Викладач Шпак О.В., Донських Ю.А.

Криворізький коледж економіки та управління ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», Україна

Податкова система України: сучасний стан та процес реформування

Податки для держави - це те ж саме, що й вітрила для корабля. Вони служать для того, щоб швидше ввести його в гавань, а не для того, щоб завалити його своїм тягарем або тримати завжди у відкритому морі і щоб, нарешті, потопити його" (Катерина II Велика (1729-1796)).

Проблема побудови та модернізації ефективної податкової системи є однією із найбільш актуальних у процесі розвитку в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки в світовий ринок. Вивченню питань, що стосуються формування ефективних податкових систем, а також можливих шляхів їх вдосконалення, присвячені численні дослідження вітчизняних та закордонних науковців, зокрема І. Барановського, В. Буряковського, А. Вагнера, В. Вишневського, В. Гейця, Ю. Іванова, І. Лютого, Т. Єфименко, Н. Калдора, В. Корнуса, О. Погорлецького та інших.

На даний час все ще залишаються невирішеними питання переорієнтації чинної податкової системи на стимулювання процесів соціально-економічного розвитку країни, перерозподілу податкового навантаження на бізнес, урахування тенденцій європейської податкової гармонізації, та інше.

Оскільки податкові системи різних країн формувалися під впливом різних економічних, політичних та соціальних умов, це пояснює їхню специфіку і, в свою чергу, зумовлює ту обставину, що в різних країнах ведеться постійний пошук взаємоузгоджених оптимальних рішень у сфері оподаткування. [1]

Структура податків, що існує в Україні, не повністю відповідає структурі податків країн Євросоюзу. Основним податком в ЄС є податок на доходи фізичних осіб, який у середньому становить 8,95 % ВВП. В Україні податок на доходи фізичних осіб у 2012 році становив 2 % ВВП.

Надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за IV кв. 2014 р. становили 22.4 млрд. грн., що на 13.6% більше, ніж за аналогічний минулорічний період. Зокрема, внаслідок змін обсягів баз оподаткування із зарплат було сплачено 15.8 млрд. грн. ПДФО (на 5.1% менше, ніж у IV кв. 2013 р.), із грошового забезпечення військовослужбовців – 1.1 млрд. грн. (на 52.6% більше), із зарплат шахтарів – 0.2 млрд. грн. (на 38.1% менше). Інфляція не спричинила стрімкого зростання номінальних доходів: із січня по грудень 2014 р. середня зарплата зросла на 26.7%, а з січня по грудень 2013 р. – на 20.6%. Якщо б не нові податки (військовий збір та податок із процентів), надходження від ПДФО за IV кв. 2014 р. виявилися б на 3.0% менші, ніж за останні 3 міс. 2013 р. За IV кв. 2014 р. нові податки принесли 3.3 млрд. грн. Усього за 2014 рік доходи від них становили 4.7 млрд. грн. у той час, як планувалося зібрати 6.2 млрд. грн. [5]

Розглядаючи питання оптимальної структури податкових надходжень, насамперед, варто звернути увагу на співвідношення прямих і непрямих податків. Основний фактор, що визначає дане співвідношення - це життєвий рівень переважної частини населення. Низький рівень об’єктивно обмежує масштаби податкових надходжень із доходів юридичних і фізичних осіб, тим самим зменшуючи роль прямих податків. У розвинених країнах, навпаки, прямі податки відіграють головну роль в обсягах податкових надходжень. Прибуткові податки відіграють важливу роль у податковій системі таких модернізованих країн, як Велика Британія, Німеччина, США. Проте на даний момент в нашій країні неможливе підвищення ставки прибуткових податків і тим самим надання їм більшого фіскального значення, адже в Україні не існує достатньо високого рівня добробуту населення.

Українська податкова система є однією з найбільш складних і найменш ефективних не тільки серед країн європейського регіону, але й у глобальному порівнянні, хоча вона формувалася на принципах та засадах європейського та світового досвіду. Це регулярно підтверджують міжнародні рейтинги, дослідження вітчизняних економістів, а також оцінки інвесторів, що працюють в Україні.

Результати дослідження для визначення місця України серед країн пострадянського простору показали, що Україна займала у 2011-2012 рр. перше місце по податковому навантаженню на платників податків. У 2014 р. найбільший рівень податкового навантаження має Таджикистан, на другому місці – Узбекистан, на третьому – Україна. Найменший рівень податкового навантаження мають Естонія, Казахстан та Грузія. Так, серед країн пострадянського простору Україна має один із найвищих показників податкового навантаження. Такий рівень податкового навантаження призводить до навмисного ухилення від сплати податків, приховування власних доходів платниками податків, посилення тінізації економіки тощо.

В Україні залишається гострою проблема корумпованості, нелегального виробництва і збуту продукції, фіктивних грошових операцій. Все це веде до зменшення надходжень до бюджетів всіх рівнів, саме тому основною стратегічною ціллю ліквідації наявних проблем в Україні є прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя, зокрема в діяльність органів державної влади.

Широке впровадження інформаційних технологій у роботу фахівців економічного профілю, розробка нових програмних продуктів допомогли б більш ефективно виявляти всі ці недоліки.

Внаслідок розширення ЄС Україна отримала прямий доступ до єдиного, розширеного, гармонізованого ринку ЄС з 450 мільйонами споживачів. Стає очевидним, що Україна у більшій мірі, ніж інші країни, зможе отримати переваги від доступу до єдиного ринку ЄС з високим рівнем відкритості, єдиним переліком торгових правил і адміністративних процедур, єдиним митним тарифом та з вільним рухом товарів, послуг, громадян і капіталу без внутрішніх бар'єрів (прикордонного контролю, сертифікатів). [5]

Основним шляхом узгодження правових норм України та Європейського Союзу є адаптація – процес розробки і прийняття нормативно-правових актів та створення умов для їх належного впровадження і застосування з метою поступового досягнення повної відповідності права України до європейського права.

Впровадження нових механізмів звітування платників податків шляхом подання податкової звітності засобами електронного зв'язку залишається для органів державної податкової служби одним із важливих напрямків поліпшення процесу обслуговування платників податків. Використовуючи такий формат подання звітності, можна уникнути черг, зекономити час та гроші, які витрачаються на доставку звітності до податкових органів. До того ж програмне забезпечення звітності автоматично виконує чимало спеціальних розрахунків та самостійно знаходить помилки. Подаючи звітність в електронному вигляді, не треба перенавчатись, адже сторінки електронної форми звітності повністю відповідають звітному документу на паперових носіях, а система електронних ключів робить електронну звітність захищеною від стороннього втручання.

Таким чином, із впровадженням у життя системи електронного документообігу наша держава наблизиться до світових економічних стандартів, адже більшість розвинутих країн світу давно відмовилася від паперового документообігу і віддала перевагу електронним деклараціям. Понад 60 країн використовують електронну форму звітності.

Згідно даних Всесвітнього економічного форуму (WEF) 2014 р., рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, який визначає Індекс мережевої готовності, Україна знаходиться на 81 місці з 144 країн. Для порівняння республіка Казахстан , яка належить до країн пострадянського простору, знаходиться на 38 місці.[7]

Отже, стає необхідним запровадження електронної звітності для зниження затрат та поліпшення звітності платників податків, полегшення процедур, спрощення отримання та обробки звітності, безконтактний метод, який унеможливлює зловживання у податковій сфері.

Податкова система України потребує ефективного реформування. Метою реформування податкової системи є створення більш дієвої та раціональної податкової системи, яка забезпечить сприятливі умови для ведення бізнесу, реалізації інвестиційно - інноваційної політики, зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку за одночасного динамічного збільшення обсягу сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів та оптимальний рівень перерозподілу ВВП через податкову систему.

Основними проблемами української податкової системи є велике податкове навантаження на бізнес, значні непрямі витрати платників податків та непослідовне застосування норм податковими органами.

Бажання реформувати вітчизняну податкову систему було першочерговим завданням кожного уряду, не є виключенням і сьогоднішній.

В грудні 2014 року Верховна Рада України прийняла пакет законів про податкову реформу в Україні. Реформа системи оподаткування в Україні торкнеться не тільки підприємств, але і громадян.

Кардинальні зміни в оподаткуванні юридичних осіб та громадян покликані спростити і здешевити систему адміністрування податків, а також додатково залучити в бюджет держави 40 млрд. грн. у рік. З цією метою з 2015 року в Україні зменшується кількість податків: з 22 до 9. Деякі податки не скасовано повністю, а лише трансформовані за принципом «два в одному»: наприклад, фіксований сільськогосподарський податок став 4-ю групою єдиного податку. Податків стало менше, але складність їх адміністрування, не вплинула на спрощення ведення бізнесу в Україні. [3]

Таким чином, основними напрямами вдосконалення чинної системи оподаткування повинні бути:

¾ помірне зниження і рівномірність розподілу податкового навантаження між платниками залежно від виду діяльності;

¾ посилення ефективності податкового контролю за рівнем витрат виробництва;

¾ створення умов для активізації інвестиційних та інноваційних процесів у пріоритетних галузях економіки;

¾ забезпечення контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів, мобілізованих внаслідок застосування податкових пільг;

¾ мінімізація витрат на податкове адміністрування;

¾ оптимізація ставок різних податків та їхнє узгодження з європейськими стандартами.

Головним завданням податкової політики національної економіки можна визначити реалізацію на практиці іноземного досвіду, що сприятиме якнайшвидшому переходу до нової системи оподаткування. Вона повинна бути сталою та дієвою, ґрунтуватися на всебічному поєднані найкращих передових методів і запозичених позитивних елементів податкових систем іноземних країн, що дасть імпульс для зміцнення соціального складника системи оподаткування в Україні. [2]

В податкових системах багатьох розвинених країн активно застосовується принцип зручності сплати податків. Суб’єктам підприємництва пропонуються декілька процедурних варіантів сплати податків, які вони можуть вільно обирати з огляду на соціально - економічні особливості їх діяльності, адже податкова система будь-якої країни є продуктом не лише економічного, а й політичного розвитку суспільства. Вона віддзеркалює інтереси різних суспільних груп та політичних партій і є результатом консенсусу, до якого прийшли у процесі ухвалення податкових законопроектів.

Передовий досвід уніфікації податкової системи, зокрема, демонструє Швеція. Це країна, в якій податки є інструментом справедливого перерозподілу доходів. Тож реформування податкової системи ведеться під лозунгом «єдина декларація - єдиний рахунок, єдиний платіж - єдина адреса (платежу)». Кожному громадянину Швеції присвоюється єдиний фіскальний номер (ID), який є уніфікованою формою державного обліку населення. [5]

Іншим прикладом є використання Україною досвіду Республіки Білорусь у зниженні податкового тиску по непрямих та прямих податках та введенні деяких податків, спрямованих на обмеження певної діяльності дозволить покращити рівень життя населення, збільшити внутрішній попит та надходження до бюджету України. [4]

Погоджуючись з думками науковців зазначимо, що податкова система України потребує значного вдосконалення, має базуватися на обґрунтованій адаптації передового зарубіжного досвіду до умов, що склалися в країні, але не зводитися до формального копіювання моделі оподаткування інших країн. Рівень розвитку нашої економіки значно нижчий від розвинених країн, проте, спираючись на їхній досвід, можна використати певні світові здобутки при модернізації нашої системи оподаткування. Першочерговим завданням є запровадження новітніх методів боротьби з ухиленням від оподаткування, які повинні забезпечити, з одного боку, зменшення втручання фіскальних органів у діяльність підприємств, з іншого, гарантувати належний рівень податкової дисципліни.

Література:

1. Аврамкіна І.О., Курасов В. Г. Перспективи використання Україною міжнародного досвіду у частині розбудови ефективної системи оподаткування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.asta.edu.ua

2. Агафонова Н.К. Корисний міжнародний досвід для України у сфері адміністрування податків//Правовий тиждень [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.klichko.org/news/publications

3. Київський портал підтримки та розвитку [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.kievbusinesscentre.com.ua

4. Лактіонова Л.О. Використання Україною досвіду республіки Білорусь у частині розбудови ефективної системи оподаткування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.asta.edu.ua

5. Офіційний портал Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.dp.sfs.gov.ua

6. CASE Україна: Бюджетний літопис, Проект «Популярна економіка: ціна держави», № 30-2014

7. The Global Information Technology Report 2012//World Economic Forum 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.weforum.org