Крот М.О.
студент гр. БС-15
ДВНЗ «Донецький національний
університет економіки і
торгівлі ім. Михайла
Туган-Барановського»
м. Кривий Ріг, Україна
Статистичне спостереження
Люди по різному ставляться до статистичної інформації:
одні її не сприймають, інші безперечно довіряють, а треті згодні з думкою
англійського політика Б. Дізраелі: «Існує три типи брехні: брехня, нахабна
брехня і статистика», однак йому ще
належить наступне твердження: «У житті, як правило, досягає успіху той, хто має
в своєму розпорядженні кращу інформацію». Будь-яке економічно-статистичне
дослідження починається з статистичного спостереження.
Статистичне спостереження – перший етап статистичного
дослідження, який представляє роботу по збору первинних відомостей багатьох
явищ і процесів суспільного життя, і отримання на основі цього обліку масових
даних.
Для того щоб збір відомостей являвся статистичним
спостереженням він повинен дотримуватись певних правил: по-перше, усі отриманні
дані повинні пройти реєстрацію у спеціальних облікових документах, і по-друге,
обов’язково повинна бути велика кількість досліджуваних об’єктів. Тільки в
масовому процесі можна вивчати статистичну закономірність. Таким чином статистичне
спостереження повинно бути планомірним, масовим і систематичним.
Вимоги, що пред’являються до статистичних даних в процесі
спостереження:
1)
усі дані повинні бути максимально повними та мати
практичну цінність;
2)
усі данні повинні бути абсолютно достовірними і точними;
3)
усі дані повинні відповідати принципу однаковості,
порівнянності
[5].
Етапи проведення статистичного спостереження складаються
з:
1)
з складання програмно-методологічної бази (визначаються
цілі та об’єкти спостереження, ознаки, які підлягають реєстрації, підготовляють
усі документи для збору даних, визначають методи для отримання даних);
2)
з організаційної підготовки проведення спостереження (на
цьому етапі йде набір підготовки кадрів; складається календарний план робіт з
підготовки і проведення статистичного спостереження, йде підготовка матеріалів,
які будуть використані в статистичному спостережені);
3)
з вибору форми, способу і виду статистичного
спостереження ( на цьому етапі йде збір усієї статистичної інформації);
4)
з контролю даних статистичного спостереження;
5)
з висновку і пропозиції щодо проведення дослідження.
Мета статистичного спостереження – отримання достовірної
інформації про явища і процеси суспільного життя, для того щоб виявити
взаємозв’язок факторів, оцінити масштаби явища і закономірності його розвитку.
Нечітко поставлена мета може призвести до збору помилкових даних.
Об’єктом спостереження виступає сукупність одиниць
досліджуваного явища, про яке за допомогою спостереження повинно бути зібрано
матеріали. Це підприємства, певні групи населення і т.д..
Одиниця спостереження – складовий елемент об’єкта
спостереження, джерело інформації, тобто являється носієм ознак, що підлягають
реєстрації.
Одиницю спостереження слід відрізняти від звітної
одиниці. Одиниця звітності – одиниця спостереження, яка представляє статистичну
звітність. Вона може збігатися або не збігатися з одиницею спостереження.
Програма спостереження – це сукупність питань, відповіді
на які повинні скласти статистичні відомості. Програма спостереження
оформлюється у вигляді бланку (анкети, формуляра), в який заносяться первинні
відомості. Необхідним доповненням до бланку є інструкція (або вказівки на самих
формулярах), що роз’яснює сенс питання. Склад і зміст питань програми
спостереження залежить від завдань дослідження і від особливостей
досліджуваного соціального явища [1].
У статистичній практиці використовуються дві
організаційні форми спостереження – звітність і спеціальне статистичне
обстеження.
Статистична звітність – документи, що подаються
підприємствами та організаціями в певний термін і за встановленою формою.
Звітність ділять на спеціалізовану і типову. По термінах подання звітність
буває щоденна, тижнева, декадна, двотижнева, місячна, квартальна, піврічна і
річна. Статистичне спостереження в формі звітності використовує тільки одне
джерело даних – документи. Перш за все це документи бухгалтерського обліку
підприємств, організацій [3].
Прикладом другої форми спостереження – спеціального
статистичного обстеження – є проведення переписів населення.
В залежності від завдань статистичного дослідження та
характеру досліджуваного явища, облік фактів можна робити:
- увесь час коли поступає нова інформація ( це поточне
спостереження, а саме «звітність»).
- через рівні проміжки часу, але регулярно (це періодичне
спостереження, а саме «перепис населення»).
Статистичне спостереження з точки зору повноти охоплення
фактів може бути суцільним і несуцільним. Суцільне спостереження представляє
повний облік всіх одиниць досліджуваної сукупності. До видів несуцільного
спостереження відносяться: спосіб основного масиву, вибіркові спостереження,
монографічні описи.
При обліку фактів, відомості одержують шляхом особистого
обліку одиниць сукупності: перерахунку, зважуванні, вимірюванні і т.д..
Документальний спосіб збору статистичної інформації
базується на систематичних записах в первинних документах, що підтверджують той
чи інший факт.
У ряді випадків для заповнення статистичних формулярів
використовують опитування населення, яке може бути проведене експедиційним,
анкетним або кореспондентським способом.
Використовують різні способи формування вибіркової
сукупності. Це, по-перше, індивідуальний відбір, що включає такі різновиди, як
власне випадковий, механічний, стратифікований, і, по-друге, серійний або
гніздовий відбір.
Отже, статистика – комплекс навчальних дисциплін, які забезпечують
оволодіння статистичною методологією дослідження масових соціально-економічних
явищ і процесів з метою виявлення закономірностей їх розвитку в конкретних
умовах місця і часу. Статистичне спостереження ставить перед собою завдання
збору інформації, реалізувавши комбінований підхід, відповідно до яких великі і
середні підприємства всіх форм власності будуть обстежені з використанням
суцільного методу обліку, малі підприємства – вибірковим способом. Показники
повинні бути максимально орієнтовані на методологію, яка застосовується для
статистичних даних, а також вільними від кон’юктурних нашарувань.
Статистичне спостереження забезпечує отримання необхідних даних про кількісні
значення тих чи інших показників і, беззаперечно, повинні змінюватися
відповідно до вимог системи статистичних спостережень. Статистичні
спостереження використовуються практично скрізь, де тільки можна обумовити їх
застосування. Разом з тим, незважаючи на велику область застосування,
статистичне спостереження є досить-таки складним предметом і помилки
трапляються. Однак в цілому статистичне спостереження як предмет для розгляду
являє собою великий інтерес.
Література:
1. Васнев
С.А. Статистика: Учебное
пособие [Электронный ресурс] /
С.А. Васнев. – Москва: МГУП. –
2001. – 170с. – Режим доступа: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook096/01/part-002.htm#i79
2. Герасименко С.С. Статистика: Підручник / С.С.
Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.. – К.: КНЕУ, 2000. – 467с.
3. Елисеева И.И. Общаятеория статистики: Учебник
[Электронный ресурс] / И.И. Елисеева, М.М. Юзбашев. –
Москва: Финансы и статистика, 2004. – С. 64-65. – Режим доступа: http://techlibrary.ru/b/2m1m1j1s1f1f1c1a_2q.2q.,_3m1i1b1a1z1f1c_2u.2u._2w1b2a1a2g_1t1f1p1r1j2g_1s1t1a1t1j1s1t1j1l1j._2004.pdf
4. Липчук В.В. Методичні рекомендації з статистики / В.В.
Липчук, Лисюк О.В. – Львів: ЛДАУ, 2009. – 93с.
5. Чернова Т.В. Экономическая статистика: Учебное пособие. [Электронный ресурс] / Т.В. Чернова. – Таганрог:
ТРТУ. – 1999. – 140с. – Режим доступа: http://www.aup.ru/books/m81/2.htm