Экономические науки/12. Экономика сельского хозяйства.

К.е.н Сурженко Н.В. Мостовий О.Є., Бончужна Є.Ф., Шевченко О.В.

Таврійський державний агротехнологічний університет, м. Мелітополь, Запорізька обл., Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ЯК ОСНОВНИЙ СПОСІБ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ АПК

Постановка проблеми. Агропромисловий комплекс України (АПК) – один з найважливіших секторів економіки держави, який включає в себе різні види економічної діяльності щодо виробництва сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, та доставки продукції до відповідного споживача. В агропромисловому комплексі України формується понад 17 % ВВП, він є основим бюджетоутворювальним та експортоорієнтованим сектором національної економіки. Вирішення проблеми стабілізації розвитку агропромислового комплексу залежить від ефективної організації діяльності виробників сільськогосподарської продукції.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розвиток ефективного агробізнесу та організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах широко досліджується науковцями. Дане питання у своїх працях висвітлювали безліч вітчизняних і зарубіжних учених, як: Г.Я. Кожекін, А.М. Синиця, І.Б. Гевко, Г.А. Семенов та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Економічна наука і господарська практика передових країн світу свідчать про те, що успішний економічний розвиток можливий лише на основі визначення пріоритетних базових галузей АПК, здатних сформувати конкурентні переваги національної економіки. Організація виробництва вивчає закономірності оптимальної побудови і здійснення процесу аграрного виробництва на підприємствах сільськогосподарського спрямування для ефективного використання трудових і матеріальних ресурсів [1-4]. Виробництво сільськогосподарської продукції природно посідає центральне місце в українському АПК.

Достатній обсяг виробництва сільськогосподарської продукції дозволяє забезпечити продовольчу безпеку населення. Для ринкової економіки зазначені умови є основою для всіх видів діяльності, відповідно вимоги до рівня організаційно-економічної підготовки спеціалістів в сільському господарстві постійно зростають. Аналізуючи досвід науковців, виділимо основні завдання організації виробництва:

- поглиблення спеціалізації, удосконалення форм організації виробництва, гнучка переорієнтація виробництва на інші види продукції, забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу, удосконалення організації процесів праці та виробництва в просторі й у часі, скорочення тривалості виробничого циклу;

- інструментальне й енергетичне обслуговування виробництва, нормування витрат ресурсів, вибір оптимальних систем забезпечення, форм організації підрозділів та їх взаємодії із зовнішнім середовищем;

- визначення рівня незавершеності виробництва, запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, організація їх транспортування і збереження;

З урахуванням вимог ринкової економіки у вітчизняній літературі сформувалося визначення «організація виробництва».

Функція організації виробництва − це визначення певних параметрів технологічного процесу на основі аналізу можливих варіантів і вибір найбільш ефективного з них відповідно умовам та цілям виробництва.

Організація виробництва має на увазі оптимальне поєднання предметів і знарядь праці, а також праці робітників для отримання відповідного продукту з мінімальними затратами.

Валове виробництво сільськогосподарської продукції з початку незалежності України знизилося на 31,1 %, у т.ч. рослинництва – на 11,8 %, тваринництва – на 47,2 %. З 2000 р. спостерігається поступове підвищення обсягу виробництва продукції основних галузей, приріст якої у 2013 р. становив 94,9 % порівняно з 2000 р., у т. ч. рослинництва – 79,4 %, тваринництва – у 2,5 раза. Паралельно з підвищенням обсягів валового виробництва спостерігається зростання ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.

Збиткова протягом 1990–2000 рр., галузь, починаючи з 2001 р., перетинає рівень беззбитковості, та починає отримувати прибутки, насамперед за рахунок рослинництва. В 2012 р. було досягнуто максимальний рівень прибутковості в розмірі 20 199,4 млн грн.

Особливості аграрного виробництва у період з 1990 по 2012 рр. полягають у такому: стрімке зниження валового виробництва сільськогосподарської продукції та основних її галузей першого десятиліття згодом обернулося її поступовим нарощуванням; створені нові сільськогосподарські підприємства ринкового типу сприяли реалізації підприємницької ініціативі селян у різних організаційно-правових формах господарювання.

Висновки. Вивчення об’єктивних законів розвитку природи і суспільства, й економічно ефективного ведення виробництва на сільськогосподарських підприємствах та в їхніх об'єднаннях для отримання максимального прибутку є основою організації сільськогосподарського виробництва. Посткризове відновлення економіки України потребує розвитку аграрного виробництва на інтенсивній основі, що дозволить гарантувати продовольчу безпеку країни, а також реалізувати конкурентні переваги країни на світових ринках продовольства.

Список використаної літератури:

1. Метеленко Н. Г. Організація управління підприємством у контексті економічної безпеки [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1840

2. Чорний А.В., Цікал А.С., Вплив зовнішнього середовища на внутрішню динаміку виробництва на підприємстві [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bsfa.edu.ua/PDF5/chornyj_tsikal_tezy.pdf

3. Сільське господарство України 2012 р.: стат. щорічник / Держкомстат України. – К., 2013. – 392 с.