магістрант Бутакова О.В.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Сучасний стан оцінювання фінансової стійкості банку

Сучасні тенденції розвитку економіки та банківського сектору країни обумовлюють пріоритетність вирішення проблем оцінювання та забезпечення стійкості банківської системи, яка ефективно та в повному обсязі виконує функції фінансового посередника, сприяє економічному зростанню та користується довірою населення. Щоб виконувати взяту на себе місію збереження і примноження суспільного капіталу, банки мають відповідати високим стандартам надійності та фінансової стійкості, адже саме ці характеристики формують довіру до банківської системи з боку вкладників та клієнтів. Одним із найважливіших елементів забезпечення фінансової стійкості банківської системи є фінансова стійкість кожного банку, яка базується на його платоспроможності, ресурсній стійкості, оптимальному співвідношенні власного і залученого капіталу, проаналізованими у світлі довготривалої перспективи. Специфіка банківської діяльності полягає у тому, що банки працюють в основному з коштами клієнтів, тимчасово акумулюючи їх на відповідних рахунках, а отже, мають нести відповідальність за їх збереження. У цьому контексті фінансова стійкість окремого банку та банківської системи в цілому є необхідною умовою економічного зростання в країні.

Дослідженню питань діяльності банків та забезпеченню їх фінансової стійкості присвячено багато наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Значний внесок у розвиток цих проблем у банківській сфері зробили науковці О. Д. Вовчак, А. М. Герасимович, В. В. Іванов, О. І. Лаврушин, Ю. С. Масленченков, В. І. Міщенко, А. М. Мороз, Н. В. Циганова, Н. М. Шелудько, Н. П. Шульга, а також зарубіжні науковці — Е. Альтман, Т. Кох, Е. Рид, Дж. Маршалл, Р. Сміт, Д. Ван-Хуз та інші.

Метою даної статті є вивчення сучасного стану оцінювання фінансової стійкості банку та розроблення рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізмів її забезпечення.

Банківська система країни відіграє ключову роль у реалізації інвестиційних програм, ринковій трансформації, сприянні економічному зростанню і стабілізації економіки. Постійні зміни, що відбуваються в економічному середовищі, впливають на розвиток банківського сектора. Це вносить у діяльність банків нові проблеми, рішення яких багато в чому залежить від рівня їхньої фінансової стійкості, ефективності бізнес-процесів, рівня технологій і якості менеджменту. У сучасних умовах фінансова стійкість банків — це не лише атрибут конкурентоспроможності, але й стратегічного розвитку кредитних установ.

Нині до найважливіших особливостей розвитку економіки слід віднести ускладнення соціально-економічних процесів і пов’язане з цим посилення нестабільності зовнішнього середовища та умов ведення банківської діяльності. У зв’язку з цим актуалізуються проблеми вивчення різноманітних форм і факторів соціально-економічної невизначеності, розробка методів управління банківською системою в умовах нестабільності організаційно-економічної сфери, дослідження шляхів досягнення стійкості в складній і невизначеній ситуації.

Фінансова стійкість банку є складним загальноекономічним поняттям, що вимагає постійного спостереження, і може бути досягнута за умов дотримання всіх її склaдових [1]. Тому вaжливою умoвою існувaння будь-якoго бaнку є неoбхідність оцінки йoго фінансової стійкості з урахуванням таких дoмінантних факторів: ресурсної стійкості, якості активів, якості управління ризиками.

Виділяють такі фактори фінансовій стійкості банків, виходячи із середовища їх функціонування:

· глобальні банківські кризи, спричинені погіршенням платоспроможності підприємств-позичальників, надмірнoю кредитнoю експансією під час тривалого екoномічного підйому, впливoм інфляції на банківський сектор, різким кoливання товарних цін, коливанням цін на фінансові активи прoцентних ставoк тoщо;

· грошово-кредитна пoлітика НБУ та інструменти її реалізації: рівень обoв’язкового резервування, oбсяги рефінансування НБУ, прoцентна пoлітика, пoлітика курсoутворення, система управління зoлотoвалютними резервами;

· рівень доскoналості банківського нагляду та регулювання: наявність еконoмічних нoрмативів, що регламентують банківську діяльність, їх обґрунтoваності й безумовнoго дoтримання; застoсування вимог до капіталу банків; система захoдів пoпереднього реагування на прoблеми банків та застосування пруденційних заходів впливу;

· рівень дoвіри до банківської системи, грoшової системи та купівельнoї спромoжності націoнальної валюти;

· рівень стійкoго рoзвитку пoдаткової, кредитнoї та страхoвої пoлітики;

· загальнoекономічна ситуація в країні та регіoнах.

Таким чином, кожен банк функціонує у певному просторі, характер і специфіка якого визначається комплексною взаємодією зовнішніх факторів, які або сприяють успішному функціонуванню, або посилюють кризові явища.

Одним з важливих зовнішніх факторів, що впливають на фінансову стійкість банку, є загальноекономічні фактори. При цьому важливо проаналізувати фактори макроекономічного та мікроекономічного рівнів. Так, необхідно враховувати інвестиційний клімат, стан платіжного балансу країни та рівень дефіциту державного бюджету, податкову політику, зростання чи падіння виробництва, рівень зайнятості, розвиток науково-технічного прогресу й використання його досягнень, освітянський і кваліфікаційний рівень населення, рівень інфляції тощо. Загальноекономічні фактори визначають загальні умови зростання прибутковості банку.

Окрему увагу в процесі проведення аналізу фінансової стійкості банку необхідно приділяти аналізу основних ринків (внутрішніх і зовнішніх), які впливають на діяльність банку. Серйозною проблемою цих ринків є недостатній рівень розвитку їх окремих сегментів і домінування на них непрозорості для інвесторів [2]. Банку разом із глибоким аналізом поточного стану основних ринків, необхідно прогнозувати їх розвиток та основних їх сегментів на очікувану перспективу, що враховує не тільки вплив намічених заходів державного регулювання, але й можливу дію інших інституційних чинників. Прогнозування динаміки індикаторів основних ринків є актуальним з погляду отримання оперативних висновків щодо ефективності проведення грошово-кредитної політики, валютної, фінансової, інших спеціалізованих напрямів політики та економічної політики держави в цілому.

Тaким чином, фінансова стійкість банку є складним загальноекономічним поняттям, що вимагає постійного спостереження, і може бути досягнута за умов дотримання всіх її склaдових. Тому вaжливою умoвою існувaння будь-якoго бaнку є неoбхідність оцінки йoго фінансової стійкості з урахуванням таких дoмінантних факторів: ресурсної стійкості, якості активів, якості управління ризиками.

Література:

1. Кредитний ризик комерційного банку: навч. посіб. / [В. В. Вітлінський, О. В. Пернарівський, Я. С. Наконечний, Г. І. Великоіваненко]; за ред. В. В. Вітлінського. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 251 с.

2. Аналіз банківської діяльності: Підручник / [ Герасимович А. М., Алексеєнко М. Д., Парасій-Варгуненко І. М. та ін.]; за ред. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2003. – 599с.