Гнилицька А.І.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Методологічні фактори навчання студентів вузу

В сучасних умовах, коли відбувається зростання конкуренції серед випускників вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, ускладнення соціально-економічних процесів та зростання інформаційних потоків обумовлюють досить високі вимоги до випускників вузів.

Якісна освіта – це основа кар’єри. Без підготовки освічених і відповідальних громадян, кваліфікованих спеціалістів неможлива інтелектуальна незалежність суспільства, економічний, соціальний, культурний або політичний прогрес нації. Поняття «якісна освіта» – це наявність фундаментальних знань з дисциплін, які становлять основу вибраної спеціальності.

У статті 43 Закону України «Про вищу освіту» однією з форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти названа самостійна робота студентів.

Слід з самого початку навчити студента висловлювати власну думку, виробляти свою точку зору, розвивати творчу ініціативу, вміти себе оцінити.

За останній час ми пропонуємо студентам стільки форм контролю знань, що здається часом, забуваємо про різноманітність передачі знань. Слід не тільки збагачувати різними формами контролю, а дати студенту можливість самостійно завершити вивчення певного розділу, спільних тем. Самостійність – це здібність особисто діяти в умовах відсутності безпосереднього та постійного керівництва з боку викладача.

Семінари - ефективний засіб виховання працелюбності у студентів. Доцільно проводити семінарські заняття за такими темами, які забезпечені доступною студентам літературою. Різні форми семінарських занять по різному впливають на активність студентів при виконанні самостійних робіт, але вони знаходяться у прямій залежності від інтенсивності роботи студентів при підготовці до занять і від майстерності викладача.

Самостійна робота студентів перевіряється при виконанні практичних робіт. Студенти застосовують отримані теоретичні знання для вирішення практичних завдань. На практичних заняттях вони самостійно розв’язують запропоновані їм завдання.

Студентські конференції – в них розкриваються основні аспекти дослідницької роботи, вміння студентів робити узагальнюючі висновки.

Практика. Форми її проведення, її результати – це основне в процесі самовизначення. Практика – це органічна складова частина професійного становлення майбутнього фахівця. Тільки під час практики студент пов’язує теорію з практичним навчанням, поглиблює теоретичні знання, формує та розвиває професійні навички практичної діяльності; самостійно приймає рішення під час конкретної роботи в реальних ринкових та виробничих умовах. Бажано, а взагалі й обов’язково, – студент у вищому учбовому закладі повинен одержати виробничу спеціальність, тому Міністерство освіти повинно передбачати наявність курсів при вузах, де студент стане:

– хіміком-лаборантом, якщо він вивчає різні дисципліни з предмету на протязі 3-4-х років;

– користувачем ПК;

– якщо він захистив диплом на мові іншої держави – перекладачем іншомовної технічної літератури;

– лаборантом-геодезистом;

– водієм певної категорії і т.д.

Гуманізація та гуманітаризація – один із факторів методології навчання. Принцип гуманізації передбачає повну переоцінку цінностей, зокрема, відхід від однобічного погляду на студента як на об’єкт впливу, де основою було озброєння його знаннями, уміннями і перенесення акценту на здобування знань, формування людяності, збагачення його культурними цінностями. Гуманізація у навчанні – це багатосторонній підхід до осмислення, вивчення, вдосконалення будь-якого предмету та його оцінка.

Осмислення. Розкриваючи на лекціях значення фундаментальних наук, слід обов’язково продемонструвати їх взаємозв’язок і взаємозалежність з іншими дисциплінами. Ми, викладачі хімії, це уявляємо так:

Останнім часом виник цілий ряд чинників, що негативно впливають на якість підготовки студентів з хімії. Часто доводиться чути, що саме хімія винна в погіршенні екологічної ситуації, але всі чомусь забувають, що на сучасному етапі розвитку наука і техніка озброїла людину потужними засобами впливу на природу.

Хімія несе основне навантаження в розкритті таких проблем, як забруднення навколишнього середовища техногенними речовинами, радіаційне забруднення середовища, порушення озонового шару і т.д.

Досвід викладання хімії показує, що класичний диференційний підхід, який покликаний приділяти увагу формуванню опорних знань студентів, розвитку теоретичного мислення, пізнавальних здібностей дає змогу переконати студента у ролі та значенні хімічних знань, формувати уявлення про місце хімії в системі природничих наук.

Викладач повинен показати практичний характер хімічних знань у пізнанні світу. Успіх від спільної діяльності викладача і студента залежить від організації аудиторної та самостійної роботи студента; важливо зацікавити слухача, викликати у нього бажання виконати роботу добре і відчути задоволення від результату.