і гінекології.

Перелік критеріїв надання акушерсько-гінекологічної допомоги регламентується відповідними протоколами за спеціальністю «акушерство і гінекологія» МОЗ України.

Засобами контролю є тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі; контроль виконання практичних навичок.

Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Можливі види самостійної роботи студентів: підготовка до практичного заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента, курація вагітної або гінекологічної хворої та написання історії хвороби, пошук та вивчення додаткової літератури, створення алгоритмів, структурно-логічних схем, написання рефератів, анотацій, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, чергування в клініці поза межами навчального часу. Організація самостійної роботи у відділеннях акушерського або гінекологічного стаціонару повинна забезпечуватися викладачами кафедри.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, тобто індивідуальне навчально-дослідне завдання.

Форми контролю i система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі opганізації навчального процесу, затвердженої MO3 України (2005) з відповідними змінами від 21.01.2008 р. № 08.01-22/65.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

При засвоенні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4 бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі.

Система конвертації традиційної системи оцінок у бали:

Традиційній оцінці «5» відповідає максимальна кількість балів, яку може отримати студент при вивченні теми практичного заняття. Оцінки «4» та «3» складають у балах відповідно 80% та 60% від максимальної оцінки в балах.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120. Вона є результатом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу, якщо вона передбачена програмою.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальної роботи описано у відповідних модулях. Бали за індивідуальну роботу додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

При вивченні модулів 1 та 3 програмою передбачено курацію, написання та захист учбової історії хвороби. Курація вагітної або гінекологічної хворої та написання історії хвороби проводиться у час, відведений для самостійної роботи студента на кафедрі. Захист історії хвороби проводиться під час практичного заняття. При оцінюванні історії хвороби традиційні бали конвертуються у відповідності до таких при вивченні данного модуля.

Оцінювання самостійної роботи студентів по підготовці до аудиторних практичних занять здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу i не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється та оцінюється під час підсумкового модульного контролю.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення вcix тем модуля на останньому занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які відвідали усі, передбачені програмою аудиторні заняття, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю є стандартизованою i включає контроль теоретичної i практичної підготовки.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Слід відмітити, що оцінювання результатів вивчення модулів та дисципліни в цілому здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі opганізації навчального процесу, затвердженої MO3 України (2005) з відповідними змінами від 21.01.2008 р. № 08.01-22/65.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при oцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених программою з дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоенні кожного модулю (залікового кредиту) — 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність — 120 балів (60%), за результатами підсумкового модульного контролю — 80 балів (40%).

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з акушерства та гінекології виставляється лише студентам, яким зараховані yci модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисциплина «акушерство та гінекологія».

Заохочувальні бали за pішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України тощо.

Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ECTS та 4-ри бальною (традиційною) здійснюється таким чином:

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ЕСТS таким чином:

Ранжування з присвоєння оцінок «А», «В», «С», «D», «Е» проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і успішно завершили вивчення дисципліни. Студенти, які одержали оцінки F та FX («2») не вносяться до переліку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модулю. Такі студенти після перескладання отримують бал Е.

Оцінки «FX, F» виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка «FX» виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зараховано підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час канікул впродовж двох тижнів після завершення навчального року. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка «F» виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модулю.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як наведено нижче в таблиці (№1).

Таблиця №1

Бали з дисципліни	Оцінка за чотирибальною шкалою
Від 170 до 200 балів	5
Від 140 до 169 балів	4
Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент	3
Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент	2

Оцінка ECTS у традиційну чотирибальну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна оцінка незалежні.

Опис навчального плану з дисципліни “Акушерство та гінекологія” для студентів медичних факультетів, які начаються за спеціальністю 7.110101 «Лікувальна справа»

Таблиця №2

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Рік навчання	Вид контролю
	Всього	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практич. занять
Годин/ кредитів ЕСТS	450/ 15	30	220	200	4-6
Модуль 1: Змістових модулів 2	90 год. / 3,0 кредити ЕСТS	10	40	40	4	Поточний та підсумковий модульний контроль
Всього за 4 рік навчання	90 год. / 3,0 кредити ЕСТS	10	40	40	4
Модуль 2: Змістових модулів 1	60 год. /2,0 кредитів ЕСТS	10	30	20	5	Поточний та підсумковий модульний контроль
Модуль3: Змістових модулів 4	75 год. /2,5 кредитів ЕСТS	10	40	25	5	Поточний та підсумковий модульний контроль
Всього за 5 рік навчання	135 год./ 4,5 кредитів ЕСТS	20	70	45	5
Модуль 4: Змістових модулів 3	225 год. / 7,5 кредитів ЕСТS		110	115	6	Поточний та підсумковий модульний контроль
Всього за 6 рік навчання	225 год. / 7,5 кредитів ЕСТS		110	115	6

Побудований таким чином навчальний процес клінічної дисципліни «Акушерство та гінекологія» з визначеною структурою та змістом кожного модуля, а також з обґрунтованою та впорядкованою системою оцінки рівня знань передбачає підвищення якості підготовки фахівців вищих медичних закладів України.