Гнилицька Г.О.
Харківський національний
автомобільно-дорожній університет
ЗАРОДЖЕННЯ НАУКОВИХ ПОШУКІВ У СТУДЕНТІВ
Вагомий вплив на здобуття професійної освіти студентів на сучасному етапі
здійснює наукова діяльність. Вона передбачає отримання більш глибоких знань,
опрацювання позапрограмної літератури, розкриття творчого потенціалу студентів
та здобуття більш якісної освіти. Майже кожен студент має потенційну можливість
займатися науково-дослідною діяльністю, самостійно робити висновки, формувати власну думку щодо певних питань
науки та розробляти нові методики у роботі. В наш час вищі навчальні заклади
надають можливість студентам займатися науково-експериментальною діяльністю,
розкриваючи творчий потенціал студентів та надаючи їм змогу проявити себе у науково-практичній
сфері.
Отже, задачею ВНЗ є не тільки підготовка спеціалістів до їх професійної
діяльності, але й виховання майбутніх вчених, яке неможливе без розвитку та
розкриття творчих здібностей студентів. Саме для цього у вищих навчальних
закладах є ряд спеціальних дисциплін, що дозволяють оволодіти нормами і
принципами пошуків експериментальної роботи. Вагомим на факультеті управління
та бізнесу є те, що вона починається з перших курсів навчання у вищих
навчальних закладах.
Студенти ХНАДУ усіх факультетів проходять певні етапи, що є підгрунтям для
орієнтації на науково-дослідну діяльність.
Перший етап – знайомство з ректором та деканом свого факультету, які
розповідають про видатних вчених кафедр та науковців факультету, де будуть
навчатися студенти. Йде мова про досягнення та винаходи окремих студентів, які вже
займаються науковою діяльністю.
Другий етап – знайомство з Музеєм ХНАДУ, де студенти мають змогу наочно
побачити та оцінити результати розробок та наукових досягнень вчених, студентів
та викладачів різних факультетів.
Третій етап – вже має більш практичне значення та відбувається у вигляді
семінару між науковцями та студентами. В кураторські групи запрошують вчених,
студентів-аспірантів. Вчені факультету розповідають студентам про власні досягнення
та розробки, передають досвід щодо реалізації наукових ідей та запрошують
студентів прийняти участь в олімпіадах та наукових конференціях. З цього
розпочинається самостійна наукова робота студентів.
Четвертий етап – починається після першої студентської сесії та
характеризується початком самопідготовки до наукової роботи. Звичайно, не всі
студенти мають можливість займатися науково-дослідною діяльністю через наступні
причини:
-
не адаптація до системи навчання у ВНЗ;
-
невміння розподіляти свій час;
-
необхідність здати «хвости»;
-
відвідування додаткових консультацій;
-
неспроможність себе самоорганізувати;
-
небажання розкривати свої потенційні можливості;
-
відсутність необхідного рівня знань шкільної програми;
-
неспроможність працювати самостійно;
-
невміння працювати з літературою тощо.
Було проаналізовано динаміку участі студентів 1-2 курсів у міжнародних
студентських наукових конференціях (МСНК) факультету управління та бізнесу за 5
навчальних років. Дослідження свідчать, що приблизно четверта частина студентської
групи займається науковою діяльністю. Студенти беруть участь у
науково-практичних конференціях, семінарах та олімпіадах. Це дозволяє
реалізувати творчі здібності студентів та поглибити знання та навички в окремих сферах знань. З кожним
роком число студентів-науковців 1-5 курсів збільшується, тобто ВНЗ заохочує
студентів до творчої роботи. Число учасників-студентів міжнародних наукових
конференцій на 1-2 курсах також заслуговує уваги: їх співвідношення із
загальною кількістю учасників усіх курсів коливається від 25 до 37%
(таблиця 1).
Таблиця 1
Наукова діяльність студентів у міжнародних конференціях
|
Навчальні роки |
Учасники МНСК |
% 1-2 курсів |
||
|
1-5 курс |
1-2 курс |
|||
|
2007 |
117 |
43 |
36,8 |
|
|
2008 |
224 |
52 |
23,2 |
|
|
2009 |
230 |
71 |
30,9 |
|
|
2010 |
270 |
62 |
22,9 |
|
|
2011 |
280 |
67 |
24,3 |
|
Науково-дослідна робота студента має практичне значення, якщо встановлені
зв`язки та налагоджена співпраця з заводами, організаціями, іноземними
партнерами з виробництва, які дають змогу студентам, відвідувати зарубіжні
підприємства та знайомитись із сучасними технологіями виробництва.
Отже, висококваліфікований спеціаліст – це не тільки людина, що має знання
та навчки в рамках своєї спеціальності, а й та, яка під час навчання проводила
активну творчу роботу, цікавилась винахідницькою та науковою діяльністю, приймала
участь у олімпіадах та конференціях за
допомогою яких вона
самовдосконалювалась.
Часто після закінчення ВНЗ виникають складнощи з працевлаштуванням
студентів. Підприємства висувають високі вимоги та влаштовують складний
конкурсний відбір, але, я вважаю, що людина, яка досягла під час навчання
певних результатів з наукової діяльності, має певні розробки та винахідництва
буде більш конкурентоспроможним кандидатом на сучасному ринку праці та вдало
влаштує своє життя та зробить кар`єру.