К.ф.н., доцент Агапій А.П.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Інвентаризація лексико-семантичної групи дієслів мовлення у сучасній німецькій мові

Вивчення лексики як системи стимулювало пошуки обʼєктивних методів фіксації й вимірювання семантичних звʼязків між словами, перш за все з метою інвентаризації лексичних мікросистем – семантичних полів, синонімічних рядів, лексико-семантичних груп [4, с. 226]. У сучасному мовознавстві існують різні методи інвентаризації лексичних мікросистем, які умовно поділяються на формальні та неформальні. На даному етапі виділяють три найбільш поширених методи, які ґрунтуються: а) на даних психолінгвістики; б) на даних дистрибутивно-статистичного аналізу тексту; в) на даних, які отримані за допомогою компонентного чи компонентно-статистичногго аналізу словників [7, с. 266 ].

Метою даної статті є визначення складу лексико-семантичної групи дієслів мовлення у сучасній німецькій мові.

Виявлення кола дієслів, які належать до зазначеної групи повʼязане із значними труднощами. По-перше, немає єдності у трактуванні поняття «процес мовлення». По-друге, відсутні чітко сформульовані об’єктивні критерії, за якими можна було б визначити належність слова до досліджуваної групи. По-третє, у самому лінгвістичному тлумаченні ЛСГ теж є розходження. Тому особливої ваги набуває процедура вичленення ЛСГ, тобто інвентаризація ЛСГ.

Слід зазначити, що визначення складу ЛСГ у значній мірі залежить від обраної методики. Оскільки різні методи інвентаризації лексичних мікросистем розкривають різні звʼязки між словами, як стверджує М.Д.Капатрук [3, с. 75 ] , доцільним видається використання не однієї формальної чи неформальної процедури, а декількох (щонайменше двох).

Отже, в даній роботі для формування ЛСГ було застосовано два методи: традиційний метод – інвентаризація ЛСГ на основі спільності семантичного компонента, тобто метод словникових дефініцій, який ґрунтується на методі компонентного аналізу та метод, який умовно можна назвати квантативно-компонентним. Сутність останнього полягає у вимірюванні семантичної відстані між компонентами словникової дефініції.

Використання словникових дефініцій для визначення семантичного звʼязку між словами ґрунтується на таких припущеннях: а) два слова семантично повʼязані між собою, якщо вони містять у своєму змісті хоча б один спільний компонент; б) в якості семантичного компонента можуть бути використані слова, які входять у тлумачення (дефініцію) «вхідного» слова, тобто кожний елемент тлумачення у формі окремого слова прирівнюється до семантичного компонента; в) чим ближче одне від одного знаходяться слово, яке тлумачиться, та слова, за допомогою яких воно тлумачиться, тим більшою мірою вони повʼязані семантично [5, с. 87 - 88] .

Вичленення ЛСГ дієслів мовлення на основі спільності семантичного компонента здійснювалось за звичайною схемою: 1) створення умовного еталону ЛСГ; 2) визначення звʼязку між одиницями попереднього списку ЛСГ; 3) аналіз отриманого списку.

55 лексичних одиниць (3 синонімічних ряди з домінантами, співвіднесеність яких з процесом мовлення не викликає сумніву: sagen, sprechen, reden) увійшли до попереднього списку ЛСГ, який був сформований за даними синонімічних словників.

Аналіз даних тлумачних словників за методом словникових дефініцій дав змогу отримати набір семантичних компонентів, що характеризують значення дієслів даної ЛСГ. Враховувались компоненти, які є найбільш суттєвими для розуміння змісту досліджуваних лексичних одиниць. Таких компонентів виявилось 23: Prozeß der Rede, artikuliert – unartikuliert, deutlich – undeutlich, sinnvoll – unsinnig, aufeinanderfolgend – unzusammenhängend, gespannt – ungezwungen, laut – leise, schnell, lange – kurz, unaufhörlich – stockend, offen – heimlich, mit positiver Schattierung – neutral – mit negativer Schattierung.

Визначення семантичного звʼязку між словами попереднього списку ЛСГ дієслів мовлення здійснено за методикою, яку запропонували С.Г.Бережан та Н.А. Шехтман [2; 8]. Сутність даної методики попарне порівнювання слів та обчислення міри семантичного звʼязку (детальніше див. А.П.Агапій [1, с. 26 - 27]).

В результаті аналізу було встановлено, що серед слів попереднього списку найбільш далекими є такі групи слів: sagen, sprechen, reden, meinen, antworten та stottern, stammeln, blubbern, babbeln. Крім того, для всіх залучених до аналізу дієслів чітко простежується загальновідома закономірність: чим більше у слів спільних семантичних компонентів, тим більша семантична близькість між цими словами, і навпаки.

Спостерігаючи відношення між елементами ЛСГ, що була створена і проаналізована за допомогою методу компонентного аналізу, ми дійшли висновку, що незважаючи на високий ступінь формалізації дослідження, до створеного списку потрапили слова, які стоять на значній семантичній відстані від слів - ідентифікаторів (наприклад, auftreten).

Здійснивши інвентаризацію за квантитативно – компонентною методикою, ми отримали ЛСГ дієслів мовлення, до якої увійшло 80 лексичних одиниць (процедуру інвентаризації детальніше див В.В.Левицький [5, с. 86 - 102].

Порівнюючи списки лексико – семантичних груп, які були отримані за традиційною та квантитавно – компонентною методиками, ми дійшли висновку, що урахування семантичної відстані між словом, яке тлумачиться, та словами, через які воно розʼяснюється, дозволяє отримати одноріднішу за своїм складом ЛСГ порівняно з методикою, що враховує спільні семантичні компоненти.

Отже, підсумковий список дієслів мовлення виглядає так: anschneiden, sich ausdrücken, sich aussprechen, sich äußern, babbeln, bemerken, bereden, berichten, berühren, blödeln, blubbern, böhmakeln, brabbeln, brüllen, brummen, daherreden, deklamieren, drauflosreden, drucksen, erklären, erörtern, erwähnen, erzählen, faseln, feststellen, fisteln, flöten, flüstern, hersagen, herziehen, klatschen, kohlen, krächzen, labbern, lallen, lästern, lispeln, loslegen, mauscheln, meinen, mitteilen, murmeln, näseln, nuscheln, parlieren, plädieren, plappern, plaudern, predigen, quaken, quasseln, quatschen, radebrechen, raunen, reden, sabbeln, sabbern, sagen, säuseln, schmusen, schwadronieren, schnattern, schwafeln, schwatzen, sprechen, stammeln, stottern, tönen, tuscheln, sich verbreiten, verkünden, verkündigen, verraten, verzapfen, vorbringen, vorsprechen, vortragen, zischeln, zischen, zuflüstern.

Запропонована процедура інвентаризації лексичних мікросистем, як показує практика семасіологічних досліджень в Чернівецькому університеті, є досить ефективним та достатньо обʼєктивним методом формування ЛСГ.

Література:

1. Агапій А.П. Семантичні особливості лексико – семантичної групи дієслів мовлення в сучасній німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького ун - ту: Германська філологія. – Чернівці: Рута. – 2000. – Вип. 71. – С. 24 – 31.

2. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. – Кишинев: Штиинца, 1973. – 372 с.

3.Капатрук М.Д. Методи виділення основного значення слова // Мовознавство. – 1980. - № 5 . – С.75 – 77.

4. Левицький В.В. Семасиология. – Винница: НОВА КНЫГА, 2006. – 512 с.

5. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики. – К. : УМК ВО, 1989. – 155 с.

6. Мусурівська О.В. Методи інвентаризації лексико – семантичних груп // Науковий вісник Чернівецького ун - ту: Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ. – Вип. 1. – 1996. – С.51 – 54.

7. Мусуривская О.В., Косяченко О.В. Статистические методы инвентаризации лексических микросистем на основе лексикографических данных // Современные проблемы лексикографии. – Харьков: ХГЛО. – 1992. – С.266 – 268.

8. Шехтман Н.А. Концептуальная структура слова и контекст // Лексические и грамматические компоненты в семантике языкового знака. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та. – 1983. – С. 5-10.