ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

Добровольский В. Е., Смовженко А. М.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Корекція постави у студентів протягом їх навчання у ВНЗ за допомогою засобів гімнастики

Актуальність проблеми. Систематичне виконання студентом фізичних вправ сприяє більш швидкому приведенню організму в робочий стан після пробудження, підтримці високого рівня працездатності протягом навчального дня, вдосконаленню координації нервово-м'язового апарату, діяльності серцево-судинної й дихальної систем. Гімнастичні вправи активізують діяльність вестибулярного апарату, підвищують збудливість центральної нервової системи і сприяють поліпшенню функцій опорно-рухового апарату (М. Я. Виленский, 2007; В. А. Бароненко, Л. А. Рапопорт, 2003; Р. А. Белов й ін., 1988).

Рухова активність представляє собою фізіологічну потребу молодого організму студента поряд з необхідністю харчування й відпочинком. При недостатніх фізичних навантаженнях порушується робота багатьох органів й цілих систем: відбуваються негативні зміни у серцево-судинній й дихальній системах, поступово атрофуються м'язи, відбуваються негативні зміни в опорно-руховому апараті. Доцільний вибір засбів фізичної культури і спорту й фізичних вправ з метою регулярного застосування допоможе формуванню здорового способу життя та виправленню негативних змін у різних системах організму [2].

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – провести аналіз можливості корекції постави у студентів за допомогою засобів гімнастики.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

Студенти, які систематично займаються спортом є більш розвиненими фізично, чим ті, хто ігнорує спорт – як правило такі молоді люди мають більшу вагу й окружністю грудної клітки, вище їхня м'язова сила і життєва ємність легенів, оскільки навіть у здорової молодої людини при "сидячому" способі життя й відсутності рухової активності, навіть при самих невеликих фізичних навантаженнях частішає дихання і серцебиття, у той час як тренований організм легше справляється зі значними фізичними навантаженнями [1, 5].

Варто розуміти, що не всі рухові дії, які виконуються в побуті або процесі роботи, є саме фізичними вправами. Фізичні вправи це тільки ті рухи, які спеціально підбираються для впливу на різні органи й системи організму людини, для розвитку фізичних якостей, а також корекції наявних дефектів різних систем організму й, зокрема, постави, оскільки, одне із провідних місць у структурі відхилень, що виявляють в студентів при профілактичних оглядах, зайняли порушення опорно-рухового апарату (ОРА). Серед функціональних відхилень – це порушення постави, серед хронічних хвороб – плоскостопість, сколіоз, кіфоз, лордоз, остеохондроз.

Опорно-руховий апарат складається з кісткового кістяка й м'язів. М'язи людини діляться на три види: гладка мускулатура внутрішніх органів і судин, що характеризуються повільними скороченнями й великою витривалістю; поперечнополосата мускулатура серця, робота якої не залежить від волі людини, і, нарешті, основна м'язова маса – поперечнополосата кістякова мускулатура, що перебуває під вольовим контролем і забезпечує людині функцію пересування. М'язи людини виконуючи свою роботу одночасно вдосконалюють функції практично всіх внутрішніх органів, у першу чергу це стосується серцево-судинної і дихальної систем М'яз є активним елементом апарату руху, при цьому м'язова система функціонує не ізольовано – всі м'язові групи прикріплюються до кісткового апарату кістяка за допомогою сухожиль і зв'язок. Якщо м'язи приречені на тривалий спокій, вони починають слабшати, стають в'ялими, зменшуються в обсязі. Систематичні заняття фізичними вправами сприяють їхньому зміцненню, при цьому ріст м'язів відбувається не за рахунок збільшення їхньої довжини, а за рахунок стовщення м'язових волокон. Сила м'язів залежить не тільки від їхнього обсягу, але й від сили нервових імпульсів, що надходять у м'язи з центральної нервової системи. У тренованої людини, яка постійно займається фізичними вправами студента, ці імпульси змушують скорочуватись м'язи з більшою силою, ніж у нетренованої.

Кістякова мускулатура це головний апарат за допомогою якого виконуються фізичні вправи, й добре розвинена мускулатура є надійною опорою для кістяка. Наприклад, при патологічних скривленнях хребта, деформаціях грудної клітки (а причиною тому буває слабість м'язів спини й плечового поясу) ускладнюється робота легенів і серця, погіршується кровопостачання мозку тощо. Треновані м'язи спини зміцнюють хребетний стовп, розвантажують його, беручи частину навантаження на себе, запобігають "випадінню" міжпозвонкових дисків. На формування кістково-м'язової системи студентів негативно впливають різні фактори, серед них – невідповідність розмірів меблів для навчання їх росту, низька фізична активність, нераціональне харчування, надлишкова вага, а також несформовані рухові навички, такі як постава, хода, посадка за столом, положення тіла під час сну, які сприяють розвитку не тільки захворюванню кістково-м'язової системи, але й внутрішніх органів і систем.

У формуванні стереотипу правильної постави первинним виявляється оволодіння м'язово-суглобним почуттям, яке є характерним для такої постави. Це почуття стає еталоном норми, на який можна рівнятись в процесі самоконтролю за своєю поставою. Гімнастичні вправи здійснюють вплив на поставу шляхом зміцнення м'язів тулубу, дозволяють домогтись впливу, що корегує, на деформацію, поліпшити поставу, а також функцію зовнішнього дихання, здійснюють загальнозміцнюючий ефект. Виконання гімнастичних вправ рекомендовано на всіх етапах розвитку сколіозу, більш успішні результати вони дають при початкових формах сколіозу, але протипоказані гімнастичні вправи, що збільшують гнучкість хребта й приводять його до перерозтягання.

Гімнастичні вправи здійснюють свій вплив всебічно, таким чином відбуваються значні зміни в м'язово-суглобному апараті. Під впливом фізичного навантаження м'язи не тільки краще розтягуються, але й стають більш твердими, що пояснюється, з одного боку, розростанням протоплазми м'язових кліток і міжклітинної зв'язкової тканини, а з іншого боку – станом тонусу м'язів. У студентської молоді найбільш часто зустрічаються порушення у формуванні хребта (порушення постави й сколіоз). У більшості випадків порушення постави є придбаними. Найчастіше ці відхилення зустрічаються в студентів астенічної статури й фізично слабко розвинених. Неправильна постава сприяє розвитку ранніх дегенеративних змін у міжпозвонкових дисках і створює несприятливі умови для функціонування органів грудної клітки й черевної порожнини, тому, чим раніше виявляється порушення постави, тим легше його виправити. Визначаючи порушення постави, необхідно перевірити:

· висоту розміщення плечових ліній, нижніх кутів лопаток й відставання їх від грудної клітки;

· форму просвітів, що утворені внутрішніми поверхнями рук і тулубу.

Гімнастика – це ідеальний засіб для формування міцного, гнучкого й неймовірно гарного тіла, здорового хребта й гарної постави. Вона має величезний вплив практично на всі функції організму, в тому числі й на роботу хребта [3].

У процесі застосування гімнастичних вправ з метою корекції постави необхідно порівнювати фізичні навантаження в першу чергу із загальною функціональною здатністю організму й особливостями, що пов'язані з основним захворюванням [4]. Наприклад, при деформації грудної клітки варто обережно використовувати гімнастичні вправи, що створюють навантаження для серцево-судинної і дихальної систем, а при деформації ніг помірковано застосовувати вправи з підйомом ваги, тривалу ходу або біг. Нахили й обертання в гімнастиці масажують хрящі й міжпозвонкові диски, а також суглобні сумки й прилягаючі зв'язки, внаслідок цього вони краще забезпечуються кров'ю й живильними речовинами, тому не втрачають своєї еластичності й не старіють. Крім того, систематичне виконання гімнастичних вправ запобігає відкладенню солей у суглобах, що часто буває в тих студентів, хто веде пасивний спосіб життя.

З метою корекції постави рекомендується включають вправи біля гімнастичної стінки, з набивними м'ячами, з гімнастичною палкою, з гумовими амортизаторами, вправи на тренажерах – для розвитку м'язового корсету (у вихідному положенні лежачи на спині, лежачи на спині з невеликим підйомом таза, щоб виключити компресію на хребет; після занять – витягування на гімнастичній стінці), а також плавання способом брас (включення плавання в ластах, з лопаточками, гумових колах на ногах тощо). Гімнастичні вправи доцільно виконувати у вихідному положенні лежачи, в упорі на руках й колінах, сидячи, при цьому варто уникати навантажень на хребет, особливо виконуючи вправи з гантелями у положенні стоячи, стрибки й підскоки.

Наступні гімнастичні вправи є простими у виконанні, але вплинуть на корекцію постави, значно зміцнять м'яза спини і допоможуть втримати тулуб в правильному положенні [6]:

1. Вихідне положення: стоячи, руки за головою.

Виконання вправи: із силою відвести руки в сторони, піднявши руки вгору й прогнутись – зафіксувати положення на 2-4 секунди – повернутись у вихідне положення.

Дихання довільне.

Повторити вправу 6-10 разів.

2. Вихідне положення: стоячи й тримаючи за спиною гімнастичну палку (верхній кінець палки притиснутий до голови, нижній – до тазу).

Виконання вправи: присісти й повернутись у вихідне положення – нахилитись вперед й повернутись у вихідне положення – нахилитись вправо, потім вліво.

Кожний рух виконати 8-12 разів.

3. Вихідне положення: лежачи на животі.

Виконання вправи: опираючись на руки й, не відриваючи стегон від підлоги, прогнутись – зафіксувати це положенні на 3-5 секунд – повернутись у вихідне положення.

Повторити вправу 4-7 разів.

4. Вихідне положення: стоячи на крок спиною від стіни.

Виконання вправи: торкнувшись руками стіни, прогнутись назад піднявши руки вгору – повернутись у вихідне положення.

Повторити 5-8 разів.

5. Вихідне положення: стоячи біля стіни приторкнутись до неї потилицею, лопатками, сідницями й п'ятами.

Виконання вправи: відійти від стіни й намагатись як можна довше втримувати це положення тіла.

6. Студенту: сидячи періодично втискатись спиною й попереком у спинку стільця, а якщо є високий підголівник, із зусиллям упирайтесь в нього головою.

Висновки.

1. Формування здорового способу життя засобами фізичної культури і спорту є невід'ємною частиною виховання в студентів ведення правильного способу життя. Саме регулярні заняття фізичною культурою формують правильне відношення до свого тіла, сприяють активності у різних областях життєдіяльності людини.

2. Виконання гімнастичних вправ сприяє розвитку й формуванню гарного м'язового корсету, який втримує хребетний стовп. Такий корсет – це природна еластична муфта, головне покликання якої брати на себе більшу частину всіх динамічних і статичних навантажень, запобігаючи порушення структури хребта внаслідок надмірних вигинів.

Подальше дослідження планується провести з метою аналізу особливостей застосування окремих елементів гімнастики у розвитку координаційних якостей студентів ВНЗ впродовж фізичного виховання.

Література

1. Верич Г. Е., Банникова Р. А. Формирование здорового образа жизни студентов. Методические рекомендации для студентов института физической культуры. – К.: Олимпийская литература, 1996. – 22 с.

2. Виленский М. Я. Физическая культура студента: Учебн. для студ. вузов. – М.: Гардарики, 2001. – 448 с.

3. Гавердовский Ю. К. Техника гимнастических упражнений. Популярное учебное пособие. – М.: Терра-Спорт, 2002. – 512 с.

4. Менхин Ю. В., Менхин А. В. Оздоровительная гимнастика: теория и методика. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 384 с.

5. Пирогова Е. А. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека / Е. А. Пирогова, J1. Я. Иващенко, Н. П. Стряпко. – Киев: Здоровья, 1986. – 152 с.

6. Попова Е. Г. Общеразвивающие упражнения в гимнастике. – М.: Терра-Спорт, 2000. – 72 с.