Строкович Г. В.

кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства,

завідувач кафедри економіки підприємства, Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗАСАДАХ ЯКОСТІ

Важливого значення в умовах сьогодення набуває питання зростання якості функціонування підприємств, яка є підґрунтям успішної їх інтеграції у світовий економічний простір. Тому потребує вирішення проблема формування комплексу стратегій якості функціонування підприємства.

В науковій літературі зі стратегічного управління [1-3, 5, 6] існує велика кількість класифікацій стратегій функціонування підприємства. Аналіз цих класифікацій дає змогу зробити наступні висновки: що не існує єдиного підходу до класифікаційних ознак і видів стратегій якості функціонування підприємства; кожна з розглянутих класифікацій має певні особливості й не вирішує проблему в комплексі, за всіма рівнями ієрархії, або не в повному обсязі.

Згідно запропонованого методологічного підходу [4] доцільним представляється формування класифікації стратегій якості функціонування підприємства за такими ознаками:

корпоративні стратегії якості функціонування підприємства – за якістю використання потенціалу підприємства, за якістю зовнішнього ресурсного забезпечення, за лояльністю споживача, за напрямками зростання лояльності, за аспектами функціонування;

конкурентні (ділові) стратегії якості функціонування підприємства – за позиціонуванням на якості, за видами якості;

функціональні стратегії якості функціонування підприємства – за ступенем сегментації ринків збуту за вимогами до якості; за стадією життєвого циклу підприємства.

Корпоративні стратегії якості функціонування підприємства доповнюються стратегіями:

якості використання потенціалу підприємства – зростання (є можливості нарощення потенціалу); стабілізація (задовільний стан потенціалу); згортання (потенціал суттєво погіршується); виживання (кризовий стан потенціалу). Безумовно, що рівень якості використання всіх складових ресурсного забезпечення підприємства є підґрунтям вибору стратегії якості його функціонування;

якості зовнішнього ресурсного забезпечення – партнерська (постачальники та підприємство систематично спільно працюють над зростанням якості); переважно партнерська (постачальники та підприємство фрагментарно спільно працюють над зростанням якості); опортуністична (постачальники не відповідають вимогам підприємства щодо якості); переважно опортуністична (постачальники частково відповідають вимогам підприємства щодо якості). У залежності від впливу макросередовища та середовища найближчого оточення, мезосередовища, зовнішнього мікросередовища підприємства здійснюється вибір стратегії якості його функціонування;

лояльності споживача − створення лояльності (характеризується сприянням вірності, відданості споживачів до підприємства); підвищення лояльності (характеризується підвищенням вірності, відданості споживачів до підприємства); збереження лояльності (характеризується підтримкою вірності, відданості споживачів до підприємства);

зростання лояльності − створення диференційованої пропозиції з унікальною цінністю (задоволення оригінальних потреб споживача); диференціація взаємодії (поділ потреб споживача, надання привілей постійним клієнтам); створення бар’єрів перемикання (зростання вартості товару та обслуговування, втрата преференцій);

аспектів функціонування – економічний (акцент здійснюється на економічні результати функціонування підприємства); соціальний (характеризує соціальну відповідальність підприємства); екологічний (увага приділяється природоохоронним заходам, впровадженню ресурсозберігаючих технологій).

Конкурентні (ділові) стратегії якості функціонування підприємства доповнюються стратегіями:

позиціонування на якості − використання потенціалу підприємства (акцент здійснюється на фінансово-інвестиційній, інтелектуально-кадровій та інших складових потенціалу підприємства); використання зовнішнього ресурсного забезпечення (увага приділяється факторам макросередовища та середовища найближчого оточення); підтримки лояльності споживачів (націленість на формування позитивного емоційного ставлення до здійснення подальшої взаємодії);

видів якості − підвищені вимоги до якості (пред'являються до підприємств, функціонування яких, може здійснити незворотний вплив на оточуюче середовище); стандартна якість (нормативні вимоги, які встановлено в відповідних документах); специфічні вимоги до якості (вимоги, які вказано в договорах між підприємством та споживачем).

Функціональні стратегії якості функціонування підприємства доповнюються стратегіями:

ступеня сегментації ринків збуту за вимогами до якості − масового виробництва (висока спільність вимог); диференційованого виробництва (середня спільність вимог); концентрованого виробництва (низька спільність вимог). Характеризує спільність вимог до якості з боку споживачів;

стадії життєвого циклу підприємства − забезпечення якості на стадії створення (підприємство перебуває на етапі, що характеризується формуванням підґрунтя щодо якості його функціонування у стратегічному періоді); забезпечення якості на стадії росту (характеризує етап активного росту якості функціонування підприємства); забезпечення якості на стадії зрілості (стосується етапу стабілізації якості функціонування підприємства, коли здійснюється вибір його подальшого напрямку); забезпечення якості на стадії спаду (підприємство на тому етапі, коли знижується якість його функціонування).

Отже, в результаті проведеного дослідження було структуризовано стратегії якості функціонування підприємства відповідно до ієрархії стратегічного управління та значно доповнено усі рівні його ієрархії. Кожен різновид наведених стратегій якості функціонування підприємства має певні відмінні риси, характеристики, особливості формування та умови застосування.

Література

1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф. – М. : Прогресс, 1995. – 328 с.

2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. – СПб.: Питер, 1999. – 416 с.

3. Куинн Дж. Б. Стратегия перемен / Дж. Б. Куинн // Стратегический процесс / Г. Минцберг, Дж. Б. Куинн, С. Гошал. – СПб. : Питер, 2001. – 688 с.

4. Строкович Г. В. Методологічні та методичні основи стратегічного управління якістю функціонування підприємства: моногр. / Г. В. Строкович ; Нар. укр. акад. – Х. : Вид-во НУА, 2013. – 396 с.

5. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа / А. А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд ; пер. с англ. – М. : Вильямс, 2006. – 928 с.