ст. викл. Ремезова Н. М.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна

Педагогізація репертуарної політики студентського хорового колективу як умова формування музичної культури майбутнього вчителя

Реформування освіти в Україні на засадах її гуманізації та гуманітаризації накреслює нові стратегії естетичного розвитку художньо-компетентного вчителя, здатного до активної музичної діяльності. Він покликаний чітко усвідомлювати не тільки мету, завдання, програму своєї майбутньої діяльності, але й ту соціально-культурну ситуацію, в якій живе й зростає сучасна дитина. Сьогодні спостерігається посилена увага науковців до професійної підготовки спеціалістів вищої школи.

На думку Л. Арчажникової, Ю. Алієва, А. Болгарського, М. Гришановича, З. Кальниченко, Л. Коваля, Г. Падалки, Г. Резанова, Р. Тельчарової, Г. Шостака, процес виховання музичної культури особистості є тривалим і непростим. Її формування починається у родині і визначається мистецькими традиціями сім'ї, загальною та художньо-естетичною культурою, ставленням до музичного мистецтва, створення відповідного музично-естетичного середовища тощо. Подальший розвиток музичної культури людини продовжується у різноманітних навчальних закладах, у процесі професійної підготовки, саморозвитку та самовдосконалення особистості.

На нашу думку, питання музичної культури майбутнього вчителя музики найбільш повно висвітлені у працях Р. Тельчарової. Вона вважає, що музична культура фахівця не повинна обмежуватися лише набутими музичними знаннями. Освоєння та примноження музичної культури суспільства окремою особистістю відбувається за допомогою двох важливих компонентів: музичної діяльності (сприйняття, виконавство, творчість) та музичної свідомості, центром якої є музично-естетичний ідеал. Р. Тельчарова стверджує, що рівень музичної культури вчителя характеризується комплексом проявів, до яких входять здібності, установки, знання, вміння, навички, оцінки. Всі ці складові музичної культури виникають на основі його педагогічної діяльності та розвиненої музично-естетичної свідомості. Одним із найпотужніших засобів формування музичної культури вчителя є хорове мистецтво.

Хоровий спів – одна з найбільш поширених і загальнодоступних форм художньої діяльності. Він виник і розвивається як мистецтво демократичне, основним змістом якого є художньо-правдиве і багатогранне відображення життя народу, його думок і почуттів, світогляду та ідеалів.

Залучення до хорового мистецтва у вищому педагогічному закладі відбувається як в аудиторній, так і в позаудиторній роботі. До навчальних планів підготовки майбутніх учителів, зокрема музики, входять такі музичні дисципліни: «Історія зарубіжної музики», «Історія української музики». Але за дві академічні години викладач не може ознайомити студентів із багатою вокально-хоровою спадщиною національної та зарубіжної музичної культури. Тому, в університетах функціонують хорові колективи, де відбувається розширення музичного світогляду майбутніх учителів.

Вокально-хорове мистецтво у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка має глибокі корні. Тут працює славнозвісний український народних хор «Калина» – творча лабораторія заслуженого працівника культури, заслуженого діяча мистецтв України, професора кафедри музики Г.С. Левченка; народний аматорський камерний хор імені П.Т Лиманського психолого-педагогічного факультету під керівництвом старшого викладача кафедри музики С.М. Жмайла. Поряд з визнаними хорами створюються молоді колективи, серед яких – народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Свічадо», організований автором статті у 2005 р. на базі кафедри музики. За дванадцять років концертної діяльності ансамбль брав учать у багатьох яскравих мистецьких заходах університету та міста.

Колектив створив три сольні концертні програми – «Музичні барви весни» (2007 р.), «Музика душі» (2010 р.) «У колі друзів» (2015 р.). Під час кожного виступу ансамблю майбутні вчителі та вихователі дитячих садочків із великою любов'ю дарують своє музичне мистецтво, слухачі з перших акордів завжди відчувають безмежну любов дівчат до пісні та їх нестримне бажання поділитися своїми мистецькими здобутками.

Ансамбль неодноразово презентував свою творчість на конкурсах і фестивалях, на яких здобув почесні звання:

· лауреата І ступеня обласного міжвузівського фестивалю-конкурсу «Студентська весна» (2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 рр.), регіонального конкурсу військово-патріотичної пісні «Є така професія – Батьківщину захищати» (2010 р.), всеукраїнського фестивалю-конкурсу вокально-хорового мистецтва імені М. Кондратюка «Пісенний край» (2011р., м. Полтава), міжнародного фестивалю-конкурсу мистецтв «Зірковий олімп» (2013 р., м. Полтава), міжнародного фестивалю-конкурсу мистецтв «На хвилях Євпаторії» (2013 р., м. Євпаторія), міжнародного вокально-хорового конкурсу «Поющее Белогорье» (2014 р., Росія), міжнародного фестивалю-конкурсу «Сяйво різдвяних зірок» (2016 р., м. Київ), міжнародного фестивалю-конкурсу мистецтв «Golden Lion» (2016р., м. Львів), міжнародного фестивалю-конкурсу «Чорноморський бриз» (2016 р.. м. Одеса);

• лауреата ІІ ступеня обласного міжвузівського фестивалю-конкурсу «Студентська весна» (2006, 2007, 2010 рр.), всеукраїнського фестивалю-конкурсу вокально-хорового мистецтва імені М. Кондратюка «Пісенний край» (2010 р., м. Полтава);

• лауреата ІІІ ступеня обласного міжвузівського фестивалю-конкурсу «Студентська весна» (2008, 2009 рр.), ІІІ міжнародного вокально-хорового конкурсу PREMIER 2012 (2012 р., м. Київ).

Репертуарний діапазон колективу різнобарвний: від народної пісні до класичних творів зарубіжних та українських композиторів. Але основу репертуару складають твори сучасних українських авторів, які можна застосовувати в загальноосвітній школі на уроках музичного мистецтва і в позакласній музично-виховній роботі.

Під час репетицій відбувається ознайомлення майбутніх учителів з музичними творами різних епох і стилів. Вибір репертуару ґрунтується на загальновідомих принципах мистецької педагогіки, як-то: різноманітності, доступності, емоційної привабливості, педагогічної ємності. Останній передбачає багатовекторну реалізацію педагогічного потенціалу музичного творів – освітнього, навчального, розвивального, виховного, корекційного тощо.

Отже, хорове мистецтво не тільки сприяє задоволенню пізнавальних інтересів, розвитку інтелектуальних сил, творчих здібностей, національної свідомості, відкриває перед майбутнім учителем перспективу нескінченного удосконалення, надає можливість емоційно-чуттєвого осягнення національних і загальнолюдських основ духовно-морального буття, розширює історико-культурний кругозір, а головне закладає основи розвитку музичної культури як невід’ємної складової його педагогічної культури (О. Рудницька).

Література:

1. Буць Н. Хорове мистецтво у Полтавському державному педагогічному університеті // Імідж сучасного педагога. – П., 2006. – Вип. 2 (61). – С. 6-9.

2. Тельчарова Р.А. Уроки музыкальной культуры. – М, 1991. – 81 с.