2. Педагогіка / Проблема підготовки фахівців

Лєдєньова О.П.

Українська інженерно-педагогічна академія

КРЕАТИВНІСТЬ ЯК ОСНОВА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На сучасному етапі постійного зростання вимог до випускників інженерно-педагогічних ВНЗ поняття «фахівець» передбачає формування узагальнених професійних умінь, що лежать в основі готовності до професійної діяльності, які впродовж цієї діяльності перетворюються на здатності компетентної особистості. Це означає, що майбутній інженер-педагог не повинен обмежуватися чітким алгоритмом виконання окресленого кола дій, бо він тоді не буде задовольняти сучасним вимогам ринку праці. На нашу думку, фахівцю повинні бути притаманні ще й креативність, нестандартність, творчість у розв’язуванні виробничих завдань. За думкою багатьох вчених професійна діяльність майбутніх інженерів-педагогів пов’язана з необхідністю відходу від традиційних рішень, з пошуком нових творчих шляхів під час досягнення навіть традиційних цілей. То ж діяльність фахівця повинна бути спрямована на створення якісно нових, креативних, невідомих раніше цінностей, та спиратися на стійкі узагальнені та систематизовані знання і зміст своєї діяльності у створенні кінцевого продукту.

У психології креативність трактується як здатність до створення нових ідей, не схожих на існуючі, відходження від стереотипного мислення. За Д.В. Ушаковим [2] цей процес передбачає перетворення набутих раніше знань для створення нового продукту творчої діяльності через оригінальність прийнятих рішень, уяву, фантазію. За К.М. Гуревичем [1] «креативність – це здатність особистості оперативно та різноманітно використовувати надану у завданнях інформацію, створювати нові поняття, формулювати нові навички. Цю думку підтверджує О.С. Чашечникова [3], яка вважає, що в основі креативності лежить оперативність мислення, що характеризується нею як здатність особистості з отриманої раніше бази знань знаходити ті, які уможливлять швидке орієнтування у визначених завданням умовах та сприятимуть знаходженню більш раціонального розв’язку запропонованої проблеми.

Крім того, за думкою О.С. Чашечникової [3], креативність передбачає розвиток гнучкості, яка вказує на швидкий «… перехід від одного поняття (способу роботи) до іншого», інтегративності, що охоплює всебічне вивчення проблеми, включаючи науковий характер, цілісність, глибину розкриття, аналіз і синтез як окремих фактів, подій, явищ, так і пошуку шляхів розв'язання та практичної реалізації поставленого завдання, що не можливо без початкового предметного досвіду.

Розвиток таких здатностей особистості можливий лише за умови набуття студентами-практикантами у процесі навчання креативних умінь, які визначають можливість створення студентом нової, невідомої раніше страви або кулінарного виробу на основі початкового досвіду, теоретичних знань з дисциплін загальної та фахової підготовки.

Отже, під час розв’язання системи технологічних задач студенти, спираючись на початковий досвід, отримані раніше теоретичні знання технологічного процесу приготування та подавання страв, шукають з різноманітності варіантів, той, що сприяє раціональному розв’язанню поставленої виробничої проблеми, тобто швидко оперують сформованими уміннями та застосовують їх у пропонованій виробничий ситуації.

Література:

1. Психологическая диагностика детей и подростков / Под ред. К. М. Гуревича, Е. М. Борисовой. – М. : Межд. пед. академия, 1995. – 360 с.

2. Ушаков Д. Н. Толковый словарь современного русского языка / Под ред. Н. Ф. Татьянченко – М. : Альта-Пресс, 2005. – 1216 с.

3. Чашечникова О. С. Систем компонентів творчого мислення, що можуть діагностуватися в процесі навчання математики. Дидактика математики: проблеми і дослідження. Міжнародний збірник наукових робіт / О. С. Чашечникова – Видавництво Донецької фірми наукоємних технологій НАН України, 2004. – Вип. 22. – С. 81–87.