Юлія Грінченко

Мелітопольський державний педагогічний університет

Імені Богдана Хмельницького, Україна

Особливості розвитку лексичного складу сучасної англійської мови

На нинішньому етапі теорія неології практично не має в своєму розпорядженні жорстких дефініцій неологізму, проте постійно зростаюча кількість новотворів і включення їх у подальші словотворчі парадигми вимагають, на наш погляд, вироблення більш сучасного підходу до визначення поняття нового слова. Системний опис вокабуляру англійської мови передбачає необхідність попереднього розгляду питання про його складові одиниці. У зв'язку з оновленням мови, у лінгвістиці окреслився ряд проблем, найважливішими з яких є визначення поняття нового слова і виявлення критерію, за яким слово може мати статус неологізму. Про темпи збагачення словникового складу англійської мови на початку нового сторіччя свідчить, наприклад, той факт, що тільки за січень 2002 року у словнику Collins Gem English Pocket Dictionary було зареєстровано 140 неологізмів [2, 9].

Аналіз джерел сучасної мови дозволяє констатувати той факт, що речення складаються в основному з нових слів та словосполучень, наприклад: А former dot-commer working а McJob was listening to some headbangers while laying out the last of his dead presidents for longnecks and some less than heart-healthy Frankenfood. /Houston Chronicle, July 2, 2003/

У передмові до Оксфордського словника неологізмів “нове слово“ визначається як “будь-яке слово, фраза або значення, які увійшли до загального користування або були модними в якийсь період“ [3, 3]. Хоча значна кількість нових мовних одиниць виникає для визначення нових речей і явищ, для віддзеркалення нових понять, в той же час досить типовими можна вважати й випадки, коли одна й та ж нова річ, одне і те ж нове явище мають не одну назву. Слід зазначити, що поява нового поняття не є , відповідно, етапом становлення форми лексеми. Нове поняття саме по собі і потреба в ньому завжди передують слову [1, 57]. Для віддзеркалення одного поняття, для визначення однієї речі в мові може існувати ціла серія, цілий ряд найменувань. Це зумовлюється актуальністю певного поняття, а також його комплексною природою. Крім того, чимало неологізмів виникає для позначення вже існуючих речей, для віддзеркалення “старих” понять, що знову ж таки зумовлюється комплексом лінгвальних і екстралінгвальних чинників. Так, мова розвивається разом із суспільством, у якому слова й терміни, отримуючи певний соціальний статус, поступово змінюють свою лінгвістичну форму.

Визначаючи понятійний обсяг терміну "неологізм", мовознавці звертають увагу на різні аспекти цього широкого за змістом та багатостороннього явища. Новизна слова конкретизується такими параметрами як локація у просторі, локація у часі, стилістична конотація, комунікативне обмеження, зміна номінації, фіксація у лексикографічних джерелах.

Як відомо, практично всі нові слова виникають у конкретному випадку мовлення, тобто починають своє життя як оказіональні. Саме тому термін “оказіоналізм” може засвідчувати лише той факт, що слово виникло в мовленні, але не закріпилося в мові. На дериваційному рівні словотвірні інновації, як наприклад у випадку з елементом –something, також виникали як оказіональні. В наш час новоутворення з цим елементом миттєво сприймаються мовою, тому вважаємо за необхідне підкреслити, що самі елементи теж узуалізуються співдинамічно зростанню їх похідних.

His comments capture the attitudes of America’s newest labor force, 30-something workers – the so called Generation X – and their 20-something counterparts, Generation Y. /The New York Times, Oct 28, 2003/

Численні неологізми кінця ХХ століття, серед яких glitterati, loadsamoney, nanny state, reporterette, spin-doctor, також свого часу вважалися оказіональними, проте надалі не тільки увійшли до узусу, але й послугували базою для творення значної кількості інших інновацій. Слід зазначити, що входять до узусу в першу чергу такі мовні новотвори, які передають актуальні поняття. За останні десятиріччя досягнення комп'ютерної технології, за даними вчених, істотно вплинули на практичну лексикографію. Дослідження науковців свідчать, що дуже часто інтеграція оказіональних мовних інновацій у лексико-семантичну систему залежить від їх пов’язаності з суспільними рухами, течіями, зумовлюється висуненням на передній план певних соціальних груп, в яких народжуються нові слова та словосполучення.

Створене британськими студентами слово post-ironically незважаючи на певну невідповідність існуючим словотвірним моделям, набуло власного значного поширення у британському варіанті саме завдяки пресі. Слід також відзначити появу мовної інновації word burst, яка вживається для позначення стрімкого зростання частотності використання певного слова за короткий період часу. Цікавим є те, що ця лексична інновація сама відповідає такій характеристиці. Від згаданого неологізму було утворено такі похідні як bursty words, word burstiness: At a recent conference, Professor Kleinberg conjectured that word bursts could be used to track what people were discussing in personal Weblogs. Daypop, a search engine focused on news sites and Weblogs, quickly added a list of top word bursts. Professor Kleingberg demonstrated his technique by applying it to all of the U.S. Presidential State of the Union Addresses, from 1790 to 2002. He found that the bursty words reflected the concerns and events of the times. For example, in the early 1800s, among the words exhibiting the highest burstiness were militia, British, enemy, and Spain. /The New York Times, March 23, 2003/

Основними ознаками узуальних інновацій можна все ж таки вважати їх здатність брати участь у подальших словотвірних процесах, а також активно використовуватися носіями мови впродовж значного періоду. Отже, глибоке й об’єктивне дослідження інновативної деривації неможливе без проекції на проблему системи словотвору.

Література

1. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. - 2 изд. - М.: Прогресс, 2000. - 398 с.

2. Ezard J. A New Word Order for 2002 // Guardian. – 2002. - Febr.4. – P.9.

3. Knowles E., Elliot J. Preface// The Oxford Dictionary of New Words, ed. by E.Knowles with J.Elliot. – Oxford: Oxford University Press, 1997. – 357p.