Пивоваров Костянтин Володимирович

к.держ.упр., докторант Академії муніципального управління

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

Сьогодні неможливо об’єктивно оцінити систему контролю, зокрема її ефективність, без врахування такого фактора, як інформаційне забезпечення процесу контролювання. Саме тому проблема інформаційного забезпечення є важливою для дослідження системи контролю в державному управлінні.

З метою повного врахування впливу фактора інформаційного забезпечення на ефективність системи контролю доцільно ґрунтовно дослідити теоретичні засади інформаційного забезпечення процесу контролювання.

У наукових працях інформаційне забезпечення означено як інтегрована система знань про об’єкт, що передбачає всі види і форми використання знань та об’єднує сукупність методів і засобів єдиної системи організації і зберігання, нагромадження і актуалізації, доступу і здобуття, оброблення і використання виробничої інформації.

За підходом С. Петренко, інформаційне забезпечення містить такі три складові: інформаційну систему; інформаційний фонд; інформаційну діяльність.

Інформаційне забезпечення процесу контролювання являє собою сукупність документів, нормативних, довідкових та фактичних даних, що містять певну інформацію, яка являється цінною для проведення контролю. Це засоби та способи її створення (одержання), зберігання, нагромадження та оброблення, кодування та передавання. Інформаційне забезпечення процесу контролювання характеризується якісними і кількісними показниками, які надають оцінку рівню задоволення суб’єктів контролю інформацією та інформаційними технологіями, що використовуються для забезпечення належного контролювання.

Основним завданням інформаційного забезпечення контролю є надання необхідної інформації контролюючим органам про стан діяльності установи, що перевіряється, а також функціонування його відповідно до законодавчих та нормативних вимог.

У процесі розроблення інформаційного забезпечення слід визначити: склад інформації, що включає в себе перелік інформаційних одиниць або сукупностей, необхідних для розв’язання комплексу задач; структуру інформації та її перетворення (формування показників документів); характеристики руху інформації (обсяг потоків, маршрути, терміни); характеристика якості інформації; способи перетворення інформації.

Організація контрольного процесу в умовах застосування інформаційних технологій передбачає, на нашу думку, розподіл його на такі основні етапи: створення необхідного інформаційного забезпечення для розв’язання конкретної задачі у вигляді класифікаторів, довідкових, оперативних, нормативно-законодавчих файлів; оброблення інформації, формування необхідних запитів; узагальнення первинної облікової інформації; формування вихідних документів; формування повного архіву даних.

На сьогодні використовуються різноманітні комп’ютеризовані методи контролю, які умовно можна поділити на два типи: контрольні дані – дані, що їх використовують для комп’ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп’ютерних програм об’єкта контролю; програмне забезпечення контрою – комп’ютерні програми, що їх використовують для перевірки змісту файлів автоматизованих облікових систем об’єкта контролю.

Варто відмітити, що незважаючи на наявність різних програмних продуктів, які могли б забезпечити автоматизацію контрольного процесу, сучасна система автоматизації діяльності контрольних органів далека від досконалості. Зокрема, немає одноманітного програмного продукту, який міг би застосовуватися практично на всіх рівнях і повністю відповідав би вимогам якісної взаємодії контрольних органів.

Слід зауважити, що в сучасних умовах існує багато організаційних суперечностей, недоліків і проблем, які гальмують розвиток інформаційних систем державного контролю та знижують ефективність використання інформаційних технологій. Загалом, варто виділити наступні проблеми: відсутність нормативних документів і стандартів вітчизняного законодавства, які б чітко регламентували застосування інформаційних систем; застарілість комп’ютерних розробок у сфері державного фінансового контролю; низький кваліфікаційний рівень працівників контрольних органів; невідповідність методики та організації контрольної роботи особливостям функціонування суб’єктів господарювання тощо.

Проблема посилюється ще й тим, що на сьогодні в Україні, практично в кожному органі контролю, створені та функціонують інформаційно-аналітичні системи контролю за виконанням рішень як власних, так і рішень органів вищого рівня. Але зазначені системи розміщені переважно локально, не складають єдиного комплексу, характеризуються різноманітністю у підходах, темпах розвитку й оснащенні. І як наслідок – інформаційний обмін між органами контролю здійснюється переважно у паперовому вигляді.

Виходячи із вищезазначеного, на пріоритетне місце виступає питання вирішення вказаних проблем шляхом формування та подальшої реалізації таких напрямів удосконалення автоматизації контрольної роботи: розвитку і поширення інформаційно-довідкової системи та інформаційної мережі Державної контрольно-ревізійної служби на базі даних оперативного обліку структурних підрозділів контрольно-ревізійного управління із застосуванням комп’ютерних технологій; прийняття відповідних нормативно-законодавчих актів, які б визначали основні положення автоматизації контрольної роботи; підвищення кваліфікаційного рівня контролерів у частині новітніх інформаційних технологій в контролі; узгодження розробок та проектів програмних засобів і систем із діяльністю підконтрольних об’єктів; удосконалення планування, організації, проведення та методики контрольної роботи шляхом застосування сучасних інформаційних систем і технологій; проведення не лише контрольної, а й дослідницької роботи з метою отримання реальних достовірних результатів.

Інформаційне забезпечення системи контролю в державному управлінні повинно формуватися за принципами цілісності інформації, адекватності, гнучкості, адаптивності, стандартизації та уніфікації, можливості зіставлення та перевірки створених баз даних.

Зокрема, успішне розв’язання питань, безпосередньо пов’язаних зі створенням інформаційних систем передбачає: підготовку чинних правових актів і норм до застосування їх в умовах інформатизації суспільства; підготовку апарату управління до функціонування в умовах інформатизації; налагодження складної мережі організаційних та управлінських відносин, що виникають при плануванні, координації й контролі розробки проектів інформаційних систем органів управління різних ступенів.

Назріла потреба в забезпеченні функціональної визначеності інформаційних систем, їх сумісності між собою й з діяльністю державного апарату управління. Кожний вид інформаційної системи має відповідати максимально точному колу функцій апарату управління.

Для ефективної організації державного контролю необхідно вдосконалювати існуючу інформаційно-аналітичну систему Державної фінансової інспекції, яка забезпечувала б автоматизацію процесів фінансової діагностики та контролю стану підприємств. Така система має бути спрямована на вирішення управлінських завдань на основі бібліотеки різних алгоритмів підтримки рішень, бази моделей, бази даних, допоміжних та керувальних програм.

Для вирішення проблеми ефективного управління фінансовими потоками, забезпечення координації діяльності контрольних органів, доцільно було б створення єдиної державної інформаційної системи, яка дозволить налагодити співпрацю між різними контролюючими і правоохоронними органами, надасть можливість доступу до інформаційних систем різних відомств та можливість більш ефективно впливати на негативні тіньові прояви, використовувати позитивний досвід усіх контрольних служб держави, забезпечувати необхідний моніторинг і координувати роботу всіх державних контролюючих органів.

Отже, фундаментальною основою інформатизації фінансового контролю є створення високоорганізованого середовища із інформаційним, телекомунікаційним, програмним забезпеченням, базами даних і базами знань та іншими засобами, що забезпечить можливість ефективного функціонування системи аналітичного апарату та дозволить на якісно новому рівні інформаційного обслуговування реалізувати функції контролю.

Впровадження у практику контролю вищевикладених рекомендацій надасть можливість покращити якість контролю, забезпечити відповідність інформації, що отримується в процесі контролю сучасним вимогам щодо оперативності і достовірності, а також забезпечити належне документування процесу і результатів контролю, що дозволить підвищити ефективність контрольної діяльності в цілому.