Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Ріткоус Л.С., студентка IV курсу Коваль І.А., студентка IV курсу Синенька Ю.В., к.б.н. Рогач В.В., к.с-г.н. Рогач Т.І.

              Вінницький державний педагогічний університет, Україна    

 

Вплив активаторів росту і розвитку рослин на динаміку накопичення вуглеводів в культурі баклажана

Одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві є застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних стимуляторів росту рослин [1].

Дуже корисною, дієтичною і лікарською культурою є баклажани [3].

Оскільки суть змін характеру донорно-акцепторних відносин полягає в перерозподілі потоків асимілятів між органами рослини, то для розробки заходів екзогенної регуляції онтогенезу за допомогою регуляторів росту необхідно мати чітке уявлення про динаміку нагромадження і розподілу пластичних речовин у рослинному організмі.

У 2014 р. дослідження проводили на насадженнях баклажанів СФГ «Бержан» с. Горбанівка на Вінниччині. Рослини сорту Алмаз обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту: 1-НОК, ГК3 та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м2, повторність п’ятикратна. Вміст різних форм вуглеводів визначали йодометричним методом [4]. Для статистичної обробки використовували комп’ютерну програму “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту баклажанів під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів (рис.) Аналіз динаміки накопичення цукрів у корінні баклажанів вказує на те, що в процесі вегетації відбувається відтік моносахаридів від підземного вегетативного органу, як у контролі так і у досліді Обробка рослин стимуляторами росту дещо уповільнювала процеси відтоку цукрів переважно за рахунок редукуючих форм на початку вегетації та суттєво інтенсифікувала їх відтік після цвітіння. Так, на кінець досліджуваного.


Подпись: Вміст вуглеводів, % на суху речовину           Вміст вуглеводів, % на суху речовину


Подпись: Вміст вуглеводів, % на суху речовину           Вміст вуглеводів, % на суху речовину


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



періоду вміст редукуючих цукрів у тканинах кореня за дії ГК3 знижувався на 22%, після обробки 6-БАП на 21%, а при застосуванні 1-НОК на 30%.

Нами встановлено, що препарати посилювали відтік сахарози з коренів дослідних рослин до надземних органів, тоді, як у контролі, відбувалося накопичення дисахариду. На кінець досліджуваного періоду вміст сахарози у корінні за дії 1-НОК, ГК3 та 6-БАП був меншим ніж у контролі на 6, 18 та 7%.

Проведені нами дослідження вказують на те, що в процесі вегетації у рослин баклажанів відбувається накопичення крохмалю в коренях. Стимулятори росту 1-НОК і ГК3 та 6-БАП уповільнювали інтенсивність накопичення полісахариду. Зокрема, на початку плодоутворення його вміст у корінні був меншим в порівнянні з контролем відповідно на 17, 28 і 26%.

Дослідивши динаміку накопичення цукрів у стеблах, констатуємо факт їх накопичення на початку вегетації та відтоку до листків і плодів по закінченню фази цвітіння, за рахунок редукуючих форм, як у контролі так і у досліді.

Нами встановлено, що обробка рослин баклажанів 1-НОК, суттєво посилювала відтік цукрів з стебел до листків та плодів, за рахунок, як редукуючих форм так і сахарози. У фазу активного утворення плодів за дії препарату вміст моносахаридів був меншим ніж у контролі на 11%, а олігосахаридів на 26%. Разом з тим, 1-НОК знижував інтенсивність відтоку крохмалю з стебел на початку вегетації (35%) та посилював накопичення полісахариду у фазу активного карпогенезу (20%). ГК3 та 6-БАП практично не змінювали вмісту різних форм цукрів і крохмалю у стеблах рослин баклажанів.

Вивчивши вміст цукрів у листках рослин баклажанів, констатуємо факт їх накопичення в першій половині вегетації та відтоку до плодів після цвітіння, як у контролі так і у досліді. Встановлено, що у фазу масового цвітінні вміст редукуючих цукрів при застосуванні ГК3 перевищував контроль на 17%, після обробки 1-НОК знижувався на 29%, а за дії 6-БАП був близьким до контролю.

В кінці досліджуваного періоду за дії препаратів 1-НОК, ГК3 та 6-БАП  спостерігалося зростання вмісту, як редукуючих цукрів так і сахарози в листках рослин баклажанів, відповідно на 7 і 4%, 15 і 5% та 8 і 7%.

Результати наших досліджень свідчать, що протягом вегетації відбувався відтік крохмалю з листків дослідних рослин, як у контролі так і у досліді. Застосування препаратів 1-НОК, ГК3 та 6-БАП посилювало реутилізацію крохмалю. Його вміст за дії стимуляторів росту на початок фази карпогенезу був нижчим ніж у контролі відповідно на 29, 18 і 36%.

Нами встановлено, що протягом вегетації відбувалося інтенсивне накопичення вуглеводів у плодах, як у контролі так і у досліді. Результати наших досліджень свідчать, що обробка рослин баклажанів ГК3 зумовлювала зростання вмісту цукрів у плодах дослідних рослин за рахунок редукуючих форм. На кінець досліджуваного періоду вміст відновних цукрів перевищував контрольний показник на 12%. Одночасно спостерігалося зменшення вмісту сахарози у плодах на 24% та зростання вмісту крохмалю на 12%.

Застосування 1-НОК призводило до суттєвого зменшення вмісту редукуючих цукрів (27%) і крохмалю (11%) на початок фази карпогенезу з одночасним збільшенням вмісту сахарози (4%). За дії 6-БАП вміст редукуючих цукрів був близьким до контролю, а сахарози зменшувався на 18%, тоді як вміст крохмалю зростав на 22%.

Такі зміни у перерозподілі та накопиченні вуглеводів у органах рослин баклажанів мали суттєвий вплив на продуктивність культури. Досліджено, що середня маса одного плоду за дії 1-НОК становила 152 г., при застосуванні ГК3 155 г., а після обробки 6-БАП 158 г. У контролі показник становив 134 г.

Література

1.                 Анішин Л. А. Біостимулятори для соняшнику / Л. А. Анішин, С. П. Пономаренко // Захист рослин. – 1997. – квітень. – С. 14-15.

2.                 Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3.                 Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4.                 Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.