Психологія/7. Загальна психологія

К.п.н. Шукалова О.С.; Головко А.Ю.

Комунальний заклад “Харківська гуманітарно — педагогічна академія” Харківської обласної ради, Україна

ТЕНДЕНТНІ ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ В СПІЛКУВАННІ

"Якщо, слухаючи вас, дивляться вам в обличчя, реагують на ваші слова, погляд спрямований вам в очі - будьте впевнені: ви спілкуєтеся" - М.І.Лісна [4, с.180].

У психології виділяють чинники, що формують особистість, а саме – трудову діяльність, пізнання та спілкування [1, с. 43]. Актуальність роботи визначається тим, що більшість проблем особистості в сім’ї, школі, роботі виникають у разі незнання механізмів, законів спілкування. Саме спілкування є важливою духовною потребою особистості, як соціальної істоти.

Метою роботи є дослідження комунікативної ролі індивідів у співвідношенні параметрів спілкування між жінкою і чоловіком.

Завдання роботи – з’ясувати психологічний вплив статусу учасників на стратегію і тактику спілкування.

Суспільство являє собою багатоякісну і багаторівневу систему ставлення людини до світу. Воно включає не лише ставлення людини до предметного світу, а й до інших людей, з якими вона вступає в прямі і опосередковані контакти, тобто спілкування.

Взагалі, спілкування – це обмін інформацією в усній, писемній чи іншій відомій формі передачі повідомлень якою володіють співрозмовники [1, с. 9]. Що є тоді є мотивом спілкування? Звичайно, люди починають спілкуватися з певною причини – щоб повідомити або дізнатися, обговорити і домовитися, запропонувати, спонукати до дії тощо. Тобто метою спілкування є саме досягнення взаєморозуміння, з’ясування позиції співрозмовника, забезпечення взаємодії [1, с. 14].

Багато науковців в галузі психології займалися саме вивченням феномену спілкування, це такі психологи як – А.Знаков, А.Реан, А.Маслоу тощо. Вони вважали, що потреба людини в спілкуванні зумовлена суспільним способом її життєдіяльності й необхідністю взаємодіяти з іншими людьми. Спілкування, таким чином, стає основною умовою виживання людини й забезпечує реалізацію функцій навчання, виховання й розвитку індивіда.

Тенденті пошуки спілкування зводяться до таких підходів [3, с. 114]:

· маніфестація гендеру в стилі спілкування;

· виявлення особливостей мовлення чоловіків та жінок - мовні гендерні стереотипи;

· вираження гендеру на різних мовних рівнях: морфологічному, лексичному та текстуальному;

· тендер і традиції мовленнєвого етикету.

Як стверджують психологи, саме гендерні аспекти спілкування проявляються і діловому стилі.

Чоловічий стиль спілкування зорієнтований на систему домінування: чоловікам притаманна завищена самооцінка, самовпевненість, зосередженість на завданні, схильність до стереотипів у спілкуванні. Такий стиль називають авторитарним. Для чоловіків найважливішою є інформація, результат, факти, цифри, для них тільки одна відповідь правильна (переважно це - власна думка). Також для них важливим є виокремлення свого власного «Я».

Жінки репрезентують демократичний стиль спілкування: колегіальне прийняття рішень, заохочення активності учасників комунікативного процесу, що сприяє зростання ініціативності співрозмовників, кількості нестандартних творчих рішень. Жінки ж виокремлюють «Ми».

Особливості спілкування виразно виявляються в етикетному спілкуванні. Під час розмови жінки зазвичай відверто дивляться у вічі співрозмовника (73 %), чоловіки ж частіше уникають прямого погляду (54%). Жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і керують перебігом її. Жінки частіше ніж чоловіки просять вибачення (49 %), докладно щось пояснюють.

Жінки схильні перебільшувати вияв ознаки (60 %), а чоловіки - вживати вульгаризми (81 %), грубі й лайливі слова для висловлення сильно негативних емоцій. Жінки частіше вживають слова зі значенням невпевненості (мабуть, напевне, певно, очевидно, либонь), а чоловіки демонструють свою незаперечну переконаність (я глибоко переконаний, ясна (звісна) річ, що й казати, зрозуміло). Бажання чоловіків показати у спілкуванні з жінками високий рівень ерудиції спонукає їх до вживання професійної лексики.

Як відомо, спілкування є надзвичайно складним феноменом у житті індивіда й людства в цілому, воно охоплює велику кількість взаємозв'язків, міжособистісних стосунків, здійснюється в різних формах і за допомогою різних засобів, які є невід'ємним чинником культури й постійно вдосконалюються та збагачуються [2, с. 81]. Отже, можна зробити висновки, що завдяки спілкуванню можна проаналізувати комунікативну роль індивідів і співвідношенні параметрів мови між жінкою і чоловіком і визначити психологічний вплив статусів учасників на стратегію і тактику спілкування.

Список використаної літератури:

1. М.М.Філоненко – «Психологія спілкування», Центр учбової літератури, Київ – 2008 р, с.224.

2. О.Б.Столяренко – «Психологія особистості», Цент учбової літератури, Київ – 2012 р, с.280.

3. В.І. Хміль – «Ділове спілкування», Академвидав, Київ – 2004, с.280.

4. О.П. Сергєєнкова – «Загальна психологія», Кихв – 2008, с.260.