Стефурин С., ФК – 23

Особливості відображення інформації про податок на додану вартість за новим Податковим Кодексом України

Актуальність даної теми полягає в тому, що податки і збори, які є одним із головних важелів непрямого впливу на економічні процеси відіграють важливу роль у структурі ринкових відносин і механізмі їх регулювання державою. Податок на додану вартість сьогодні має важливе значення для економіки держави, впливає на багато сторін фінансового і соціального життя країни. Цей податок викликав бурхливі дебати учених – економістів і практиків з приводу недоліків і шляхів його вдосконалення. Ці дебати, які виникли практично з моменту введення його в Україні, характеризувалися переліком недоліків цього податку та формуванням пропозицій щодо його модернізації.

Цю ситуацію різні дослідники пояснюють по різному. Дехто вважає, що більшість пропозицій пов’язана з поліпшенням адміністрування, а не з прийнятими пропозиціями з удосконалення механізму податку на додану вартість [3].

Метою нашої роботи є висвітлення в обліку інформації про податок на додану вартість з прийняттям Податкового Кодексу України.

Податковий Кодекс України прийнято 02.12.2010 р. У ньому значно скорочено кількість загальнодержавних податків та зборів (з 29 до 18), а також місцевих (з 14 до 5), але податок на додану вартість залишається одним із найважливіших і водночас складних податків [2].

Податковий Кодекс України прийнятий з метою зближення податкового та фінансового обліку й передбачає зміну методичних аспектів відображення в обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) у тому числі податку на додану вартість.

Податок на додану вартість, податок на прибуток, акцизний збір і мито забезпечують більше як 97% податкових надходжень у Державний бюджет. На подато––к на додану вартість припадає більша частина надходжень – більш як 50% загальної суми податків, які збирають [1].

Аналіз структури і динаміки окремих видів надходжень від збору податку на додану вартість показує, що більша їхня частина припадає на операції імпорту, обсяг яких зростає у великих кількостях. Якщо порівнювати 2007 і 2009 рр., то він зріс удвічі з 42,2 млрд. грн. до 83, 3 млрд. грн. відповідно [6].

Податковим Кодексом розширено перелік платників податків, до них включено:

– на яких покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або умовне часткове звільнення від оподаткування в разі порушення таких митних режимів.

– які використовують, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначення [4]

З 01.01.2011 р. вартісна межа для обов’язкової реєстрації платників не змінена і становить 300000 грн. (без урахування ПДВ).

До 01.01.2011 р. подання реєстраційної заяви до органів Державної податкової служби здійснювалося за допомогою повідомлення про вручення або вручалося особисто, а з прийняттям Податкового Кодексу можливе подання заяви тільки особисто.

З прийняття Податкового Кодексу видача свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації такої особи органом Державної податкової служби проводиться власноруч або надсилається поштою. Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість податковий орна зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після анулювання такої реєстрації.

Операції, які є об’єктом оподаткування, оподатковуються за ставкою, яка є основою та становить 20%, а з 01.01.2014 р. – 17 %.

За нульовою ставкою оподатковуються експортні операції, постачання товарів для заправки або забезпечення морських, повітряних суден, космічних кораблів, наземного морського транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, постачання товарів і послуг підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю.

З введенням Податкового Кодексу України в дію перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування податку на додану вартість, майже не змінено, але до складу цих операцій включені консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські і інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розробки, постачання і тестування програмного забезпечення.

Порядок визначення суми податку на додану вартість до сплати в бюджет з 01.01.2011 р. не знизився і є різницею податкових зобов’язань і податкового кредиту звітного періоду.

Одним із шляхів усунення недоліків стала пропозиція використовувати компенсаційну модель реформування податкової системи за допомогою скасування податку на додану вартість і збільшення інших податків до величини, що нині забезпечується сплатою податку на додану вартість [5].

Для вирішення проблеми удосконалення податку на додану вартість було запропоновано кілька шляхів,одним із них є пропозиція – ввести податок з продажів. Така пропозиція має переваги і недоліки. Недоліком є те, що цей податок є тільки податком на кінцеве споживання, а це звужує податкову базу. Також, недоліком є те, що до об’єкта оподаткування зараховують лише доходи, які надходять у грошовій формі. Це орієнтує на те, щоб розрахунок за товар проводився не готівкою, а безготівковими коштами.

Позитивним вважаємо те, що вирішено проблему розширення податкової бази податку і продажів. Споживанням є не тільки покупка фізичними особами, а й кошти фонду споживання самого підприємства. Можна вважати, що придбання юридичною особою різних цінностей – не для забезпечення виробничої діяльності, це покупка товарів і послуг кінцевого споживання.

Отже, можна сказати, що особливості відображення в обліку інформації про податок на додану вартість регламентованої Податковим Кодексом України, свідчить про спрощення адміністрування цього податку та посилення податкового контролю за його сплатою.

Література:

1. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997 р. - №168 / 97 – ВР.

2. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р. - №2755 – VІ.

3. Мельник В. М. ПДВ у Податковій системі України / В. М. Мельник, О. В. Солдатенко // Фінанси України. – 2006. - №9. – с. 86 – 86.

4. Палей С. ПДВ: обґрунтування механізму оподаткування / С. Палей // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. - №11.

5. Прохар Н. Облік податку на додану вартість / Н. Прохар // Бухгалтерський облік і аудит. – 2011. - №2.

6. Аналіз структури і динаміки окремих видів надходжень від збору податку на додану вартість / Офіційний сайт Державної податкової адміністрації [електронний ресурс] – режим доступу: : www.ukrstat.gov.ua