Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Мжельська К.В., Гуменюк Н.А.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Економічне виховання дітей в сім’ї.

Основне завдання сімейного виховання - підготовити дітей до життя в існуючих соціальних умовах. Вчитель трудового навчання повинен вміти визначати статус сім’ї, склад, економічний рівень підготовки батьків. Педагогу, як переконує практика, краще проводити роботу з сім'ями, якщо він знає тип цієї сім’ї. В наш час спеціалісти розрізняють два основних типи сім’ї - домінаторна (тоталітарна) і партнерська (демократична). Експерти ООН з проблем сім’ї, американські психологи Беррі і Дженей Уайнхолд провели за завданням ООН спеціальне аналітичне дослідження і виділили ознаки домінаторної й партнерської сім’ї. Наводимо основні характеристики обох типів сімей, які допоможуть визначитись педагогам у проведенні економічного виховання учнів.

Для тоталітарної сім’ї характерно: зловживання владою; відсутність рівноправності всіх членів сім’ї, а особливо дітей; наявність в сім’ї суворих правил, які носять примусовий характер; кожному члену сім’ї відведена відповідна роль, в тому числі у відповідності з його статтю, тобто дівчинці можна і необхідно робити це і те, а хлопчику — зовсім інше, тому що він - хлопчик; відсутність розподілу обов'язків, пов'язаних з життям сім’ї; економічні труднощі не розподіляються між членами сім’ї; відсутність поваги до приватного життя членів сім’ї та інших людей; конфлікти вирішуються за принципом : “один виграв - інший програв„ члени сім’ї беруть участь у прийнятті рішень; батьківські обов'язки не розподіляються; дисципліна підтримується за рахунок сили і приниження; допущених помилок не визнають, вибачення не просять тощо.

Порівняйте інший, демократичний тип: кооперативна структура, рівні можливості; відсутність секретів і таємниць; гнучкі правила розпорядку; розподіл економічної відповідальності; домашня робота і обов’язки розподіляються на основі рівноправності; повага до приватного життя членів сім’ї; основою дисципліни є повага і довіра; батьківські обов'язки рівномірно розподілені; допущені помилки визнаються; члени сім’ї відчувають себе в небезпеці; конфлікти вирішуються; члени сім’ї беруть на себе відповідальність за проблеми, які виникають; сім’я - це джерело радості; діти плануються і бажані.

Розбудова держави на принципово нових економічних засадах ускладнила умови сімейного виховання дітей. Серед багатьох проблем, викликаних цим процесом, є помітні зміни в економічному становищі сучасної сім’ї, характері праці її членів, становищі дітей в силу цих змін.

Якщо раніше діти не мали можливості спостерігати за трудовою діяльністю своїх батьків, як вони спішать “ на роботу або приходять з неї, приносять зароблену платню, то сьогодні вже значна частина школярів не тільки спостерігає за трудовою діяльністю своїх батьків у приватних підприємствах, а й певною мірою залучається до цієї діяльності. На жаль, вони мають можливість спостерігати і такий супутник нашого життя, як безробіття батьків. Це вимагає посиленого економічного виховання дітей в сім’ї й зокрема ролі учителя трудового навчання у цьому процесі.

Важливим питанням у плані економічного виховання дітей в сім’ї є організація господарсько-побутової праці в домі, квартирі, саду тощо. Ця праця має бути раціонально організована, тобто корисна, ефективна, якісна. Її варто планувати як в рамках кожного дня(приготування їжі, прибирання квартири), так і на більш тривалий час (ремонт квартири, домашньої техніки). До такого планування батькам пропонували залучати і дітей.

Важливим питанням економічного виховання дітей в сім’ї є формування в них ощадливого ставлення до бюджету часу, вміння його планувати, економити, аналізувати його витрати. Дітей слід привчати вишукувати шляхи економії часу. Цьому має сприяти організація навчальної і побутової діяльності учнів в сім’ї. Як зауважує А.С.Нісімчук, головна умова ефективності економічного виховання учнів у навчальній діяльності – це її наукова організація. У домашніх умовах це передбачає раціональне і суворе дотримання режиму дня, доцільного порядку на робочому місці, систему виконання домашніх завдань, використання раціональних прийомів навчальної діяльності в роботі з книгою, підручником, словником, під час ведення записів, конспектів, уміннями та навичками планування, самоконтролю, аналізу ефективності своєї діяльності.

В економічному вихованні школярів не можна обходити питання використання ними грошей, що виділяються батьками або зароблені самостійно. Кишенькові гроші сприяють економічному вихованню школярів лише за умови, що їх навчили розумно користуватися коштами. Тому батьки повинні володіти певною сумою економічних знань, знання методики економічного виховання дитини в сім’ї, залучення її до економічних аспектів сімейного життя і діяльності. Педагогічна підготовленість батьків до такої діяльності вимагає відповідних конкретних знань з психології, педагогіки і економіки, вмінь і навичок виховної роботи. А школа та педагоги всіляко допомагати їм в цьому. Саме тому вчитель трудового навчання повинен мати такі напрямки діяльності: а) ознайомлення батьків зі змістом і методикою економічного виховання учнів у навчальній і позакласній роботі в школі; б) психолого-педагогічна і економічна просвіта батьків з питань економічного виховання дітей; в) залучення батьків у спільну діяльність економічного плану вдома і в школі; г) проведення тематичних батьківських зборів з економічного виховання дітей; д) індивідуальне консультування з питань економічного виховання дітей у сім’ї, та допомагати батькам.