Право/8. Конституційне право

Масло Н.М.

Національний авіаційний університет, Україна

Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.

Система і конституційно-правовий статус судової влади в Україні

Судова влада є однією із самостійних та рівнозначних гілок державної влади, призначення якої полягає у забезпеченні надійного захисту прав і свобод громадян, гарантування законності, демократії, справедливості, громадянського миру та злагоди.

Ідея розподілу влади у найбільш чіткому та послідовному викладі була сформульована французьким просвітителем XVIII ст. Ш. Монтеск'є, який розрізняв три влади - законодавчу, виконавчу та судову [4, с. 290; 6].

Судова влада створена для: вирішення на основі закону соціальних конфліктів між державою і громадянами, самими громадянами, юридичними особами; контролю за конституційністю законів; захисту прав громадян у їхніх взаємовідносинах з органами виконавчої влади і посадовими особами; контролю за дотриманням прав громадян при розслідуванні злочинів і проведенні оперативно-розшукової діяльності; встановлення найбільш значимих юридичних фактів.

Поняття «судова влада», «судова система», «правосуддя» - родинні, але не тотожні. Влада - категорія багатогранна, тому її слід розглядати як функцію управління, засіб нав'язувати свою волю, примус, нарешті, владовідносини. Таким чином, судовій владі притаманні всі складові, що лежать в основі власне влади [5].

Судова влада покликана захищати права і свободи громадян, конституційний лад України, забезпечувати відповідність актів законодавчої та виконавчої влади Конституції України.

До ознак судової влади правомірно належать: виключність, самостійність, повнота, підзаконність, єдність, незалежність. Без сумнівів, всі вони взаємопов'язані та взаємозалежні, закріплюються на конституційно-правовому рівні [7].

Основу судової влади складає сукупність судових органів, які наділені різною компетенцією. Судова система України становить сукупність усіх судів держави, заснованих на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України [1] та Законом України "Про Конституційний Суд України" [2].

Систему судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Підзаконність судової влади виявляється у відповідності закону судових структур і судових процедур.

Судочинство це встановлений законом, порядок і форма вчинення судових дій у межах завдань судів у здійсненні правосуддя. Цей порядок, як правило, регулює порядок розгляду справ у суді, порядок знаходження істини по справі, розрахунок судових витрат та інших можливих сплат тощо.

Судочинство здійснюється у наступних формах: конституційне судочинство; кримінальне судочинство; судочинство у справах про адміністративні правопорушення; цивільне судочинство; господарське судочинство; адміністративне судочинство [7].

Судова влада - це незалежна влада, яка охороняє право, виступає арбітром у спорах про право, здійснює правосуддя. Судова влада обмежена нормами та принципами права, здійснюється у формі судової процедури й не може залежати від суб'єктивного впливу інших гілок влади.

Статус суддів України визначається Законом України « Про судоустрій та статус суддів» [3]. Суддя – основний носій судової влади. Характеризуючи статус суддів слід враховувати встановлене Законом [3] положення про єдність статусу для всіх суддів України незалежно від того, в якому суді вони працюють.

Єдність статусу суддів забезпечується: єдиними в цілому вимогами до кандидатів на посаду судді; порядком наділення суддів повноваженнями; сукупністю прав та обов’язків суддів; незалежністю суддів і недопущення втручання у їх діяльність; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; засобами правового, соціального, матеріального забезпечення суддів; недопущенням зайняття інших оплачуваних посад, за винятком випадків, передбачених законом [7].

З огляду на євроінтеграційні прагнення України оновлення Конституції України має відбуватися на основі міжнародних стандартів у галузі судочинства, прав та свобод людини. Пріоритетом реформування судової системи України має бути утвердження європейської моделі судочинства задля забезпечення принципу верховенства права [4, с. 215].

Сьогодні в Україні повним ходом йде розбудова правової, демократичної, соціально-орієнтованої держави. З цією метою постійно приймаються нові закони, видаються постанови і розпорядження, які направлені на врегулювання нових економічних політичних та інших відносин, антикорупційні дії чиновників, а також на зміцнення і укріплення державності та суверенітету України. Йде робота по створенню сильної та незалежної судової влади.

Отже, шлях реформ, який обрала наша країна приведе до створення дійсно правової, демократичної, соціально-орієнтованої та економічно процвітаючої держави.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. -К.: Велес, 46 с.

2. Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 49. - ст.272.

3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 41-42, № 43, № 44-45. - ст.529.

4. Бабенко К.А. Судова влада і громадська думка: проблеми взаємовпливу // Держава і право: Збірник наукових праць. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. - Вип.19. - С.210-219.

5. Бисага Ю.М. Конституційне право / Ю.М.Бисага, М.М.Палінчак. - Ужгород: Лира, 2007. - 311 с.

6. Монтескье Ш. Избранные произведения. - М.: Госполитиздат, 1955. - 798 с.

7. Тодика Ю.М. Конституційне право України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uristinfo.net/2010-12-18-14-34-28/9-2010-12-18-14-33-20.html