Башнянин Г.І., Третяк Г.С., Хом’як М.С.

Дерегуляційна еластичність економічних систем: поняття, загальна формула, типи і види

Становлення ринкової економіки в Україні характеризується переходом від командно-адміністративної до змішаної системи господарювання. Зумовлено це тим, що директивна економіка, яка базувалася тільки на державному регулюванні, виявилася неефективною і зумовила зниження темпів як економічного зростання, так добробуту населення. З огляду на це постає необхідність вивчення теорії дерегуляції економічних процесів загалом і дерегуляційної еластичності економічних систем зокрема.

Різні економічні системи по-різному реагують на зміну дерегуляційного режиму. Чутливість економічних систем до зміни рівня їх дерегуляції називають дерегуляційною еластичністю, яка характеризується не лише якісно, але й кількісно чи метрологічно. З боку суто якісного дерегуляційна еластичність – це чутливість економічних систем до зміни (посилення) дерегуляційного режиму. А з боку метрологічного дерегуляційна еластичність – це ступінь чутливості тих чи інших економічних систем до зміни дерегуляційного режиму. Для визначення дерегуляційної еластичності необхідно зіставити між собою диференціальні (приростні) значення економічного ефекту (валового чи чистого) (Е^е) і масштабів дерегуляції (DR):

. (1)

У процесі метрологічного аналізу дерегуляційної еластичності слід розрізняти два можливих варіанти її визначення – чистий і валовий. За чистого варіанта треба зіставляти чистий дерегуляційний ефект і масштаби дерегуляції, ігноруючи вплив усіх інших факторів на формування та зміну загального рівня економічної ефективності функціонування економічних систем. За валового варіанта метрологічного відображення дерегуляційної еластичності дерегуляцію розглядаємо лише як один із факторів формування та зміни загального рівня економічної ефективності функціонування тих чи інших господарських систем, тобто “виловлюємо” загальний вплив дерегуляції на попередньо сформований рівень їх економічної ефективності.

Умовно можна виділити три типи дерегуляційної еластичності.

1. Позитивна дерегуляційна еластичність () як певна позитивна реакція економічних систем на посилення дерегуляційного режиму. За умов її формування відповідний коефіцієнт еластичності завжди більший від нуля:

, (2)

де – позитивна дерегуляційна еластичність, – економічна ефективність функціонування господарських систем, DR – масштаби дерегуляції.

Позитивна дерегуляційна еластичність може бути різною за рівнем:

· гіпервисокою, коли певна економічна система дуже сильно і позитивно реагує на зміну дерегуляційного режиму;

· високою, коли певна економічна система сильно і позитивно реагує на посилення дерегуляційного режиму;

· нормальною, коли економічна система помірно реагує на посилення масштабів дерегуляції;

· квазінормальною, за якої економічна система слабо реагує на зміну рівня дерегуляції;

· гіпонормальною, за якої реакція певної економічної системи на зміну дерегуляційного режиму є слабкою, але ще позитивною.

За ступенем чутливості до посилення дерегуляційного режиму всі економічні системи, що дерегулюються, можна поділити на п’ять типів: 1) метагіперчутливі; 2) гіперчутливі; 3) чутливі; 4) квазічутливі; 5) слабочутливі (гіпочутливі). Усі вони позитивно реагують на зміну дерегуляційного режиму, але з різною силою чи інтенсивністю.

2. Нейтральна дерегуляційна еластичність (), яка має місце тоді, коли певна економічна система майже ніяк (слабо позитивно чи слабо негативно) не реагує на посилення дерегуляційного режиму. Залежно від особливостей реакції господарських систем на зміну дерегуляційного режиму також можна виокремити такі види цього типу дерегуляційної еластичності:

· гіпопозитивна нейтральна дерегуляційна еластичність, яка формується тоді, коли економічна система дуже слаба, але позитивно реагує на посилення дерегуляційного режиму;

· власне нейтральна дерегуляційна еластичність, якою володіють такі економічні системи, які ніяк (ні позитивно, ні негативно) не реагують на посилення дерегуляційного режиму;

· гіпонегативна нейтральна дерегуляційна еластичність, яка має місце тоді, коли певна економічна система слабо негативно (або майже нейтрально) реагує на посилення дерегуляційного режиму.

Якщо економічна система майже ніяк не реагує на посилення дерегуляційного режиму, то це означає, що свого часу її регуляція здійснювалась помилково або була непотрібна, або економічна система вміло обійшла певний регуляційний режим і його втрати компенсувалися іншим способом – законним або тіньовим.

Залежно від ступеня чутливості економічних систем до посилення дерегуляційного режиму, їх можна поділити на три види: 1) економічні системи з гіпопозитивною чутливістю, які дуже слабо, а все-таки позитивно реагують на посилення дерегуляційного режиму; 2) економічні системи з нейтральною чутливістю, або абсолютно нечутливі до дерегуляції системи; 3) економічні системи з гіпонегативною чутливістю, які дуже слабо, але негативно реагують на посилення дерегуляції.

3. Негативна дерегуляційна еластичність (), яка має місце тоді, коли певна економічна система негативно реагує на посилення дерегуляційного режиму, а відповідний коефіцієнт еластичності менший від нуля:

. (3)

Негативна дерегуляційна еластичність також буває різних видів.

· Гіпервисока негативна дерегуляційна еластичність, за якої економічна система дуже сильно (і негативно) реагує на посилення дерегуляційного режиму.

· Висока негативна дерегуляційна еластичність, за якої економічна система сильно (і негативно) реагує на зміну (посилення) дерегуляційного режиму.

· Нормальна негативна дерегуляційна еластичність, за якої економічна система помірно реагує на посилення дерегуляційного режиму.

· Квазінормальна (напівнормальна) дерегуляційна еластичність, за якої реакція системи на посилення масштабів дерегуляції є слабою.

· Гіпонормальна негативна дерегуляційна еластичність має місце тоді, коли певна економічна система дуже слабо реагує (і також негативно) на зміну (посилення) дерегуляційного режиму.

Отже, дерегуляційна ефективність економічних систем визначається їх дерегуляційною еластичністю, яка характеризує чутливість економічних систем до зміни дерегуляційного режиму. З суто метрологічного боку, вона визначається як співвідношення диференціальних величин економічного ефекту і масштабів дерегуляції. Аналіз цього параметра дав підстави виділити три основні типи дерегуляційної еластичності економічних систем: позитивну, нейтральну, негативну. З огляду на це дерегуляційна політика держави повинна бути диференційованою і враховувати ступінь чутливості певної системи до дерегуляції. При її формуванні слід враховувати і співставляти мікроекономічні і макроекономічні дерегуляційні ефекти. Останній повинен бути, як правило, позитивним і перевищувати абсолютне значення мікроекономічного дерегуляційного ефекту. Економічні системи з негативною дерегуляційною чутливістю слід дерегульовувати тільки в тому випадку, коли макроекономічний дерегуляційний ефект є позитивним і дорівнює або перевищує абсолютне значення від’ємного мікроекономічного ефекту.