Студенти Діденко Н.В., Солдатов Г.Д.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Роль та значення видавничих технологій в   правознавчій інформатизації суспільства
У сучасному українському суспільстві трансляція різного роду інформації від одних соціальних факторів до інших досить часто має труднощі. Проблема стосується поширення як інформації, призначеної для широкої громадськості, так і інформації, призначеної для професійних споживачів у різних галузях ділової активності. Дуже гостро ця проблема стоїть для споживачів правової інформації, яка особливо важлива, оскільки визначає динаміку і якість процесів правового регулювання, як окремих регіонів, так і країни в цілому.
Сучасний етап розвитку України характеризується постійно змінюються відносинами держави і суспільства в бік збільшення взаємної інформаційної прозорості. Зокрема, інформація, яка раніше була закритою, стає відкритою і повинна перебувати в користуванні фахівців та громадськості. Іншими словами, в нашій країні правова інформація не тільки недостатньо добре доставляється широкій аудиторії, але й не цілком ефективно поширюється і в професійному середовищі, що в свою чергу актуалізує необхідність виявлення причин існування зазначеної проблеми.

Звичайно, держава передбачає таку процедуру набрання чинності нормативних актів, яка передбачає, що всі нормативно-правові акти обов'язково повинні бути опубліковані в офіційних джерелах, після чого до вступу в юридичну силу має пройти певний термін. Даний процес здійснюється з метою ознайомлення представників широкої громадськості з елементами українського законодавства. Таким чином, держава реалізує право громадян на отримання інформації.

Однак факт одноразової офіційної публікації не забезпечує достатньої доступності документа і для забезпечення соціальної відкритості документа необхідне використання ще й інших каналів поширення правової інформації. Оскільки процедури і канали інформатизації у правовій сфері остаточно не склалися, остільки в українському суспільстві існує серйозна проблема дефіциту доступності, прозорості, актуальності правової інформації, а також проблема довіри до неї. Ці обставини також оголюють проблему правової інформатизації, адже саме недостатньо високий рівень доступності правової інформатизації в чому перешкоджає становленню масової грамотності в правовій сфері, стримує побудову правової держави, а, отже, і громадянського суспільства.

Таким чином, проблема вдосконалення механізмів трансляції правової інформації в публічну і професійну середовища стоїть досить гостро, а її рішення є дуже складну задачу, яка передбачає суттєве розширення каналів правової інформатизації. Відповідно, актуалізується не тільки проблема інструментального вимірювання рівня доступності правової інформації в суспільстві, але й питання вироблення шляхів і методів підвищення рівня правової інформатизації.
На сьогодні активно розвивається напрямок щодо організаційно-правового забезпечення інформатизації. В Україні прийнята велика кількість законодавчих та нормативно-правових актів. Але більшість з цих актів є недосконалими, бо вони не регулюють усіх процесів, які виникають у сфері інформаційної діяльності. На сьогодні, коли інформаційне суспільство в Україні розвивається достатньо стрімко, є потреба в розробці державною владою України Інформаційного Кодексу, що забезпечить створення єдиного правового поля функціонування інформаційного суспільства.

Одним з більш розвинених напрямків інформатизації є формування національної інфраструктури інформатизації. З кожним роком з'являється усе більша кількість науково-технологічних розробок українських вчених, розробляється нове програмне забезпечення для функціонування новітніх інформаційних систем, інформаційні технології активно використовуються у діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та недержавних структурах, а також в українських освітніх закладах активно ведеться підготовка кваліфікованих фахівців у сфері інформатизації.
Але, розробки інформаційного кодексу та збільшення кількості науково-технологічних розробок не достатньо: необхідно створити потужну видавничу базу, якої вже давно потребує правознавчий сегмент. Це означає, що спочатку потрібно забезпечити видавництва, що займаються виданням правової літератури, необхідною сировиною, достатнім фінансуванням та належними фахівцями з видавничих та правознавчих питань.

Ще одним з пріоритетних напрямів інформатизації є інформатизація стратегічних напрямків розвитку державності, безпеки та оборони. Досягається шляхом створення і розвитку інформаційно-аналітичних, обчислювальних та автоматизованих систем, центрів і мереж, які забезпечують роботу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Серед проблемних питань розвитку інформатизації в Україні можна відокремити такі: розроблення та прийняття Верховною Радою України комплексного законодавчого акту стосовно інформаційної безпеки, який міг би стати підґрунтям вітчизняного інформаційного права; створення баз даних і знань, засобів їх обробки, орієнтованих на ефективну інформатизацію органів державної статистики і точне прогнозування процесів соціально-економічного розвитку; оптимізація структури виробництва і транспортних засобів; створення єдиної автоматизованої системи державного контролю за виконанням державного бюджету України, загальнодержавних програм, збереженням і використанням об'єктів прав державної власності, використанням кредитних ресурсів, діяльністю установ банківської системи; створення для управлінських і регіональних структур програмних систем та засобів обліку всіх рівнів, аналізу і моделювання зайнятості населення, запобігання масовому безробіттю та для широкого залучення  населення до нових галузей матеріального виробництва та інших сфер; створення комплексу програмно-апаратних засобів для вирішення питань прогнозування забруднення навколишнього середовища, аналізу та оцінки ризику еколого-економічних конфліктів; створення сучасного інформаційного забезпечення діяльності наукових закладів та університетів України.

Не зважаючи на складності, обумовлені впливом фінансово-економічної кризи та її проявами в Україні, відбувалось і відбувається поглиблення процесу інформатизації, розвиток усіх його напрямів.
Як наслідок, відбувається розвиток інформаційного суспільства, формування сучасної інформаційно-комунікаційної інфраструктури країни та створюються передумови надання державних інформаційних та адміністративних послуг електронними засобами з метою підвищення добробуту та життєдіяльності громадян і стимулювання росту економіки.
Як вже було зазначено, українська видавнича справа має ті ж самі проблеми, що і на початку 90-х років. У зв
язку з цим гальмується втілення у життя усіх видавничих технологічних засобів інформатизації. Це також пов’язано з регулярною зміною законодавчою владою вже існуючої правової бази та впровадженням нових законів. Через недостатнє фінансування та невелику кількість кваліфікованих фахівців видавництва не мають змоги задовольняти потреби суспільства у правовій інформації. Тому ватро приділяти увагу як розробці нових технологій в галузі видавничої справи, так і створенню належних умов для виходу нормативно-правової літератури.





                                  Література

1.     Про Національну програму інформатизації: закон України від 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР / Офіційний Вісник України. – 1998. – №10. – 26 березня. – С. 5–14.

2.     Чилінгарян К. Є. Основні напрями інформатизації в Україні [Електронний ресурс] / Карен Євгенович Чилінгарян – Режим доступу до ресурсу: http://mdgu-kid.at.ua/publ/osnovni_naprjami_informatizaciji_v_ukrajini/1-1-0-61.

3.     Ведєрніков Ю. А. Теорія держави і права: Навч. посіб. / Ю.А. Ведєрніков, В. С. Грегул. — 4те вид., доп. і переробл. — К.: Центр навча­льної літератури, 2005. — 224 с.

4.     Марчук В. М. Основні поняття та категорії права: Навч. посіб. / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва — К.: Істина, 2001. — 144 с.

5.     Тлумачний словник з теорії держави і права / Авт.упоряд. К. Г. Волинка. — К.: Магістр — XXI сторіччя, 2006. — 112 с.