Найважливішим складовим елементом теорії будь-якої науки
є поняттєво-термінологічна база (ПТБ). Її формування – тривала процедура, що
вимагає спеціальних розробок і чималих зусиль наукового співтовариства.
Висвітлення процесу формування системи термінів не уявляється можливим без
виявлення основних способів і засобів побудови її складників, тобто термінологічних
одиниць. Методологія системного дослідження ПТБ транспорту спонукає до виявлення
системних зв'язків і особливостей номінування транспортних термінів, що
допоможе в подальшому орієнтуватися в шляхах унормування, вдосконалення й
розвитку всієї транспортної термінологічної мегасистеми.
Якщо розглядати
термінологічну номінацію в загальномовному аспекті, то номінативними засобами
мови, на думку О.Тараненка, слід вважати такі рівневі одиниці: слово або його
окреме лексичне значення (при багатозначності) як основна номінативна
одиниця; стійкі лексикалізовані і фразеологізовані словосполучення й синтаксичні конструкції,
еквівалентні слову; синтаксичні словосполучення, що позначають предмет, процес,
ознаку разом з їх конкретизацією (за іншим трактуванням, вони є складеними
назвами, що виражають складне поняття); речення та більші одиниці тексту [1, c.
385].
У нашій роботі для аналізу термінологічних номінантів нами
виділено один, але основний, найбільш
активний структурний тип, що використовується для найменування – терміни-однослови
(однокомпонентні терміни).
Словотвір (деривація) є одним із головних джерел
поповнення лексичного складу мови, зокрема й спеціальної лексики, тому для
потреб термінознавства можна виділити термінологічну деривацію, що вивчає терміни
за способом і засобами їх творення та словотвірною структурою. До основних завдань
термінологічної деривації належать
питання про способи і засоби творення похідних термінів, з'ясування
мотиваційних відношень між вихідними і похідними одиницями, класифікація
похідних термінів за ознаками дериваційної структури і словотвірними значеннями
в межах відповідних лексико-граматичних класів слів (частин мови), визначення
продуктивності окремих способів і засобів деривації.
Беззаперечним є факт, що засоби деривації в
термінологічних процесах, як у загальновживаній лексиці, зорієнтовані на
формування лексем «різної частиномовної природи, насамперед тих, що виконують
номінативну функцію, – називають предмети, осіб, інших істот, ознаки, дії,
процеси, стани, абстрактні поняття» [2, с. 20].
Використовуючи транспортну термінологію, що на сьогодення
поповнюється новими номінаціями, адже транспорт – це одна з найважливіших
галузей економіки, і без нього не можливо уявити наше сьогодення, розглянемо ті
способи словотвору, що є найбільш продуктивними в межах транспортної термінологічної системи. Зробивши вибірку 20 термінологічних
одиниць з навчального видання [3], можемо статистично визначити, що переважає термінотворення суфіксальним способом – 15 одиниць, менш
продуктивними є префіксальний, префіксально-суфіксальний способи і основоскладання:
1)
транспорт → транспортний засіб (суфіксальний спосіб);
2)
вантаження →
розвантаження
(префіксальний спосіб);
3)
пасажир →
пасажирські станції
(суфіксальний спосіб);
4)
перевізник →
перевезення
(суфіксальний спосіб);
5)
водій → водійське посвідчення (суфіксальний
спосіб);
6)
автобус →
автобусний парк
(суфіксальний спосіб);
7)
причіп →
напівпричіп
(префіксальний спосіб);
8)
рух → рухомий склад (суфіксальний
спосіб);
9)
регулювання →
регулювальник
(суфіксальний спосіб);
10)
автомобіль →
автомобілебудування (з'єднання основ);
11)
габарит →
габаритна довжина
(суфіксальний спосіб);
12)
сортувати → сортувальна станція (суфіксальний
спосіб);
13)
вантаж → завантажувач
(префіксально-суфіксальний
спосіб);
14)
поршень → поршнева
машина
(суфіксальний спосіб);
15)
гальмо → гальмовик (суфіксальний
спосіб);
16)
дорога → дорожня обстановка (суфіксальний
спосіб);
17)
керування →
керованість
(суфіксальний спосіб);
18)
пропуск → пропускна
спроможність
(суфіксальний спосіб);
19)
експлуатація →
експлуатаційний засіб (суфіксальний спосіб);
20)
вантаж →
вантажообіг
(з'єднання основ).
Отже, проведене нами дослідження дає можливість
констатувати, що суфіксальний спосіб словотвору (афіксний і безафіксний) є
найбільш продуктивним для утворення термінів-однословів (афіксальних і
композитних дериватів), однак він не вичерпує потреби номінації понять галузі транспорту.
Тим більше, що серед однослівних термінів, аналізованих вище, є частина термінологічних
одиниць, що належить до загальнотехнічного шару наукової лексики. Для більш
точної галузевої віднесеності терміни-однослови уводяться в термінологічне
словосполучення, і такий спосіб номінування понять транспортних процесів у
синхронії особливо активний.
Література:
1. Тараненко О.О. Номінація // Енциклопедія „Українська мова”/ О.О.Тараненко. – К.: „Українська енциклопедія” імені М.П.Бажана, 2000. – С.385-387.; 2. Плющ М.Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія. – 2-ге вид., допов. / М.Я.Плющ – К. : Видавничий дім "Слово", 2010. – 328 с. 3. Савенко В.Я., Гайдукевич В.А. Транспорт і шляхи сполучення: Підручник. – 2-ге видання / В.Я.Савенко, В.А.Гайдукевич. – К.: Арістей, 2006. – 256 с.