... поки продовжуєш вчитися чомусь новому,

старіння не таке болісне.

Харукі Муракамі

Сучасному суспільству потрібна масова якісна освіта, яка спроможна забезпечити зрослі вимоги до споживача та виробника матеріальних і духовних благ. Виконати соціальне замовлення суспільства через збільшення асигнувань на освіту, збільшення кількості навчальних закладів та іншими традиційними способами не в змозі навіть заможні країни. Тому поява дистанційної освіти не випадкова, це закономірний етап розвитку та адаптації освіти до сучасних умов.

Піонером застосування дистанційного навчання (ДН) став заснований 1969р. Відкритий університет Великобританії – навчальний заклад нового типу, світовий лідер в галузі дистанційної освіти. У 1996 році на семи його факультетах навчалося близько 215 тис. чоловік. Навчання за програмами Відкритого університету Великобританії ведеться в 21 країні.

Великою популярністю у світі користується Міжнародна школа бізнесу Відкритого університету Великобританії, яка має філіали в багатьох країнах світу, в тому числі в Україні та Росії – “ЛИНК” (Міжнародна школа бізнесу). На основі міжурядових угод “ЛИНК” отримав ексклюзивне право на дистанційне навчання за програмами Відкритого університету Великобританії на території СНГ. “ЛИНК” має близько 100 філіалів, у тому числі три в Україні: м. Київ, м. Одеса, м. Кам’янець-Подільський. В українських філіалах навчання ведеться на рівнях професійного сертифікату та диплому в галузі менеджменту. Навчання платне, кожний з курсів передбачає виконання студентами 3–5 домашніх завдань, участь у 4-х тьюторіалах і в одній “недільній” школі, складання письмового іспиту. Послідовність вивчення курсів – за вибором студента. З моменту зарахування на навчання абітурієнт є студентом відкритого університету Великобританії. За умови виконання навчального плану і складання письмових іспитів студенту вручаються документи про освіту (сертифікат або диплом) за зразком, прийнятим у Великобританії. Навчання проводиться переважно за “кейс”-технологією дистанційного навчання. Кожному студенту видається в постійне користування кейс з навчальною літературою, програмно-методичним забезпеченням, довідниками, компакт-дисками, аудіо- та відеокасетами. Вимоги до рівня, обсягу та якості знань і вмінь випускників ставляться відповідно до Британських професійних стандартів компетентності менеджера.[1]

Питання “бути чи не бути” дистанційній освіті вже не є актуальним. У всьому світі дистанційна освіта існує, займає своє соціально-значуще місце в освітній сфері. У кінці 1997 року в 107 країнах діяло близько 1000 навчальних закладів дистанційного типу. Кількість тих, хто здобув вищу освіту в системі дистанційної освіти, в 1997 р. становила близько 50 млн чоловік, у 2000 р. – 90 млн, за прогнозами у 2023 р. становитиме 120 млн чоловік.[2, с.63-72]

В основі соціально-економічного розвитку інформаційного суспільства лежить не матеріальне виробництво, а виробництво інформації та знань. Для будь-якої країни ступінь її економічного і технологічного розвитку, добробуту суспільства пропорційні середньому рівню знань, умінь, навичок і кваліфікацій її активного населення.[3, с.5-9]

Навчальний процес із використанням дистанційних технологій здійснюється за затвердженими навчальними планами. Термін встановлюється залежно від індивідуальної підготовки слухача(студента). План є необхідною умовою досягнення мети дистанційного навчання та визначає перелік і обсяг навчального матеріалу. Зміст плану розробляється відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик. Навчальні плани формуються за модульною структурою. Зміст навчального матеріалу поділяється на навчальні модулі як логічно завершені одиниці навчальної інформації. Підготовка фахівців за дистанційною формою навчання здійснюється у три етапи.[4, ст.4]

Важливим етапом інтеграції інформаційних систем освітніх закладів у контексті процесів дистанційного навчання є електронні бібліотеки, які підтримують відповідний багатоаспектний доступ до одиниць збереження, що дозволяє читачу або слухачу підбирати необхідні матеріали у достатній мірі. Електронна бібліотека у даному випадку виступає центром не тільки традиційного систематичного каталогу, але і місцем збереження відеотек та телеконференцій, підтримки зв'язку через розсилки списків, завдяки яким користувачі, що помістили в цей список свою адресу електронної пошти, зможуть оперативно одержувати інформацію про нові надходження [5, c.276].

Дистанційна освіта відкриває студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає абсолютно нові можливості для творчості, набуття та закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи навчання із застосуванням концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.

Список використаної літератури

1. Жарікова Л.М. “Дистанційне навчання в системі вищої освіти.” Матеріали науково – практичної конференції “Наука та інновації”, м. Дніпропетровськ, 2006

2. Татарчук Г.М. Институционализация дистанционного обучения: социологический аспект // Образование. – 2000. – № 1. – С. 63-72.

3. Триндаде А.Р. Информационные и коммуникационные технологии и развитие человеческих ресурсов // Дистанционное образование. – 2000. – № 2. – С. 5-9.

4. Університет «Україна»/Інститут відкритої освіти//спецвипуск 2014, с.освіти//Київ, спецвипуск 2014, - с. 4

5. Шахмаев Н.М. Технические средства дистанционного обучения. М. - Знание, 2000. - 276 с.