Право/ 10.Хозяйственное право

Панасюк М.А., Бахновська І.П., к. ю. н.,доцент

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Банкрутство суб’єктів господарської діяльності в умовах трансформації економіки України

В умовах трансформації економічних процесів та їх переходу до європейської моделі поряд з процесом створення нових інститутів, у тому ж числі й інституту банкрутства, закономірно виникає потреба у з’ясуванні самої суті цього явища. Банкрутство суб’єктів господарської діяльності стали досить поширеним явищем. Завдяки їм з’явилася можливість ліквідації неприбуткових і нерентабельних підприємств, а також можливість задоволення законних вимог кредиторів. Все це є результатом «природного» відбору, де сильніший конкурент витісняє слабшого в умовах правового поля та цим самим підвищує якість фінансового ринку.

Серед вітчизняних авторів та вчених, що висвітлюють дану тему можна виділити таких: Єлецьких С.Я., Кондрашихін А.Б.,Терещенко О.О.,Онисько С.М., Штангрет А.М. та інші. Проте, незважаючи на зростаючі обсяги літератури з даної тематики, є необхідність її розгляду через постійні зміни у законодавстві.

Метою даної статті є аналіз актуальних статей, законів та нормативних актів задля з’ясування причин банкрутства суб’єктів господарської діяльності, процесу визнання банкрутства та його наслідків, а також аналізу заяв у справах про банкрутство.

Під банкрутством розуміється визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури [1].

Банкрутство як одна з юридичних підстав ліквідації підприємств, Порядок і умови визнання суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задовольнити претензії кредиторів регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII. Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Положення цього Закону застосовуються також і до юридичних осіб, які діють у формі споживчого товариства, благодійного чи іншого фонду (тобто не є суб'єктами підприємницької діяльності). Разом з тим, положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств, а також до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо щодо них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийнято рішення щодо цього.

Суб’єктами правовідносин банкрутства є:

1) господарський суд;

2) кредитор (кредитори);

3) боржник.

З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю суб'єкта продовжувати свою підприємницьку діяльність внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості [6].

Юридичний аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що у суб'єкта є кредитори, тобто особи, що мають підтверджені документами майнові вимоги до нього як до боржника.

Особливістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є те, що цей Закон регулює дві великі групи суспільних відносин – матеріальні, які пов'язані з відновленням платоспроможності боржника, та процесуальні, пов'язані з визнанням боржника банкрутом.

Як відомо, 6 лютого 2015 року набрала чинності нова редакція закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Закон, як зазначається в пояснювальній записці, спрямований на приведення інституту відновлення платоспроможності у відповідність до сучасних умов, на покращення регуляторного середовища України та рейтингових показників у дослідженні Світового банку й Міжнародної фінансової корпорації щодо ведення бізнесу. Практика розгляду господарськими судами справ про банкрутство засвідчила, що попередня редакція закону, на жаль, не сприяла фінансовому оздоровленню суб’єктів господарювання [3].

Як наслідок, не відбувалося відновлення платоспроможності підприємств у процедурі банкрутства. Переважна більшість таких справ закінчувалася ліквідацією підприємств, а не їх оздоровленням. Заяви про банкрутство за спрощеною процедурою здебільшого надходили від податкових органів та Пенсійного фонду задля списання безнадійної заборгованості відсутнього боржника.

Слід зазначити, що на відміну від чинного Цивільного кодексу (ст. 212) Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" досить детально визначає поняття та склад грошових зобов'язань, під якими розуміють зобов'язання боржника заплатити кредиторові певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Підставою для застосування банкрутства до суб'єкта підприємництва є економічний фактор, визначений статтею 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі протягом 3-х місяців. 

Фактичною підставою для порушення справи про банкрутство може бути лише письмова заява до господарського суду, яка називається «заява про порушення справи про банкрутство» (п. 1 ст. 7 Закону). З такою заявою до господарського суду може звернутися будь-хто з кредиторів [2]. 

Із заявою про порушення справи про банкрутство до господарського суду може звернутися боржник з власної ініціативи. Боржник реалізує таке право за наявності майна достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено Законом. 

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом (п.3 ст.6) [5]. 

Провадження у справах про банкрутство можна поділити на кілька стадій: 
- порушення провадження у справі; 
- підготовче засідання господарського суду; 
- виявлення кредиторів та інвесторів; 
- попереднє засідання господарського суду; 
- винесення ухвали про санацію; 
- визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 
- припинення провадження у справі про банкрутство [4].

Розглянемо кількість та зміст заяв про банкрутство суб’єктів господарської діяльності на прикладі Господарського суду міста Києва за 2014 рік (табл.1) [7]:

Таблиця 1.

Розгляд заяв (скарг, клопотань) у справах позовного провадження та про банкрутство

	№рядка	Залишок нерозглянутих заяв на початок звітного періоду	Надійшло заяв	Не прийнято до розгляду	Розглянуто	з них:	Залишок нерозглянутих заяв на кінець звітного періоду	Кількість ухвал, постанов місцевого суду (ст.106 ГПК)
						всього задоволено повністю або частково
А	Б	1	2	3	4	5	6	7
ВСЬОГО	1	719	15 157	627	13 682	10 904	1 567	10 332
у тому числі в справах про банкрутство	1	265	2219	93	2157	2042	34	7003

Згідно з даними, поданими у таблиці 1, усього було подано 15 157 заяв, з них – 2219 про банкрутство, розглянуто було 13 682, з них - 2157 про банкрутство, задоволено 2042 заяви (повністю або частково).

Таблиця 2.

Загальна характеристика справ, закінчених провадженням

			№рядка	Кількість справ, закінчених провадженням	у тому числі:
					залишено без розгляду	припинено:
						із затвердженням звіту керуючого санацією	із затвердженням мирової угоди	із затвердженням звіту ліквідатора	у зв’язку з виконанням усіх зобов’язань перед кредиторами	з інших підстав
А			Б	1	2	3	4	5	6	7
ВСЬОГО			1	349	14	0	11	317	3	4
порушено за заявою	кредиторів	суб’єктів підприємництва - юридичних осіб	2	152	12	0	6	130	2	2
		суб’єктів підприємництва - фізичних осіб	3	14	1	0	1	12	0	0
		органів державної податкової служби	4	48	0	0	0	47	0	1
		банківських установ	5	44	1	0	1	42	0	0
		Пенсійного фонду України та його відділеннями	6	2	0	0	0	2	0	0
		інших	7	10	0	0	1	9	0	0
	прокурорів		8	0	0	0	0	0	0	0
	боржників		9	79	0	0	2	75	1	1
	з них суб’єктів підприємництва - фізичних осіб		4	2	0	0	0	2	0	0

Згідно з даними таблиці 2, було закінчено провадженням 349 справ, найбільша кількість порушена за заявою юридичних осіб (152), за заявою боржників (79) та інші. Усього залишено без розгляду 14 справ, 12 з яких порушено за заявою юридичних осіб [7].

У даній статті було проаналізовано справи щодо банкрутства суб’єктів господарювання, їх причини, етапи провадження у справах. Більшість з законів щодо банкрутства втратили свою чинність або зазнали значних змін, саме тому доцільним є розробка нових законів та законопроектів, які б відповідали європейським стандартам, проте, були адаптовані до сучасних реалій України. В подальшому актуальним є розгляд теми фіктивного банкрутства, що набирає обертів у країні через нестабільну економічну ситуацію.

Література:

1) Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - Ст. 144.

2) Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Закон України. – Х.: Одіссей, 2012. – 128 с.

3) Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 року М 2343-ХІІ (в редакції від 06.02.2015 року № 784-ХІV) // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 31.- Ст. 440.

4) Вечірко І.О. Основні стадії провадження у справі про банкрутство: особливості класифікації та зміст / І. О. Вечірко // Вісник господарського судочинства. - 2009.- № З. - С. 58-67.

5) Поляков Б. М. Правові проблеми регулювання неспроможності (банкрутства): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право; господарське процесуальне право» / Б. М. Поляков. - Донецьк, 2003. - 39 с.

6) Поляков Б. М. Право несостоятельности (банкротства) в Украине. / Б. М. Поляков - К.: Концерн «Видавничий Дім «ІнЮре», 2003. - 440 с.

7) Господарський суд міста Києва [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/