Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Ріткоус Л.С., студентка IV курсу Коваль І.А., студентка IV курсу Синенька Ю.В., к.б.н. Рогач В.В., к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив активаторів росту і розвитку рослин на динаміку накопичення вуглеводів в культурі баклажана

Одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві є застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних стимуляторів росту рослин [1].

Дуже корисною, дієтичною і лікарською культурою є баклажани [3].

Оскільки суть змін характеру донорно-акцепторних відносин полягає в перерозподілі потоків асимілятів між органами рослини, то для розробки заходів екзогенної регуляції онтогенезу за допомогою регуляторів росту необхідно мати чітке уявлення про динаміку нагромадження і розподілу пластичних речовин у рослинному організмі.

У 2014 р. дослідження проводили на насадженнях баклажанів СФГ «Бержан» с. Горбанівка на Вінниччині. Рослини сорту Алмаз обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту: 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна. Вміст різних форм вуглеводів визначали йодометричним методом [4]. Для статистичної обробки використовували комп’ютерну програму “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту баклажанів під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів (рис.) Аналіз динаміки накопичення цукрів у корінні баклажанів вказує на те, що в процесі вегетації відбувається відтік моносахаридів від підземного вегетативного органу, як у контролі так і у досліді Обробка рослин стимуляторами росту дещо уповільнювала процеси відтоку цукрів переважно за рахунок редукуючих форм на початку вегетації та суттєво інтенсифікувала їх відтік після цвітіння. Так, на кінець досліджуваного.

періоду вміст редукуючих цукрів у тканинах кореня за дії ГК₃ знижувався на 22%, після обробки 6-БАП на 21%, а при застосуванні 1-НОК на 30%.

Нами встановлено, що препарати посилювали відтік сахарози з коренів дослідних рослин до надземних органів, тоді, як у контролі, відбувалося накопичення дисахариду. На кінець досліджуваного періоду вміст сахарози у корінні за дії 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП був меншим ніж у контролі на 6, 18 та 7%.

Проведені нами дослідження вказують на те, що в процесі вегетації у рослин баклажанів відбувається накопичення крохмалю в коренях. Стимулятори росту 1-НОК і ГК₃ та 6-БАП уповільнювали інтенсивність накопичення полісахариду. Зокрема, на початку плодоутворення його вміст у корінні був меншим в порівнянні з контролем відповідно на 17, 28 і 26%.

Дослідивши динаміку накопичення цукрів у стеблах, констатуємо факт їх накопичення на початку вегетації та відтоку до листків і плодів по закінченню фази цвітіння, за рахунок редукуючих форм, як у контролі так і у досліді.

Нами встановлено, що обробка рослин баклажанів 1-НОК, суттєво посилювала відтік цукрів з стебел до листків та плодів, за рахунок, як редукуючих форм так і сахарози. У фазу активного утворення плодів за дії препарату вміст моносахаридів був меншим ніж у контролі на 11%, а олігосахаридів на 26%. Разом з тим, 1-НОК знижував інтенсивність відтоку крохмалю з стебел на початку вегетації (35%) та посилював накопичення полісахариду у фазу активного карпогенезу (20%). ГК₃ та 6-БАП практично не змінювали вмісту різних форм цукрів і крохмалю у стеблах рослин баклажанів.

Вивчивши вміст цукрів у листках рослин баклажанів, констатуємо факт їх накопичення в першій половині вегетації та відтоку до плодів після цвітіння, як у контролі так і у досліді. Встановлено, що у фазу масового цвітінні вміст редукуючих цукрів при застосуванні ГК₃ перевищував контроль на 17%, після обробки 1-НОК знижувався на 29%, а за дії 6-БАП був близьким до контролю.

В кінці досліджуваного періоду за дії препаратів 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП спостерігалося зростання вмісту, як редукуючих цукрів так і сахарози в листках рослин баклажанів, відповідно на 7 і 4%, 15 і 5% та 8 і 7%.

Результати наших досліджень свідчать, що протягом вегетації відбувався відтік крохмалю з листків дослідних рослин, як у контролі так і у досліді. Застосування препаратів 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП посилювало реутилізацію крохмалю. Його вміст за дії стимуляторів росту на початок фази карпогенезу був нижчим ніж у контролі відповідно на 29, 18 і 36%.

Нами встановлено, що протягом вегетації відбувалося інтенсивне накопичення вуглеводів у плодах, як у контролі так і у досліді. Результати наших досліджень свідчать, що обробка рослин баклажанів ГК₃ зумовлювала зростання вмісту цукрів у плодах дослідних рослин за рахунок редукуючих форм. На кінець досліджуваного періоду вміст відновних цукрів перевищував контрольний показник на 12%. Одночасно спостерігалося зменшення вмісту сахарози у плодах на 24% та зростання вмісту крохмалю на 12%.

Застосування 1-НОК призводило до суттєвого зменшення вмісту редукуючих цукрів (27%) і крохмалю (11%) на початок фази карпогенезу з одночасним збільшенням вмісту сахарози (4%). За дії 6-БАП вміст редукуючих цукрів був близьким до контролю, а сахарози зменшувався на 18%, тоді як вміст крохмалю зростав на 22%.

Такі зміни у перерозподілі та накопиченні вуглеводів у органах рослин баклажанів мали суттєвий вплив на продуктивність культури. Досліджено, що середня маса одного плоду за дії 1-НОК становила 152 г., при застосуванні ГК₃ 155 г., а після обробки 6-БАП 158 г. У контролі показник становив 134 г.

Література

1. Анішин Л. А. Біостимулятори для соняшнику / Л. А. Анішин, С. П. Пономаренко // Захист рослин. – 1997. – квітень. – С. 14-15.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.