Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Рудь С.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Типологія педагогічних інновацій в системі освіти

За світовим баченням, інноваційна діяльність вбирає в себе наукову, науково-технічну і технологічну діяльність як невід’ємні складові повного циклу створення нової продукції. Відповідність рівня освіти рівню науково-технологічного і фінансово-економічного розвитку суспільства обумовлює інноваційний потенціал країни.

Термін “інновація” (з пізньолатинської «innovatio» – оновлення, новизна, зміна) означає нововведення, тобто цілеспрямовані зміни, які вносять в середовище впровадження нові стабільні елементи (нововведення), що викликають перехід системи з одного стану в інший.

Для сучасної системи вищої освіти сьогодні як ніколи важлива проблема якісної підготовки спеціалістів, оскільки у світі складається така ситуація, коли просто освіта нічого не вирішує. Для створення сучасної економіки і суспільних відносин взагалі, для розвитку соціальної і культурної сфер суспільства необхідна тільки якісна освіта – гарантія багатства і процвітання будь-якої країни.

Інноваційний характер підходів до розв’язання цієї проблеми неухильно супроводжується появою цілого ряду ініціювань і нововведень, які в сукупності призводять до більш або менш глобальних змін у сфері освіти і трансформації її змісту і якості.

В сферу методології педагогічної інноватики входить система знань і відповідна їй діяльність, які вивчають, пояснюють, обґрунтовують педагогічну інноватику, її власні принципи, закономірності, поняттєвий апарат, засоби, межі використання та інші наукові атрибути, характерні для теоретичних вчень.

Педагогічні інноватика і її методологічний апарат можуть бути дієвим засобом аналізу, обґрунтування і проектування модернізації освіти. Наукове забезпечення цього глобального інноваційного процесу потребує розробки. Багато нововведень, таких, як освітні стандарти загальної середньої освіти, нова структура школи, профільне навчання, та ін. ще не пропрацювали в інноваційно-педагогічному сенсі, відсутня цілісність і системність в процесах освоєння і застосування заявлених нововведень.

Росте потреба в новому теоретичному осмисленні суті управління інноваційними процесами в освітній установі, розробці педагогічних умов, що забезпечують безперервний інноваційний рух. Важливо і те, що інноваційні процеси потребують спеціальної підготовки кадрів - педагогів, адміністраторів, менеджерів освіти, компетентних у сфері педагогічних інновацій.

В рамках шляхів вирішення перерахованих завдань розглянемо проблему типології педагогічних інновацій.

У проведених дослідженнях, в яких дослідниками запропоновано систематику педагогічних нововведень, що складається з 10 блоків. Кожен блок формується по окремій підставі і диференціюються на власний набір підтипів. Перелік підстав складений з урахуванням необхідності обхвату наступних параметрів педагогічних нововведень: відношення до структури науки, відношення до суб'єктів освіти, відношення до умов реалізації і характеристик нововведень.

Згідно розробленої систематики педагогічні нововведення підрозділяються на наступні типи і підтипи:

1. По відношенню до структурних елементів освітніх систем: нововведення в меті, в завданнях, в змісті освіти і виховання, у формах, в методах, в прийомах, в технологіях навчання, в засобах навчання і освіти, в системі діагностики, в контролі, в оцінці результатів і так далі

2. По відношенню до особового становлення суб'єктів освіти: в області розвитку певних здібностей учнів і педагогів, у сфері розвитку їх знань, умінь, навиків, способів діяльності, компетентностей і ін.

3. По області педагогічного застосування: у учбовому процесі, в учбовому курсі, в освітній області, на рівні системи навчання, на рівні системи освіти, в управлінні освітою.

4. По типах взаємодії учасників педагогічного процесу: у колективному навчанні, в груповому навчанні, в тюторстві, в репетиторстві, в сімейному навчанні і так далі

5. По функціональних можливостях: нововведення-умови (забезпечують оновлення освітнього середовища, соціокультурних умов і тому подібне), нововведення-продукти (педагогічні засоби, проекти, технології і тому подібне), управлінські нововведення (нові рішення в структурі освітніх систем і управлінських процедурах, що забезпечують їх функціонування).

6. По способах здійснення: планові, систематичні, періодичні, стихійні, спонтанні, випадкові.

7. По масштабності розповсюдження: у діяльності одного педагога, методичного об'єднання педагогів, в школі, в групі шкіл, в регіоні, на федеральному рівні, на міжнародному рівні і тому подібне

8. По соціально-педагогічній значущості: у освітніх установах певного типу, для конкретних професійно-типологічних груп педагогів.

9. За об'ємом новаторських заходів: локальні, масові, глобальні і тому подібне

10. По ступеню передбачуваних перетворень: що коректують, модифікують, модернізують, радикальні, революційні.

У запропонованій систематиці одна і та ж інновація може одночасно володіти декількома характеристиками і займати своє місце в різних блоках.