ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Бабак П.

студент Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Анотація. У статті розглянуто теоретичні аспекти оцінки ліквідності підприємства. Проаналізовано алгоритм оцінки ліквідності підприємства. Проведено оцінку ліквідності та платоспроможності підприємства. Узагальнено результати застосування показників оцінки ліквідності.

Ключові слова: ліквідність, платоспроможність, фінансова діяльність підприємства, ліквідність балансу

Постановка проблеми. В умовах фінансової кризи, яка негативно впливає на фінансову діяльність підприємств, спостерігається тенденція кризи неплатежів внаслідок нестачі грошових коштів. Невиконання суб’єктом господарювання своїх зобов’язань негативно впливає на подальшу його ефективність. Тому питання оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства є актуальними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження сутності та оцінки ліквідності підприємств зробили такі вчені-економісти, як: Л.А. Бернстайн, Ю. Брігхем, В.В. Ковальов, М.М. Крейніна, Е.І. Уткін, А.Д. Шеремет, Н.В. Тарасенко, В.І. Іваненко, М.А. Болюх, Є.В. Мних, В.М. Мельник та інші. Актуальність теми обумовлює подальше дослідження даної проблеми.

Метою статті є дослідження теоретико-методологічних аспектів оцінки ліквідності підприємства.

Виклад основного матеріалу. Ліквідність виступає важливим показником, що відображає фінансовий стан підприємства і цікавить його зовнішніх партнерів (постачальників, конкурентів, фінансово-кредитні установи, посередників тощо). Вітчизняні вчені характеризують ліквідність підприємства як його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття усіх необхідних платежів.

Ліквідність слід розглядати як стан активів у їхньому обороті, який закінчується отриманням грошових коштів, що є необхідною умовою платоспроможності . Банкрутом може стати будь-яке діюче підприємство, що потрапило у складне фінансове становище, внаслідок недостатнього рівня платоспроможності.

Щоб нейтралізувати ризик втрати платоспроможності, необхідно, в першу чергу, своєчасно і в повному обсязі виконувати зобов'язання перед кредиторами, погашати заборгованість перед бюджетом і розраховуватися з постачальниками за сировину, матеріали тощо.

Підприємство може бути ліквідним у більшому або меншому ступені, оскільки до складу активів входять різнорідні їх елементи, серед яких є як ті, що легко реалізуються, так і ті, що важко реалізуються для погашення зовнішньої заборгованості.

За ступенем ліквідності статті активів умовно можна розподілити на чотири групи [1]:

Перша група (А1) – це абсолютно ліквідні (найбільш ліквідні) активи, такі як грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення.

Друга група (А2) – активи, що швидко реалізуються (середньоліквідні). Це готовa продукція, відвантажені товари і дебіторська заборгованість. Ліквідність таких активів різна і залежить від низки чинників: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообороту в банках, попиту на продукцію та її конкурентоспроможності, місцезнаходження контрагентів та їх платоспроможності, умов надання комерційних кредитів покупцям, форм розрахунків тощо.

Третя група (А3) – це активи, що повільно реалізуються (низьколіквідні). До них належать виробничі запаси та незавершене виробництво.

Четверта група (А4) – це активи, що важко реалізують (важколіквідні). До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові вкладення, незавершене будівництво [1].

Пасиви підприємства групують у чотири групи наступним чином.

Перша група (П1) – найбільш строкові зобов'язання (поточні зобов'язання за розрахунками): кредиторська заборгованість та кредити банку, строк повернення яких настав).

Друга група (П2) – середньострокові зобов'язання: короткострокові кредити банків і позики.

Третя група (П3) – довгострокові зобов'язання: довгострокові кредити банків та позики.

Четверта група (П4) – власний (акціонерний) капітал, що постійно є в розпорядженні підприємства (постійні пасиви) [1].

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо: А1>П1; А2>П2; А3>П3; А4<П4.

Проаналізуємо ліквідність балансу товариства з обмеженою відповідальністю та результати наведемо у таблиці 1.

Таблиця 1

Аналіз ліквідності балансу

Активи	Роки			Пасиви	Роки			Платіжний надлишок
	2012	2013	2014		2012	2013	2014
								Роки
								2012	2013	2014
	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.		тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
								тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
А1	529	279	38	П1	65	369	4160	-464	+90	+4122
А2	2951	4436	6602	П2	2580	4927	6233	-371	+491	-369
А3	341	43	275	П3	2352	337	0	+2011	+294	-275
А4	1293	1687	4674	П4	117	812	1196	-1176	-875	-3478
Баланс	5114	6445	11589	Баланс	5114	6445	11589	0	0	0

За даними таблиці 1 можна зробити висновки:

2012 рік: А1>П1; А2 > П2; А3 < П3; А4 >П4.

2013 рік: А1< П1; А2 < П2; А3 < П3; А4 >П4.

2014 рік: А1<П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 > П4.

Дані свідчать про порушення ліквідності балансу. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі лише теоретично, оскільки при цьому має місце компенсація за вартісною величиною. Отже, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.

Подальшу оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов’язань.

До них належать: коефіцієнт загальної ліквідності; коефіцієнт поточної ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності [2].

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів – оборотних коштів. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів. Оскільки поточні зобов’язання підприємства погашаються в основному за рахунок поточних активів, для забезпечення нормального рівня ліквідності необхідно, щоб вартість поточних активів перевищувала суму поточних зобов’язань (ця вимога також випливає з “модифікованого золотого фінансового правила”). Нормативним значенням даного коефіцієнта вважається 1,5…2,5, але не менше 1. [2].

Коефіцієнт поточної ліквідності - показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2…0,3.

Результати розрахунків наведених коефіцієнтів представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Аналіз коефіцієнтів ліквідності

Показник	Норма-тивне значення	Роки
		2012	2013	2014
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2-0,5	0,20	0,05	0,004
Коефіцієнт термінової (критичної) ліквідності	1	1,32	0,89	0,64
Коефіцієнт покриття	2-2,5	1,44	0,90	0,67

Коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться значно нижче встановленого нормативного значення, що свідчить про проблеми підприємства щодо погашення поточних зобов’язань, а це призводить до негативного фінансового стану у цілому. Даний коефіцієнт відповідав нормативному значенню тільки у 2012. Коефіцієнт термінової ліквідності не відповідає нормативному значенню, що означає що підприємство не зможе у встановлений термін розрахуватися по своїм короткостроковим зобов’язанням.

Характеристику ліквідності підприємства можуть дати наступні додаткові показники: частка обігових коштів в активах; частка запасів в поточних активах; частка дебіторської заборгованості і грошових коштів в поточних активах.

У таблиці 3 наведемо розрахунок даних показників.

Таблиця 3

Розрахунок додаткових показників ліквідності підприємства

Показник	Роки
	2012	2013	2014
Частка обігових коштів в активах, %	74,72	73,82	59,67
Частка запасів в поточних активах, %	0,03	0,04	0,03
Частка дебіторської заборгованості і грошових коштів в поточних активах, %	46,04	38,13	12,13

Із розрахунків, приведених в таблиці 3 видно, що частка обігових коштів в поточних активах дорівнює 74,72 % у 2012 році, 73,82 % у 2013 році, 59,67 % - у 2014 році, а це означає що майно підприємства складається переважно з оборотних активів, найбільш ліквідних, по порівнянню з необоротними.

Частка дебіторської заборгованості і грошових коштів в поточних активах (46,04 % - у 2012 році; 38,13 % у 2013 році, 12,13 % у 2014 році) більша ніж частка запасів (0,03 % у 2012 році; 0,04 % у 2013 році, 0,03 % у 2014 році), що свідчить про достатній рівень ліквідності активів. Проте зниження питомої вагу у 2014 році грошових коштів та дебіторської заборгованості є негативним, що також підтверджено коефіцієнтом абсолютної ліквідності, який значно знизився за межі нормативного значення.

Висновки. Таким чином, проведена оцінка ліквідності за даним алгоритмом дає змогу оцінити рівень платоспроможності підприємства у короткостроковій перспективі, визначити ліквідність балансу. Для більш детальної оцінки, на нашу думку, необхідно проводити аналіз якості та старіння дебіторської та кредиторської заборгованостей. Також доцільним є розробка інтегрального показника оцінки ліквідності підприємства, що дасть змогу проводити експрес-діагностику ліквідності для розробки ефективної стратегії покращення ліквідності суб’єкта господарювання.

Література

1. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності / О. Кононенко, Я. Клиженко. – 2-е вид., переробл. і допов. – Х. : Фактор, 2009. – 224 с.

2. Онлайн розрахунок фінансового стану підприємства [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://fin-admin.com/faqvu.php?id=3.