Харківська гуманітарно-педагогічна академія,
Україна
Використання української
сопілки в оркестрі народних інструментів
Сопілка…
Скільки ніжності, тепла і співучої любові виникає в серці кожного українця,
коли він чує це слово. Оспівана казками та легендами, вона увібрала в себе
співучі серця наших предків, їх вільний дух, їх веселу вдачу. Нині сопілка є
провідним мелодичним інструментом в оркестрах та ансамблях народної музики, з
успіхом використовується як спеціальний та додатковий інструмент в закладах
музичної освіти, загальноосвітніх школах, в домашньому музикуванні.
(Класична українська хроматична або оркестрова
сопілка-сопрано)
Сопілка,
як ряд інших українських народних інструментів, зазнала значного удосконалення,
і тепер ми маємо кілька нових її різновидностей, наприклад: сопілка-зубівка,
флояра тощо. В цьому особливо відзначилися майстри В. Зуляк та
І. Скляр. Вони різними шляхами розв’язували одні й ті ж питання, а саме:
удосконалення звукоряду сопілки. Враховуючи власний досвід, а також досвід
В.Зуляка, І. Скляр створює сімейство сопілок, до якої за класичним переліком
увійшли: сопрано, альт, тенор і бас. Різні типи сопілок дають можливість
створювати досить великі однорідні ансамблі сопілкарів, мова про які буде далі.
Сімейство сопілок посідає належне місце в оркестрі українських народних інструментів,
утворюючи основну групу дерев’яних духових.
(Схема розташування груп інструментів в
народному українському оркестрі)
По
всій Україні створюються ансамблі сопілкарів, наприклад, в наш час великої
популярності набрав Національний Академічний Оркестр Народних Інструментів
України (НАОНІ), який складається з п’яти груп: духова група оркестру, група
бандур, група цимбал, група кобз, та струнної групи оркестру. До складу духової
групи увійшли такі інструменти як кларнет, гобой, сопілка, флейта, труба,
тромбон, оркестрові ударні та перкусійні інструменти. На сопілці примі грає
Курков Ігор, а на сопілці альт – Челядин Петро.
(На фото зображені артисти НАОНІ)
Як
і колись, маленька сопілочка залишається улюбленим інструментом українського
народу. В Україні зараз є чимало чудових виконавців-сопілкарів: артист
Державного українського народного хору Є. М. Бобровников, вчитель
Кремгесівської середньої школи Н. Д. Матвєєв, учасник оркестру
українських народних інструментів Харківського клубу «Металіст» П. Єпішев,
В. Білявський з міста Шостки, В. Баруха з Миропілля та багато інших
стали справжніми віртуозами.
Отже,
сопілка є одним з найбільш розповсюджених у музичному житті України інструментів. З глибини тисячоліть
дійшов він до нас і вже ніколи не втратить своєї популярності, посідаючи
почесне місце у різноманітних складах ансамблів та оркестрів українських
народних інструментів.
Література:
1. Корчинський М.
Шановні педагоги-сопілкарі: / М. Корчинський. // Стаття із буклету до
Регіонального «Галицького» конкурсу юних сопілкарів ім.
І. Скляра-Є. Бобровникова. – Львів: Українське муз.-пед.в-цтво, 2000.
– 23с.
2. Носов Л. Василь
Зуляк / Л. Носов. – М.: Советский композитор, 1960. – 22с.
3. Скляр І.
Подарунок сопілкарям: Практичний посібник / І. Скляр. – Київ: Мистецтво,
1968. – 56с.
4. Яремко Б.
Бойківська сопілкова музика (теоретична частина) / Б. Яремко. – Львів,
1998. – 126с.