Студенти Діденко Н.В., Солдатов Г.Д.
Дніпропетровський національний університет імені
Олеся Гончара
Роль та значення видавничих технологій
в правознавчій інформатизації
суспільства
У сучасному українському суспільстві трансляція різного
роду інформації від одних соціальних факторів до інших досить часто має
труднощі. Проблема стосується поширення як інформації, призначеної для широкої
громадськості, так і інформації, призначеної для професійних споживачів у
різних галузях ділової активності. Дуже гостро ця проблема стоїть для
споживачів правової інформації, яка особливо важлива, оскільки визначає
динаміку і якість процесів правового регулювання, як окремих регіонів, так і
країни в цілому.
Сучасний етап розвитку України характеризується постійно змінюються відносинами
держави і суспільства в бік збільшення взаємної інформаційної прозорості.
Зокрема, інформація, яка раніше була закритою, стає відкритою і повинна
перебувати в користуванні фахівців та громадськості. Іншими словами, в нашій
країні правова інформація не тільки недостатньо добре доставляється широкій
аудиторії, але й не цілком ефективно поширюється і в професійному середовищі,
що в свою чергу актуалізує необхідність виявлення причин існування зазначеної
проблеми.
Звичайно, держава
передбачає таку процедуру набрання чинності нормативних актів, яка передбачає,
що всі нормативно-правові акти обов'язково повинні бути опубліковані в
офіційних джерелах, після чого до вступу в юридичну силу має пройти певний
термін. Даний процес здійснюється з метою ознайомлення представників широкої
громадськості з елементами українського законодавства. Таким чином, держава
реалізує право громадян на отримання інформації.
Однак факт одноразової офіційної публікації не забезпечує достатньої
доступності документа і для забезпечення соціальної відкритості документа
необхідне використання ще й інших каналів поширення правової інформації.
Оскільки процедури і канали інформатизації у правовій сфері остаточно не
склалися, остільки в українському суспільстві існує серйозна проблема дефіциту
доступності, прозорості, актуальності правової інформації, а також проблема
довіри до неї. Ці обставини також оголюють проблему правової інформатизації,
адже саме недостатньо високий рівень доступності правової інформатизації в чому
перешкоджає становленню масової грамотності в правовій сфері, стримує побудову
правової держави, а, отже, і громадянського суспільства.
Таким чином,
проблема вдосконалення механізмів трансляції правової інформації в публічну і
професійну середовища стоїть досить гостро, а її рішення є дуже складну задачу,
яка передбачає суттєве розширення каналів правової інформатизації. Відповідно,
актуалізується не тільки проблема інструментального вимірювання рівня
доступності правової інформації в суспільстві, але й питання вироблення шляхів
і методів підвищення рівня правової інформатизації.
На сьогодні активно розвивається напрямок щодо
організаційно-правового забезпечення інформатизації. В Україні прийнята велика
кількість законодавчих та нормативно-правових актів. Але більшість з цих актів
є недосконалими, бо вони не регулюють усіх процесів, які виникають у сфері
інформаційної діяльності. На сьогодні, коли інформаційне суспільство в
Україні розвивається достатньо стрімко, є потреба в розробці державною владою
України Інформаційного Кодексу, що забезпечить створення єдиного правового поля
функціонування інформаційного суспільства.
Одним з більш
розвинених напрямків інформатизації є формування національної інфраструктури
інформатизації. З кожним роком з'являється усе більша кількість
науково-технологічних розробок українських вчених, розробляється нове програмне
забезпечення для функціонування новітніх інформаційних систем, інформаційні
технології активно використовуються у діяльності державних органів, органів
місцевого самоврядування та недержавних структурах, а також в українських
освітніх закладах активно ведеться підготовка кваліфікованих фахівців у сфері
інформатизації.
Але, розробки інформаційного кодексу та збільшення кількості
науково-технологічних розробок не достатньо: необхідно створити потужну
видавничу базу, якої вже давно потребує правознавчий сегмент. Це означає, що
спочатку потрібно забезпечити видавництва, що займаються виданням правової
літератури, необхідною сировиною, достатнім фінансуванням та належними
фахівцями з видавничих та правознавчих питань.
Ще одним з
пріоритетних напрямів інформатизації є інформатизація стратегічних
напрямків розвитку державності, безпеки та оборони. Досягається шляхом
створення і розвитку інформаційно-аналітичних, обчислювальних та
автоматизованих систем, центрів і мереж, які забезпечують роботу органів
державної влади та органів місцевого самоврядування.
Серед проблемних питань розвитку
інформатизації в Україні можна відокремити такі: розроблення та прийняття
Верховною Радою України комплексного законодавчого акту стосовно інформаційної
безпеки, який міг би стати підґрунтям вітчизняного інформаційного права;
створення баз даних і знань, засобів їх обробки, орієнтованих на ефективну
інформатизацію органів державної статистики і точне прогнозування процесів
соціально-економічного розвитку; оптимізація структури виробництва і
транспортних засобів; створення єдиної автоматизованої системи державного
контролю за виконанням державного бюджету України, загальнодержавних програм,
збереженням і використанням об'єктів прав державної власності, використанням
кредитних ресурсів, діяльністю установ банківської системи; створення для
управлінських і регіональних структур програмних систем та засобів обліку всіх
рівнів, аналізу і моделювання зайнятості населення, запобігання масовому
безробіттю та для широкого залучення населення до нових галузей
матеріального виробництва та інших сфер; створення комплексу програмно-апаратних
засобів для вирішення питань прогнозування забруднення навколишнього
середовища, аналізу та оцінки ризику еколого-економічних конфліктів; створення
сучасного інформаційного забезпечення діяльності наукових закладів та
університетів України.
Не зважаючи на
складності, обумовлені впливом фінансово-економічної кризи та її проявами в
Україні, відбувалось і відбувається поглиблення процесу інформатизації,
розвиток усіх його напрямів.
Як наслідок, відбувається розвиток інформаційного суспільства, формування
сучасної інформаційно-комунікаційної інфраструктури країни та створюються
передумови надання державних інформаційних та адміністративних послуг
електронними засобами з метою підвищення добробуту та життєдіяльності громадян
і стимулювання росту економіки.
Як вже було зазначено, українська видавнича справа має ті ж самі проблеми, що і
на початку 90-х років. У зв’язку з цим
гальмується втілення у життя усіх видавничих технологічних засобів
інформатизації. Це також пов’язано з
регулярною зміною законодавчою владою вже існуючої правової бази та
впровадженням нових законів. Через недостатнє фінансування та невелику
кількість кваліфікованих фахівців видавництва не мають змоги задовольняти
потреби суспільства у правовій інформації. Тому ватро приділяти увагу як
розробці нових технологій в галузі видавничої справи, так і створенню належних
умов для виходу нормативно-правової літератури.
Література
1. Про Національну програму інформатизації: закон України
від 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР / Офіційний Вісник України. – 1998. – №10. –
26 березня. – С. 5–14.
2. Чилінгарян К. Є. Основні напрями
інформатизації в Україні [Електронний ресурс] / Карен Євгенович Чилінгарян –
Режим доступу до ресурсу: http://mdgu-kid.at.ua/publ/osnovni_naprjami_informatizaciji_v_ukrajini/1-1-0-61.
3. Ведєрніков Ю. А. Теорія держави і права:
Навч. посіб. / Ю.А. Ведєрніков, В. С. Грегул. — 4те вид., доп. і переробл. —
К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 224 с.
4. Марчук В. М. Основні поняття та категорії права: Навч. посіб. / В. М.
Марчук, Л. В. Ніколаєва — К.: Істина, 2001. — 144 с.
5. Тлумачний словник з теорії держави і права / Авт.упоряд. К. Г. Волинка.
— К.: Магістр — XXI сторіччя, 2006. — 112 с.