Твердохліб Д.Ю.

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Україна

До проблеми визначення поняття британської мовної та концептуальної картин світу

Антропоцентричний фокус сучасної науки зумовив актуальність всебічного дослідження людської свідомості. Так, картина світу постає комплексом узагальнених знань людини про світ, однак це поняття занадто широке. О.А. Корнілов наголошує на необхідності вживання правильного терміну на позначення конкретного виду картини світу. На його думку, таких є чотири: 1) наукова картина світу як інваріант наукового знання людства про світ на даному історичному етапі, результат відображення просторово-часового континууму колективною науковою свідомістю; 2) національна наукова картина світу як інваріант наукового знання про світ в мовній оболонці конкретної національної мови; 3) мовна картина світу як результат відображення об’єктивного світу буденною (мовною) свідомістю якоїсь мовної спільноти; 4) національна мовна картина світу як результат відображення об’єктивного світу буденною (мовною) свідомістю певної мовної спільноти, конкретного ентосу [3, c. 112].

Мовна картина світу є історично сформованою у пізнанні цілої спільноти і відображеною у мові та мовленні сукупністю конкретних уявлень про світ, що проходить крізь призму конкретних національно-культурних особливостей, що притаманні мовному колективові. Власне термін був введений в науку Л. Вайсгербером, але ідея бере свій початок ще від В. фон Гумбольдта про внутрішню форму мови, з одного боку, та до ідей американської етнолінгвістики, зокрема так звану гіпотезу лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа, – з іншого [2]. Проблемою визначення та дослідження мовної картини світу займалися значна кількість науковців, що розглядали усі рівні МКС та її структуру (Н.Д. Арутюнова, Ю.Д. Апресян, Ю. Степанов, Г. Брутян, А. Вежбицька, І.Б. Лєвонтіна, Н. Сукаленко, Л. А. Лисиченко).

Поняття мовної картини світу включає дві пов'язані між собою, але водночас різні ідеї: перша про те, що картина світу, що пропонується мовою, відрізняється від «наукової» ( в цьому сенсі вживається також термін «наївна» картина світу ) і друга про те, що кожна мова створює та описує свою картину, яка зображує дійсність дещо інакше, ніж це роблять інші мови.

Розглядаючи рівні мовних картин світу, ми можемо говорити про, три рівні: на рівні ідіолекту, діалекту та узусу, залежно від того, яким рівнем мови вона репрезентується.

Також можна виділити підкласи чи системи, що складають структуру мовної картини світу. Так, МКС як ціле складається з трьох взаємопов’язаних підкласів-систем – людина, навколишня дійсність та детермінанти, що поєднують їх між собою. А вже системи можна поділити на роди, види і підвиди, тоді родам відповідатимуть у лінгвістичному відношенні об’єднання полів, видам – окремі поля, а підвидам – певні лексико-семантичні групи у межах свого поля [4, c. 25].

Якщо ж вести мову про періодизацію формування мовної картини світу, цілком доцільно виокремити чотири етапи. На першому етапі відбувається первинне знакоутворення. На другому етапі становлення мовної картини світу, яку зазвичай називають етапом «вторинного семіозису» в лінгвістичній теорії, відбувається втрата внутрішньої форми слова. Третій етап становлення мовної картини світу, мовні одиниці і засоби, так ніби «шикуючись» в людській мові в лінійний ланцюг, утворюють мовні конструкції, які, в свою чергу, піддаються граматикалізації на рівні лексеми, словосполучення та висловлювання. На завершальному четвертому етапі становлення мовної картини світу фактор «національності» займає чільне місце в її структурі, що надзвичайно важливо пам’ятати при вивченні конкретної мовної картини світу [6].

На думку О.Д. Огуя, концептуальна картина світу та мовна картина світу в основному накладаються одна на одну. Науковець зауважував, що це відбувається не повністю, а переважно частково, адже у мові є і певні лакуни, і безеквівалентна лексика, і надлишкові зони). Завдяки конкретним засобам мовної картини світу ми можемо простежити і загальний поняттєвий поділ картини світу, і своєрідність етнонаціонального членування концептуальної картини світу різними народами та етнічними групами. А власне специфіка сприйняття картини світу створюється характерною концептуалізацією і передається за допомогою відповідних мовних засобів. Таким чином концептуальна картина світу об’єктивує відповідні поняття як найістотніші відображені риси феноменів на мовному рівні, водночас виражаючи їх етнонаціональну специфіку для кожної окремої мови через відповідні концепти. Концепти постають динамічними структурами, залежними від ситуацій, де виводяться нові смисли [5, c. 18].

Фізична природа людини, функції головного мозку та усієї нервової системи зумовлюють той факт, що різні мови мають багато спільних рис, однак кожна мова (а іноді і діалект) здатна визначати особливе світобачення своїх носіїв і відтак своєрідно репрезентувати світ у значеннях своїх одиниць (рівень лексики), у понятійних категоріях (рівень граматики), а також в особливій образності (рівень фразеології). Саме мова фіксує національний склад мислення в свідомості народу [4, c.4].

Розглядаючи британську мовну картину світу, нам необхідно сприймати її як одну із багатьох англомовних картин світу, що характеризується цілим рядом базових національно-специфічних концептів, які можна представити у вигляді лексико-семантичних полів, ядрами яких будуть ключові слова – PROSPERITY (процвітання), INDIVIDUALISM (індивідуалізм), CLASS (клас), FREEDOM (свобода) [1, c. 4-10]. Очевидно, що усі ці поняття мають аксіологічний та антропоцентричний елементи і у британській мовній картині світу вони будуть наповнюватися певними національно-специфічними рисами. Інсулярність географічного положення зумовила збереження цінностей та традицій британцями і може пояснити значну кількість культурно-специфічних концептів, притаманних виключно цій національній спільноті – як от QUEEN MOTHER чи BEEFEATER.

Таким чином, британська мовна картина світу як національна мовна картина світу матиме складу будову з систем-підкласів та рівнів. Її наповнення буде мати значний національно специфічний колорит і репрезентуватиметься ключовими лексико-семантичними полями. У перспективі передбачається порівняння конкретних категорій британської мовної картини світу та американської мовної картини світу для виокремлення національно-специфічних та етно-специфічних рис цих англомовних картин світу.

Література:

1. Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 – Германські мови/ О.В. Городецька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 21 с

2. Зализняк А. Энциклопедия Кругосвет. ЯЗЫКОВАЯ КАРТИНА МИРА [Електронний ресурс] / А. Зализняк – Режим доступу до ресурсу: http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/YAZIKOVAYA_KARTINA_MIRA.html.

3. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов / О. А. Корнилов. – Москва: ЧеРо, 2003. – 349 с. – (2-е изд., испр. и доп.).

4. Марковська А. В. Мовна картина світу та фразеологізми преси [Електронний ресурс] / А. В. Марковська // МОВОЗНАВСТВО: Загальні питання – Режим доступу до ресурсу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/novitfilolog/20/2.pdf.

5. Огуй О. Д. Мовна картина світу: проблема організації складників / О. Д. Огуй. // Мовознавство. – 2013. – №4. – С. 15–26.

6. Салахитдинова Э. Д. ЯЗЫКОВАЯ КАРТИНА МИРА И ЕЕ ЭТАПЫ [Електронний ресурс] / Э. Д. Салахитдинова // РУСНАУКА (современный научный потенциал - Филология). – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://www.rusnauka.com/9_SNP_2015/Philologia/6_189527.doc.htm.