Любов Ришкова

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

«CALS- технології», як інноваційна основа Інформаційного перетворення

Протягом значної кількості років загальноприйнятою формою надання результатів інтелектуальної діяльності і засобом інформаційної взаємодії людства була паперова документація.  Поява комп`ютерів зумовила можливість запровадження різноманітних систем автоматизованого випуску паперової документації: системи автоматизованого проектування - для виготовлення креслень, технічної документації, системи автоматизованого управління виробництвом – для створення циклів і планування виробництва, офісні системи - для підготовки текстових документів тощо. Основним недоліком такого підходу є відсутність інформаційного обміну між різними учасниками життєвого циклу виробу (замовниками, розробниками, виробниками). Більш того, паперова документація, як засіб надання відповідної інформації обмежують можливості використання сучасних інформаційних технологій. Наприклад, тривимірна модель технологічного виробу не може бути адекватно сприйнята на папері. Крім того, зрозуміло, що  динаміка ускладнення наукоємної продукції пропорційна обсягам технічної документації, що її обслуговує. Сьогодні, як стверджують вітчизняні фахівці, обсяги супроводжувальної документації щодо конкретного високотехнологічного продукту можуть становити десятки тисяч сторінок, а щодо деяких обєктів, наприклад, суден або літаків - більше тонни паперової документації. Зрозуміло, що при таких умовах виникають істотні труднощі у пошуку необхідної інформації або при внесенні змін в конструкцію чи технологію виготовлення. Крім того, при перенесенні певної інформації з одної автоматизованої системи до іншої, виникають істотні труднощі при повторному кодуванні, що призводить до багатьох помилок. Для подолання зазначених складнощів, базовою альтернативною концепцією стала ідея інформаційної інтеграції стадій циклу виробництва продукції, яка втілена в основі CALS.

 

Термін CALS (Continuous Acquisition and Lifecycle Support — безперервна інформаційна підтримка поставок і життєвого циклу продукції) означає сукупність принципів і технологій інформаційної підтримки життєвого циклу продукції на всіх стадіях апробації. Мета запровадження CALS- мінімізація витрат протягом життєвого циклу виробу, підвищення його якості і конкурентоспроможності.

Інформаційна підтримка (інтеграція) виробу полягає у відмові від використання традиційної документації або електронного її відображення (наприклад, сканованого матеріалу). Натомість формалізовані інформаційні моделі, що супроводжують продукт чи технологію існують у інтегрованому інформаційному середовищі у специфічній формі інформаційних об`єктів. Таким чином, супроводжувальні системи, яким для  постійної роботи необхідна певна інформація про інтегрований наукоємний об`єкт, можуть вилучати необхідні дані із інформаційного середовища, створювати нові і розміщувати результати своєї роботи в існуюче інтегроване інформаційноме середовище, не порушуючи існуючого порядку. В свою чергу, інтегроване інформаційне середовище представляє певну сукупність розподілених баз даних, в яких діють єдині стандартизовані правила зберігання, оновлення, пошуку і передання інформації, за допомоги чого здійснюється безпаперова взаємодія між всіма учасниками життєвого циклу продукту. Таким чином, інформація, що  знаходиться  в інформаційному середовищі зберігає цілісність адже не дублюється і не потребує змін у електронному кодуванні в процесі обміну між учасниками процесу.

 Сьогодні   CALS- технології є самостійним напрямком в області вивчення Інформаційних Технологій, революційність підходу полягає у принциповій зміні системи існуючих стандартів, що надає можливість одночасного виконання складних проектів кількома робочими групами (паралельний інжиніринг) також сприяє логістичній підтримці виробу, що істотно скорочує час наукоємних розробок.

Американські фахівці на  черговому економічному форумі у Давосі представили сенсаційну кількісно-відсоткову оцінку ефективності при умові повного запровадження CALS - технологій у виробництво США. Вийшло,  що видатки на проектування  наукоємного  продукту скорочуються  від 10 до 30%;  час що є необхідним для комерціалізації продукту скорочується  від 40 - 60%;  скорочення видатків на підготовку технічної документації - до 40%;  розробку експлуатаційної документації планується скоротити  до 30%. У зв`язку з очікуваною економією  грошових коштів і додаткових прибутків у сферу CALS – технологій залучаються  великі інвестиції, наприклад,  у США вони складають близько 1 млрд. долл. на рік. Уряд Фінляндії витрачає на національну програму у цій галузі близько 20 млн. долл., Німеччина - 40 млн. долл, Англія - 55 млн. долл. Цікаво зазначити,  що питома вага інвестицій у сферу CALS – технологій складається не тільки з коштів державного бюджету окремої країни. Великі корпорації інвестують чималі кошти на розвиток зазначеної сфери, адже визнають ефективні способи збереження власних активів, наприклад, General Motors  з 2000-2005 року витратила 3 млрд. долл. Причому, середня величина видатків на один проект , який присвячено вирішенню локального завдання в сфері CALS – технологій ( наприклад, розробка стандарту чи програми  ), складають 1,2 — 1,5 млн. долл. Середній строк виконання  проекту складає два - чотири роки.

 

Відповідно до Європейського рейтингу промислової адаптації наукоємної продукції Україна займає 58 позицію з 67 можливих, що за прогнозами спеціалістів вже у 2008-2010 роках призведе до повного витиснення вітчизняного продукту з міжнародного ринку, адже  без електронної документації та засобів інтегрованої логістичної підтримки підприємницьких стадій життєвого циклу, наукоємна продукція не конкурентоспроможна. Отже, виконання зазначених вимог передбачає необхідність запровадження CALS- технологій у сучасному вітчизняному виробництві. Однак, для впровадження зазначеного необхідне виконання комплексу організаційних, науково-дослідних, проектних та інших робіт, спрямованих на створення принципово нової культури інженерної діяльності. Навмисне уникаючи технічних і економічних питань, на нашу думку, першочерговим  завданням в умовах використання CALS - технологій є формування системи спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють способи інформаційного обміну, який замінює традиційний паперовий документообіг. Наприклад, у США таку систему складають стандарти і методичні інструкції, що регламентують формати даних, логічну структуру, процедуру інформаційного обміну, засоби забезпечення достовірності і правомірності використання  відповідної інформації. Зрозуміло, що у вітчизняних умовах таку систему  необхідно узгодити з діючим законодавством (наприклад, законодавством у сфері інтелектуальної власності, багатьма спеціальними законами та підзаконними актами) і систематизувати відповідно до міжнародних стандартів. У цьому контексті, цікаво зазначити, що 2007 року у США і країнах центральної Європи стартував другий етап  спільного міжурядового проекту, присвяченого питанню CALS – стандартизації. В межах проекту створено єдину базу нормативно- правових  актів, яку складають міжнародні стандарти ISO, державні стандарти і нормативні положення міністерства оборони США і НАТО. Зазначена стандартизація, як стверджують автори проекту, допоможе узгодити протиріччя та уніфікувати різні підходи держав-учасниць у регулюванні проблемних питань правозастосовчого характеру. На зазначене удосконалення, систематизацію і стандартизацію створеної системи, що буде тривати у рамках міжурядового проекту до 2012 року, вже витрачено більше 1 млрд.доларів, а у 2008 фінансовому році конгрес США планує витратити на стандартизацію у сфері CALS 47 млн.доларів. Обсяги грошових затрат свідчать про велике значення, яке надають західні фахівці проблематиці, пов’язаній з запровадженням CALS-технологій. Певні кроки у напрямку CALS – стандартизації було зроблено і урядом Республіки Бєларусь. У 2005 році стартувала державна науково-технічна програма (ДНТП) «CALS- технології», яка триватиме до 2010 року,  програма спрямована на створення  нової високотехнічної продукції у провідних галузях виробництва, за  умови повної відповідності вимогам  CALS – стандартів. Таким чином, стратегічна мета уряду – підвищення конкурентоспроможності виробництва продукції, що призведе до розширення експорту.

Зрозуміло, що сучасна динаміка інтенсивного розвитку вимагає нових якостей та вмінь. Сьогодні саме інформація допомагає швидко реагувати на ринкові зміни, витримувати високий темп прийняття рішень.  Успіх використання і запровадження CALS- технологій надає можливість відповідати новому рівню економічного життя суспільства, однак, ця можливість значною мірою залежить від мети і загальних установок окремої держави.