Козак В.В., Князюк О.В.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Вплив підщепи на ріст, розвиток та плодоношення сортів груші

Груша – одна з найбільших плодових і зерняткових культур займає друге місце в світі по збору плодів і площі насаджень після яблуні. Незважаючи на це, за останні роки площі промислових насаджень груші відчутно зменшуються, а звідси – помітний спад виробництва плодів. Однією з причин цього є відсутність підщеп, придатних для вирощування інтенсивних насаджень.

В сучасних умовах в промисловому плодівництві впроваджують слаборослі підщепи груші. Такі карликові культури мають ряд переваг завдяки особливостей росту і плодоношенняоднорідності організмів крон та більш швидким зростанням урожайності.

Вивчався вплив насіннєвих і вегетативних підщеп на ростові процеси, формування плодової деревини та продуктивність молодих дерев груші домашньої.

Досліди з різними сорто-підщепними комбінаціями проводили упродовж 2014-2016 років у молодому саду (посадки 2006 року) ТОВ «Україна» Жмеринського району Вінницької області. Вивчалися сорти груші: Професор Любочко, Бере Київська, Дюшес, Бере Жираф, Лада. На підщепах – айва анжерська, груша лісова, груша домашня.

В результаті досліджень встановлено, що на карликових підщепахв більш ранні строки і розпускалися бруньки і починалося цвітіння. В той же час, низькоросла підщепа айви анжерської стримує вегетативний ріст дерев груші. Порівняно з підщепами – сіянцями груші лісової, відмічено зменшення довжини пагонів на 19 см. Незалежно від підщепи, найбільш інтенсивний ріст пагонів груші сорту Бере Київська, а найменший приріст у сорту Лада. Використання середньо рослої підщепи груші домашньої помітно гальмує вегетативний ріст груші. В середньому по сортах довжина пагонів подовження становила 37см,тобто вони були коротшими відповідно на 12см.

При догляді за деревами груші використовували обрізку, головною метою якої є регуляція росту рослин, активізації росту бокових пагонів.Перший раз плодові дерева обрізали на другий рік після щеплення, завдяки чому формується потрібна висота штамбу. Обрізування на 2-річну деревину впливає на утворення гілок дерев груші. На закінченні скелетних гілок виростають добре розвинуті пагони. Середня довжина пагонів подовження скелетних гілок у сортів груші в середньому по сіянцях становила 55 см. У сорту груші без обрізування довжина пагонів подовження становила 35 см.

Сорт груші Бере Жифер відрізнявся найбільшою довжиною пагонів подовження гілок дерев груші, порівняно з іншими сортами. Без обрізування їх довжина складала 38 см, при обрізуванні гілок на 1 річну деревину – 49 см, а на 2-річну деревину – 61 см.

Дослідженнями встановлено, що загальна кількість пагонів на деревах, у тому числі генеративних утворень, була неоднаковою на різних підщепах груші. Так, у сорту груші Бере Київська на сильнорослій підщепі груші лісової на дереві нараховувалось 136 пагонів, але серед них генеративних утворень лише 19,2%. Середньоросла підщепа груші домашньої і низькоросла підщепа айви антерської частково гальмують вегетативний ріст пагонів, але збільшують частку генеративних утворень.

На низькорослій підщепі (айва анжерська) частка плодових утворень сортів груші складала 37,2-56,7%. Крім того, сорти груші на слаборослій підщепі найбільш рано утворюють генеративні пагони і починають плодоносити на другий-третій рік. Плодоношення груші прямо залежить від кількості квітів на дереві,але із збільшенням кількості квітів зменшується відсоток корисної завязі. В дослідженнях,найбільше корисної завязі відмічено на деревах сорту Бере Київська-15,9% на сіянцеві груші домашньої.

Формування плодів дерев груші найкраще проходить на середньорослій підщепі груші домашньої. В сорту груші Професор Любочко кількість плодів на дереві – 81 шт., а середня маса одного плоду (136 г) відмічена як максимальна величина у сорту Бере Київська на сіянці груші лісової.

Слаборослі підщепи айви анжерської сприяють генеративному розвитку сортів груші. Облік плодів на ділянках досліду показав більшу їх кількість на дереві низькорослої підщепи, особливо сорту Професор Любочко – 9,6 кг.

Кількісні показники врожайності були найбільшими у сортів груші щеплених на айві анжерській. Облік урожайності плодів груші показав,що всі її сорти на сіянці груші лісової почали плодоносити пізніше.ніж груші домашньої і айви анжерської.

Залежно від сорту було отримано від 24,8 до 40,2 кг/ 10 м². На середньорослій підщепі груші домашньої урожайність сортів груші була нижчою і складала 1,1-29,4 кг/10 м².

Серед представлених у досліді сортів найбільш врожайними (40,2 кг/ 10 м²) були дерева сорту Професор Любочко щеплених на айві анжерській.

Отже,слаборослі підщепи індукують генеративний розвиток дерев груші,але кількість плодів на дереві збільшилася тільки у сортів груші на середньорослій підщепі. Використання в садах слаборослих підщеп є способом прискорення початку плодоношення дерев груші, але показники індивідуальної продуктивності (середня маса плоду) найбільші на середньо рослому сіянці груші лісової. Серед задіяних у досліді сортів груші найменш чутливими до підщепи виявився сорт Бере Київська, а найбільш чутливим – сорт Лада.

Поскільки підщепа груші по різному впливає на початок плодоношення і врожайність сортів, в умовах Поділля потрібно використовувати як середньорослу підщепу груші домашньої так і низькорослу айву анжерську.