“Филологические науки” / 5. Методы и приемы контроля уровня владения иностранным языком

Рак О.М., Синиця В.Г.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Елементи дистанційного навчання

іноземної та латинської мов

як засіб оптимізації навчального процесу

Останніми роками обговорення феномену дистанційного навчання набуває все більшої актуальності. З’явилося чимало публікацій, присвячених питанням дистанційних технологій навчання [2; 4], аналізу результатів впровадження дистанційного навчання іноземних та латинської мов у вишах України [3; 5; 6], що й спонукало нас розкрити своє бачення цієї проблеми.

Мета нашої статті – поділитися досвідом наповнення серверу дистанційного навчання на кафедрі іноземних мов Буковинського державного медичного університету (БДМУ).

Поєднання традиційного і елементів дистанційного навчання у БДМУ практикується з січня 2011 року, коли студенти І-ІІ курсів медичного факультету за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медична психологія”, “Стоматологія”, “Фармація” почали використовувати дистанційні курси під час самостійної підготовки з іноземних та латинської мов в позааудиторний час, Перед викладачами кафедри постало завдання підібрати необхідну навчальну інформацію, підготувати контрольні питання і тести та наповнити ними сервер дистанційного навчання “Moodle” (Modular Object Oriented Distance Learning Management System), до якого мають доступ студенти нашого вишу.

Термін “Distance Education” був запозичений з англійської мови, а сама методика викладання – з освітніх програм таких провідних країн світу, як Великобританія, Канада, Франція та, особливо, США, де дистанційне навчання є дуже популярним. А саме поняття дистанційної освіти охоплює різні моделі, методи і технології навчання, за яких викладач і студент просторово розділені, але при цьому між ними відбувається спілкування в режимі on-line.

Дистанційний курс (ДК) з латинської мови укладено на матеріалі навчальних посібників “Studeamus Linguae Latinae” (Чернівці: Медуніверситет, 2010), “Основи лікарської рецептури: комплекс лексико-граматичних і тестових завдань” (Чернівці: Медуніверситет, 2008), “Клінічна термінологія” (Чернівці: Буковинська державна медична академія, 1999), які пропонуються першокурсникам у якості основної літератури. ДК вміщує 17 тем, які забезпечують лексико-фонетичним і граматико-синтаксичне вивчення теми “Фонетика. Структура анатомо-гістологічного терміну” і 16 тем, покликаних здійснити лексико-синтаксичне забезпечення теми “Фармацевтична термінологія” і лексичне та аналітико-синтаксичне опрацювання теми “Клінічна термінологія”.

Структура кожного заняття у ДК є такою:

· назва теми;

· кількість годин, що відводиться на її вивчення за програмою;

· науково обґрунтована актуальність вивчення конкретної теми;

· перелік знань, вмінь і навичок, яких має набути студент після засвоєння конкретної теми;

· короткий, підібраний за принципом селективності, теоретичний матеріал з теми;

· питання для самоконтролю;

· рекомендована література.

Позитивними моментами користування Moodle, на наш погляд, є:

· достовірність інформації;

· єдина за змістом і структурою система знань;

· об’єктивація відбору змісту навчання;

· багаторазовість доступу до інформації;

· необмеженість у часі доступу і виконанні дії;

· функція тренувального контролю (шляхом відповіді на контрольні питання);

· забезпечення принципу наочності;

· постійна можливість удосконалення, доповнення, розширення, оновлення викладачем наявної інформації згідно вимог часу;

· джерело інформації, яке може замінити інформацію, подану на практичних заняттях або в підручниках.

Виходячи з аналізу цілої низки публікацій, саме змішана форма (гібридне) навчання, тобто інтеграція очних і дистанційних форм, є найбільш перспективною моделлю для медичних вишів. Вона є цілком доречною для нашої кафедри (іноземних мов), зокрема, для навчання студентів-медиків іноземним мовам за професійним спрямуванням, оскільки уможливлює використання курсів дистанційного навчання для поглиблення раніше отриманих ними знань в школі, а також для консультацій, отримання додаткової інформації і, навіть, для самооцінки набутих знань.

При підготовці і проведенні занять у системі Moodle викладач використовує набір елементів курсу, до якого входять: дидактичний матеріал, граматичний, додатковий, аудіо-відео, тестовий самоконтроль та ін. Перед викладачем стоїть завдання – аби форми навчання відповідали меті і цілям занять, поєднуючи, таким чином, сполучення різних елементів курсу та організовуючи вивчення поданого матеріалу.

Створення навчально-інформаційного порталу дає можливість студентам здійснювати самонавчання незалежно від місця їхнього знаходження, у будь-який зручний для них час, а принцип його усвідомлення означає осмислення студентом процесу самостійної роботи і власних дій щодо її організації.

Безумовно, робота викладачів щодо розширення елементів дистанційного навчання та наповнення ними серверу Moodle потребує продовження. Видається необхідним винесення активного лексичного мінімуму, створення різнотипових (рецептивних, репродуктивних, продуктивних) позанятійних вправ і завдань підготовчого та тренувального характеру [1], комплектації тестових завдань для роботи в режимі on-line, максимальний аудіо- та відео супровід і б. ін.

Тож, одним із важливих завдань сучасної освіти є підготовка висококваліфікованих фахівців, які володіють інформаційно-комунікаційними технологіями навчання і можуть самостійно здобувати знання. Саме тому, за вимогами Болонського процесу, збільшується частка самостійної роботи студентів у навчальних програмах з усіх дисциплін. А якщо говорити про наших студентів – майбутніх лікарів, то у них повинні бути сформовані навички постійно вчитись, самовдосконавлюватись, використовуючи при цьому дистанційні технології навчання.

Експрес-опитування наших студентів на предмет ефективності впроваджених елементів дистанційного навчання та контроль за частотою відвідування ними сайту кафедри свідчить про перспективність цієї форми навчання.

Література:

1. Романишина Л. М. Система поетапного контролю навчальної діяльності студентів педагогічних університетів за модульно-рейтинговою технологією навчання з дисциплін природничого циклу: автореф. дис… докт. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України” / Л. М. Романишина. – Київ, 1998. – С.10. 2. Світлична Є. І. Дистанційні технології навчання як одна із форм оптимізації навчального процесу / Є. І. Світлична // Актуальні проблеми підвищення ефективності практичних занять з латинської мови. – Івано-Франківськ, 2009. – С.19-24. 3. Синиця В. Г. До проблеми дистанційної і заочної форми навчання на фармацевтичному факультеті / В. Г. Синиця, О. М. Рак // Концептуальні основи навчання іноземним мовам у вищих медичних навчальних закладах України у контексті Болонської декларації та проблеми навчання латинській фармацевтичній термінології у світі болонського процесу. – Львів, 2008. – С. 52-55. 4. Скалій Л. І. Використання інформаційних технологій у формуванні професійної компетенції майбутнього вчителя іноземних мов / Л. І. Скалій // Іноземні мови. – 2003. - №4. – С.5-9. 5. Шуневич Б. І. Вітчизняний досвід дистанційного навчання іноземних мов / Б. І. Шуневич // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи лінгвістичних досліджень в умовах глобалізаційних процесів”. – Тернопіль, 2009. – С.242-244. 6. Шуневич Б. Методика роботи з дистанційним курсом англійської мови при комбінованому навчанні студентів / Шуневич Б., Мусійовська О., Калужна Г. // Міжнародний семінар “Розбудова суспільства знань для молоді шляхом використання технологій ХХІ століття”. – Київ, 2005. – С.173-176.