Економічні науки/10.Економіка підприємства

Тромчук Олена Юріївна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Механізм управлінн прибутком підприємства

Зміст будь-якої підприємницької діяльності полягає у досягненні економічного ефекту у вигляді прибутку.

Нині в Україні в умовах економічної кризи спостерігається тенденція до значного зниження рівня рентабельності виробництва, що означає збитковість багатьох підприємств .У зв’язку з цим управління підприємством вимагає вдосконалення методів оцінки і прогнозування прибутку , адже саме прибуток визначає для підприємницької діяльності рішення трьох корінних взаємозалежних проблем: що продавати, як продавати і для кого продавати, і, таким чином, визначає політику формування прибутку - політику планування, організації, аналізу і контролю витрат і доходів в середині підприємства.

Значимість прибутку, проблеми пошуку резервів його підвищення для підприємств є актуальними на сьогодення , що і визначило вибір теми науково-дослідницької роботи і її виконання.

Проблематика управління прибутком підприємства досліджена у роботах таких вітчизняних та іноземних науковців як: Н.М. Ушакова, В.І. Аранчія, В.А.Сідуна, Ю.В.Пономарьова , Н.В. Бутенка, А.І.Бланка, А.А. Мазаракі, Б.Є.Грабовецького, В.О.Меца , М.Х. Мескона та ін.

Метою статті є дослідження механізму управління прибутком підприємства при здійсненні його господарської діяльності .

Дослідження формування прибутку, рентабельності підприємства, витрат, валових доходів, є найважливішим чинником при прийнятті організаційних і господарсько-управлінських рішень, створення сприятливих умов для реалізації планів і програм по нарощуванню прибутку. Іншими словами підприємства повинні чітко уявляти резерви збільшення прибутку, від чого він залежить і які основні параметри впливають на його величину.

Висока роль прибутку у розвиткові підприємства і забезпечення інтересів його власників та персоналу визначають необхідність розробки ефективної політики управління прибутком, аналізу та виявлення шляхів його максимізації.

Політика управління прибутком представляє собою процес виробітки і прийняття управлінських рішень по всіх основних аспектах його формування, розподілу та використання на підприємстві. [2]

Головною метою політики управління прибутком є забезпечення збільшення добробуту власників підприємства на цей момент і в перспективі. Ця мета повинна забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави і персоналу підприємства. Виходячи з головної мети , система управління прибутку дає змогу вирішувати такі завдання:

1) забезпечення максимізації розміру прибутку , що формується відповідно до ресурсного потенціалу підприємства;

2) забезпечення оптимальної пропорційності між рівнем прибутку і допустимим рівнем ризику;

3) забезпечення високої якості прибутку , що формується ;

4) забезпечення виплат необхідного рівня доходу на інвестований капітал власникам підприємства;

5) забезпечення формування відповідного обсягу фінансових ресурсів за рахунок прибутку відповідно до завдань розвитку підприємства на майбутній період;

6) забезпечення постійного зростання ринкової вартості підприємства ;

7) забезпечення ефективності програм участі персоналу щодо прибутку.[4]

В процесі діяльності підприємство повинно проводити політику максимізації прибутку, що включає: управління формуванням прибутком та управління розподілом прибутку.

Політика управління формування прибутку включає в себе наступні елементи:

1) розробка політики управління прибутком в процесі операційної діяльності;

2) розробка політики управління прибутком в процесі інвестиційної діяльності;

3) розробка політики управління прибутком в процесі фінансової діяльності.[2]

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Слід зазначити, що основна діяльність – це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу.

Під інвестиційною діяльністю вважають придбання та реалізацію тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. В свою чергу, під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.[1]

Політика управління розподілом прибутку включає:

1)управління своєчасною сплатою податків й інших обов'язкових платежів з прибутку;

2)оптимізацію пропорцій розподіли прибутку на частини, що капіталізується й що споживається .[2]

Для забезпечення чіткої дії механізму управління прибутком підприємства необхідно проаналізувати чинники впливу на прибуток підприємства.

Прибуток формується під впливом великої кількості взаємозалежних чинників , що впливають на результати діяльності підприємства по-різному : одні – позитивно , другі – негативно.

Серед зовнішніх чинників можна виділити такі: економічні умови господарювання , місткість ринку , платоспроможний попит споживачів , державне регулювання діяльності підприємств та інше.

До внутрішніх чинників належать: обсяг продукції, що випускається ; собівартість виробництва ; ціна продукції , що реалізується ; асортимент продукції , що випускається тощо.

Аналіз чинників дає змогу виявити найбільш важливі чинники та подальше їх використання у прийнятті управлінських рішень, що спрямованні на досягнення необхідної величини прибутку.[4]

У системі управління прибутком підприємства його планування являє найбільш відповідальний етап .

Планування прибутку являє собою процес розроблення системи заходів щодо забезпечення її формування в необхідному обсязі й ефективне використання відповідно завданням розвитку підприємства в майбутньому періоді.[3]

Звідси слідує, що необхідність планування прибутку обумовлено тим, що в ринкових умовах планова сума прибутку є цільовим орієнтиром комерційної діяльності підприємств і мірою її ефективності .

Отже, прибуток підприємства є важливою економічною категорією і виступає об’єктом управління . Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства . Його одержання є обов’язковою умовою розширеного відтворення на підприємстві та забезпечення його самофінансування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

У сучасних умовах відбуваються зміни , що впливають на підходи до управління підприємством . Ці зміни відображають нову роль прибутку для діяльності підприємства. Тому для ефективного управління підприємством у цілому й таким важливим показником , як прибуток , зокрема , необхідне вдосконалення існуючих інструментів управління.

Список літератури:

1. Аранчій В.І. Фінанси підприємства/ В.І.Аранчій.- Київ: Видавничий дім професіонал, 2004 .- 261с.

2. Березіна О.В. Економіка підприємства / О.В.Березіна , Л.М.Березіна, Н.В.Бутенко – Київ : «Знання», 2009 .- 350 с.

3.Кривицька О.Р.Планування прибутку підприємства//Фінанси України .- 2009, №6,- ст.12-16.

4.Покропивний С.Ф.Економіка підприємства. – К.:КНЕУ, 2008.-528с.