Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов.

 

Білявська Л.О.

 

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна

 

Дослідницька діяльність студентів як один із засобів підвищення якості професійної підготовки.

 

Проблеми сьогодення дедалі відчутніше формують стра­тегічні та тактичні орієнтири сучасної вищої освіти. Майбутні вчителі повинні адаптуватися до мінливих життєвих ситуацій, цілеспрямова­но використовувати свій творчий потенціал як для самореалізації в особистісному так і в  професійному плані.

У цьому контексті актуальною є проблема розвитку розумових здібностей, якостей, пізнавального інтересу, спостережливості, уваги, прагнення до самоосвіти, самовдосконалення, самооцінки, самореалізації в різних видах діяльності  майбутніх вчителів природничих дисциплін.

У філософії «діяльність» визначається як спосіб існування людини, а сама людина характеризується як діяч, котрий активно перетворює природу і власне життя з урахуванням об’єктивних та суб’єктивних потреб. У філософському енциклопедичному словнику дається таке визначення: «Діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до навколишнього світу, зміст якої складає його доцільну зміну та перетворення в інтересах людей» [3].

Термін «діяльність» у літературу вперше введено Л.С. Виготським. Пізніше він був розроблений та застосований в експериментальних дослідженнях О.М. Леонтьєвим, П.Я. Гальперіним, Н.Ф.Тализіною.

У сучасній психолого-педагогічній літературі пропонується кіль­ка трактувань понять, пов'язаних з дослідницькою діяльніс­тю студентів. У Законі України «Про наукову і науково-тех­нічну діяльність» науковою визначено інтелектуальну творчу діяльність, спрямовану на одержання й використання нових знань. Новими знаннями вважається науковий результат, одержаний у процесі фундаментальних або прикладних дослід­жень, що зафіксований на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідом­лення про науково-дослідну роботу, наукового відкриття тощо.[1]

Оновлення системи освіти в Україні значною мі­рою пов’язане із розробленням та впровадженням у процес підготовки кваліфікованих спеціалістів інноваційних педагогічних технологій, зокрема,  дослідницького спрямування.

Педагогічні технології дослідницького спрямування не лише стимулюють пізнавальну й творчу активність студентів, але й вимагають відповідного обсягу практичних знань, що нада­ють фахові приктики. Вищі навчальні заклади  зацікавлені в широкому вико­ристанні студентами програмних знань, умінь і навичок, оскільки саме в практичній діяльності студенти переконуються в їх необхідності та соціальній значущості.

Основними видами дослідницької діяльності студентів під час проходження фахової практики є:

-         навчально-дослідна робота – здійснюється згідно навчальних планів та програм. Головне завдання  її полягає в отримані знань і умінь з  методики проведення шкільних навчальних і польових дослідів (визначення тематики, розробка їх схем, проведення спостережень за рослинами і тваринами, облік результатів та ін.). Крім того, навчально-дослідна робота повинна забезпечити вивчення студентами методики проведення натуралістичної роботи, зокрема ознайомлення з різними видами завдань, їх складання з урахуванням шкільної програми, принципами добору і розміщення рослин і тварин у куточку живої природи та керівництво роботою учнів у ньому, виготовлення натуральних наочних посібників.; [2, С.10-11]

-         експериментально-дослідна – полягає в проведені дослідів, експериментів з певної теми, їх опис та аналіз отриманих результатів;

-         індивідуально-дослідницька робота –  здійснюється під час проходження фахової  практики студентом, але за індивідуальним планом. За час практики, крім завдань, які передбачені начальним планом, та самостійних з проведення окремих форм роботи (практичних занять, екскурсій), кожен студент одержує індивідуальні завдання. Характер, кількість завдань та їх спрямованість залежать від ряду факторів: інтересів студентів, науково-методичної  спрямованості роботи кафедри, наступності польових практик з ботаніки та зоології.

-         моніторинг – систематичні спостереження за флорою та фауною з подальшим складанням аналітичних матеріалів (звітів, журналів спостережень)

Під час проведення фахової практики дослідницька діяльність студентів особливо ефективна за умови впровадження активних дидактичних методів навчання: пошукового, експериментально-дослідного, серед яких особливого значення набули інформа­ційно-проблемний виклад, проблемно-пошуковий та дослідниць­кий методи.

Ці  методи мають бути спрямовані на такі  основні напрямки збагачення змісту освіти студентів:

-                 напрямок дослідницького навчання, мета якого - активізація навчання, надання йому дослідницького спрямування;

-                 напрямок проблематизації, який передбачає орієнтацію на по­становку перед студентами проблем різного характеру;

-        напрямок індивідуалізації, в якому головним є не формування особистості за певною моделлю, а створення умов для повного прояву й розвитку специфічних особистісних функцій суб'єк­тів освітнього процесу.

     Таким чином, запровадження дослідницьких методів у навчально-виховний процес має важливе значення для розвитку майбутнього вчителя природничих дисциплін. Систематизація дослідницької діяльності сприяє створенню таких психолого-педагогічних умов, що забезпечують керованість розвитком інтелек­ту й творчих здібностей особистості, пробуджують її інтерес до цьо­го виду діяльності, формують індивідуальний стиль професійної підготовки.

 

Література:

1.     Закон України «Про наукову і науково-тех­нічну діяльність»:[ Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://kat.in.ua/info/page/65

2.     Шулдик В.І. Організація та проведення навчально-польової практики з методики викладання біології./ Шулдик В.І. – К.: Наук. світ, 2001. С.10-11

3.     Философский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1989. – 815 с.