Дубич С.Я., Костюк Ю.Ю.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Кафедра медичної психології, психодіагностики та психотерапії

Динаміка мотивів професійної діяльності у студентів в

умовах соціально - економічних реформ

Психологічна школа Б.Г. Ананьєва надавала велике значення постановці і дослідженню проблем студентської молоді як важливій соціально- психологічній і віковій категорії соціуму. В працях

Б.Г. Ананьєва, Н.В. Кузьміної, Ю.Н. Кулюткіна, А.А. Реана,

Є.І. Степанової, П.А. Просецького, Є.М. Никірієва, В.А. Сластьоніна,

В.А. Якуніна представлено багатий емпіричний матеріал, результати експериментальних досліджень і теоретичні узагальнення з цієї проблеми. Але в сучасний період соціально - економічних реформ, наукових даних відносно проблем студентської молоді недостатньо. Особливо маловивченою є структура й динаміка професійно - педагогічної мотивації у студентів в процесі їх підготовки у вищих навчальних закладах.

В зв’язку з цим ми поставили завдання дослідити динаміку мотивів професійної діяльності у студентів в період 2008-2009 навчального року. В емпіричному дослідженні взяли участь 108 студентів першого, третього та п’ятого курсів факультету психології ДНУ (по 36 осіб з кожного курсу). Для діагностики професійно - педагогічної мотивації у студентів була використана методика К. Замір в модифікації А. Реана «Мотивація професійної діяльності» [2]. Дана методика дозволяє диференційовано оцінити за 5- бальною шкалою ступінь вираженості кожного виду мотивації. На підставі отриманих даних визначається мотиваційний комплекс професійної діяльності, що являє собою співвідношення між собою трьох типів мотивації: внутрішньої мотивації (ВМ), зовнішньої позитивної мотивації (ЗПМ) і зовнішньої негативної мотивації (ЗНМ). Внутрішній тип мотивації включає мотиви, що спонукають до діяльності «самої по собі». Сюди відносяться: задоволення від самого процесу праці, його змістовності позитивних результатів, а також можливість найповнішої самореалізації саме в цій діяльності. Якщо ж в основі мотивації професійної діяльності лежить прагнення до задоволення інших потреб, зовнішніх по відношенню до самої діяльності, то в даному випадку вважається, що мотивація зовнішня. Самі зовнішні мотивації диференціюються на позитивні і негативні. До зовнішніх позитивних мотивацій (ЗПМ) відносяться: бажання заробити більше грошей, прагнення до кар’єрного підвищення, потреба в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших. До зовнішніх негативних мотивацій (ЗНП) відносяться: прагнення уникати можливих неприємностей, напруження, покарань або прагнення уникати критики з боку керівника чи колег. ВМ і ЗПМ вважаються сприятливими для професійної діяльності, а ЗНМ- несприятливі. До оптимальних мотиваційних комплексів слід віднести два варіанти кількісного співвідношення показників типів професійної мотивації: ВМ > ЗПМ > ЗНМ і ВМ = ЗПМ > ЗНМ. Найгіршим мотиваційним комплексом вважається ЗНМ > ЗПМ > ВМ. Враховується не тільки співвідношення між типами професійної діяльності, але й кількісна різниця між ними.

Середні значення видів і типів мотивів професійної діяльності студентів першого, третього та п’ятого курсів, отримані в нашому дослідженні, приведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Типи мотивів професійної діяльності	Види мотивів професійної діяльності	Середні показники видів мотивів професійної діяльності у студентів
		1-го курсу	3-го курсу	5-го курсу
Внутрішні мотивації (ВМ)	1. Задоволення від самого процесу і результатів навчальної діяльності	3,44	4,03	4,69
	2. Можливість найповнішої самореалізації в даній діяльності	3,00	4,28	4,56
Зовнішні позитивні мотивацій (ЗПМ)	1. Бажання заробити більше грошей	4,44	4,47	4,67
	2. Прагнення до кар’єрного підвищення	3,58	4,11	2,92
	3. Потреба в досягненні соціально престижу і поваги з боку інших	4,56	3,89	3,39
Зовнішні негативні мотивації (ЗНМ)	1. Прагнення уникнути критики з боку керівника або колег	4,39	3,08	2,72
	2. Прагнення уникнути можливих покарань або неприємностей	4,53	3,97	3,50

З таблиці 1 видно, що більшість видів мотивів професійної діяльності в процесі навчання у студентів – психологів лінійно змінюються підвищуючись, або знижуючись. Лише прагнення до кар'єрного зростання має коливальний характер: до третього курсу воно підвищується, а на п’ятому курсі знижується. Підвищуються протягом всього процесу навчання показники задоволення від самого процесу і результатів навчальної діяльності, можливість найповнішої самореалізації в даній діяльності, бажання заробляти більше грошей. Навпаки, спостерігалося зниження показників потреби в досягненні соціально престижу і поваги з боку інших, прагнення уникати можливих покарань або неприємностей. Слід відзначити, що матеріальна мотивація (бажання заробляти більше грошей), хоч і являється вже на першому курсі досить високою (4,44 бала), але потім вона розвивається слабко, досягаючи на п’ятому курсі середньої величини 4,67 бала. Фактично суттєвих змін цього мотиву не виявлено.

На основі показників, що характеризують види мотивів професійної діяльності студентів були визначені інтегральні показники типів цієї мотивації: внутрішньої й двох зовнішніх – позитивної та негативної. Отримані результати приведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Типи мотивів професійної діяльності	Середні показники типів мотивів професійної діяльності у студентів
	1-го курсу	3-го курсу	5-го курсу
Внутрішні мотивації(ВМ)	3,22	4,15	4,63
Зовнішні позитивні мотивацій (ЗПМ)	4,19	4,16	3,66
Зовнішні негативні мотивації (ЗНМ)	4,46	3,53	3,11

Як показано в таблиці 2, в процесі навчання у студентів – психологів відбувається чітке зростання показників внутрішньої мотивації до професійної діяльності. Зовнішня позитивна мотивація до третього курсу досить висока і суттєво не змінюється, а на п’ятому курсі значно знижується. Причому це зниження відбувається переважно за рахунок падіння прагнення до кар’єрного підвищення на п’ятому курсі і частково за рахунок зниження потреби в досягненні соціального престижу. Зовнішня негативна мотивація професійної діяльності у студентів піддається найбільш сильному зниженню порівняно з іншими типами. Якщо на першому курсі показник ЗНМ становив 4,46 бала, то вже на третьому – 3,53 бала, а на п’ятому – 3,11 бала.

Формули співвідношення типів мотивацій професійної діяльності в процесі навчання у студентів змінюються таким чином:

На першому курсі: ЗНМ > ЗПМ > ВМ (4,46 > 4,19 > 3,22).

На третьому курсі: ВМ = ЗПМ > ЗНМ (4,15 ≈ 4,16 > 3,53).

На п’ятому курсі: ВМ > ЗПМ > ЗНМ (4,63 > 3,63 > 3,11 ).

Отже динаміка структури мотиваційних типів, що визначається їх співвідношенням, свідчить про те, що на першому курсі спостерігається найгірший мотиваційний комплекс мотивів професійної діяльності. На третьому курсі він стає позитивним. А на п’ятому курсі визначається оптимальний комплекс мотивів професійної діяльності студентів.

Згідно з теорією А. Маслоу, тип внутрішньої мотивації професійної діяльності (ВМ) найтісніше пов'язаний з професійною ідентичністю осіб [1]. Якщо прослідкувати за динамікою ВМ у студентів – психологів, то можна відзначити, що цей показник на першому курсі низький (3,22 бала), на третьому курсі значно вищий (4,15 бала), а на п’ятому курсі – високий (4,63 бала).

Отже можна зробити висновок, що в період навчання від першого до п’ятого курсу відбувається зростання професійної ідентичності студентів психологічного факультету.

Література:

1. Климов В.А. Введение в психологию труда – М., 1988г.

2. Реан А., Бордовская Н., Розум С. Психология и педагогика; "Питер", 2007г.