Поляк С.І., Ходаніцький В.К. к.б.н.

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН

ВПЛИВ НУЛЬОВОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Системи обробітку ґрунту були і залишаються серед головних ланок землеробства. Їх подальший розвиток тісно пов'язаний із загальними змінами в цій галузі, характером використання земельних ресурсів, зміною структури посівних площ, сівозмін, соціальними і демографічними процесами, тенденціями у змінах клімату, меліоративними заходами. [2].

Нині землеробство увійшло в наступний період кардинальних змін. Основними з них є освоєння технологій «прямої» сівби (без обробітку ґрунту або технологія No-Till) та поява генетично модифікованих культурних рослин. Ці досягнення являють собою значний внесок в біологічні та сільськогосподарські науки кінця двадцятого початку двадцять першого сторіччя. [3, 4]. Для розвитку землеробства на нинішньому етапі в Україні стало характерним звуження виробничої спеціалізації господарств, внаслідок скорочення поголів’я худоби. Значна частина господарств спеціалізується лише на вирощуванні обмеженого набору «ринкових» культур: пшениці озимої, ячменю, ріпаку, кукурудзи на зерно, сої, соняшнику, цукрових буряків. При цьому формуються короткоротаційні сівозміни з обмеженим набором попередників, перш за все для провідної продовольчої зернової культури – пшениці озимої.

Тому освоєння в Україні мінімального обробітку у різних його модифікаціях є закономірним етапом розвитку аграрних технологічних систем. Таким чином, вдосконалення ресурсоощадної технології No-Till є перспективним для мінімалізації обробітку ґрунту, зниження витрат і як наслідок підвищення економічної ефективності.

Стаціонарний дослід закладено в 2010 році на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН на сірих опідзолених середньосуглинкових ґрунтах.

Вміст гумусу в даній частині поля в 0-30 см шарі ґрунту становить – 1,8-2,2%., легкогідролізованого азоту 5,5-8,3 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору 16,5-25,7 мг/100 г ґрунту, обмінного калію 16,7-29,5 мг/100 г ґрунту, рН сол. 5,2-5,5.

В стаціонарі розміщено п’ять рівновеликих полів які в свою чергу діляться на дві рівні частини: традиційний обробіток ґрунту і No-Till обробіток. Культури: озима пшениця, соя, соя, кукурудза на зерно, кукурудза на зерно. Повторність в досліді чотири разова площа посівної ділянки 0,25 га.

Рисунок 1 – Урожайність озимої пшениці залежно від технологій обробітку ґрунту.

За результатами досліджень протягом 2011-2014 рр. встановлено, що урожайність зерна озимої пшениці на традиційній системі обробітку становила в середньому – 6,44 т/га, а за No-Till технології врожай зерна становив 6,09 т/га (рис. 1). Вища врожайність за умови традиційної системи обробітку ґрунту імовірно пов’язана з швидшими сходами пшениці, нижчою щільністю верхнього шару ґрунту. Проте результати 2014 року вказують на те, що відбувається поступове зниження різниці врожайності між традиційною технологією і No-Till. Схожі результати були отримані іншими авторами, агрохімічні показники ґрунту та врожайність культур на початкових етапах досліду була меншою в No-Till, проте з роками різниця між технологіями майже вирівнювалась [1].

Таблиця 1

Економічна ефективність вирощування озимої пшениці залежно від технологій обробітку ґрунту

Рік	Технологія вирощування	Затрати коштів, грн./га	Вартість продукції, грн./га	Чистий прибуток, грн./га	Рентабельність, %
2011	Традиційна технологія	5760	11134	5374	93,3
2012		6405	10944	4539	70,9
2013		6660	8892	2232	33,5
2014		6808	19142	12335	181,0
Ср. зн		6408	12528	6120	94,7
2011	No-Till технологія	4365	10122	5507	126,2
2012		5950	8640	2690	46,0
2013		5936	9672	3736	62,9
2014		6169	18846	12667	206,0
Ср. зн		5605	11820	6150	110,3

В ході аналізу економічної ефективності вирощування озимої пшениці встановлено, що більш затратною є традиційна технологія обробітку ґрунту (табл. 1). Загальні витрати в середньому за роки досліджень склали 6408 грн/га, чистий прибуток 6120 грн/га, рентабельність 94,7%. За впровадження No-Till технології відповідно – 5605 грн/га, 6150 грн/га, 110,3%.

Таким чином, енергозберігаюча технологія No-Till є перспективною, оскільки економить значні кошти та зменшує затрати праці. Проте для подальшого вдосконалення даної технології, необхідні більш детальні дослідження на різних ґрунтових відмінах.

Література:

1. Видинівська О.В. Вплив технологій No-Till на вміст поживних елементів в чорноземі південному / О.В. Видинівська // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2013. – № 3., Т. 73. – 136-143.

2. Малієнко А.М., Тараріко Н.М., Гаврилов С.О., Брухаль Ф.Й., Коломієць В.М. Методичні рекомендації і програма досліджень з обробітку ґрунту. Чабани. – 2008. – с. 86.

3. Сайко В.Ф. Малієнко А.М. Системи обробітку ґрунту в Україні. Київ. – 2007. – С. 41.

4. Основні результати наукових досліджень Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. За 2011-2014 рр. Вінниця. 2014.