Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

к.пед.н Слухенська Р.В.

Буковинський державний медичний університет м. Чернівці, Україна

Творче та клінічне мислення як потенціал майбутнього лікаря.

У сучасних умовах професійна діяльність праці потребує від фахівців розвиненого професійного мислення, професійної творчості. Професійна творчість – це винахід нових способів розв’язання фахових завдань, аналіз професійних ситуацій, прийняття професійних рішень. Результатами професійної творчості може бути: нове розуміння предмета праці (нові ідеї, закони, концепції, принципи), новий підхід до реалізації професійних дій (нові моделі, технології, правила), отримання нових результатів у професійній діяльності тощо.

Професійне мислення – це мисленнєва діяльність, що спрямована на розв’язання професійних завдань у певній предметній галузі, від своєрідності яких залежить специфіка професійного мислення.

У структурі мисленнєвої діяльності науковцями визначаються різні компоненти. Так, наприклад, на думку Г. Костюка слід вирізняти три складники мисленнєвої діяльності: змістовий (знання, які людина отримує через органи чуття та логічним шляхом, становлять змістовий компонент її мислення, збагачення якого не може відбутися без розуміння); функціонально-операційний (у взаємодії суб’єкта з дійсністю мислення виникає і формується безперервний процес аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації); цілемотиваційний (потреби, інтереси, почуття виконують спонукальну роль мислення) [2].

Основними ознаками творчого мислення, на думку російського дослідника Ю. Фокіна є: 1) отримання нового результату та продукту; 2) новизна та отримання відомого продукту; 3) неможливість отримання нового продукту; 4) подолання логічного завдання та її рішення; 5) самостійне бачення сформулюваної проблеми; 6) наявність яскраво вираженого емоційного переживання та момент знаходження рішення [5, с. 90].

Клінічне мислення являє собою творчий процес, реалізований в рамках конкретної фесійної діяльності. Таке мислення називають рефлексивним клінічним мисленням. Саме на розвиток його необхідно направляти ос новні психолого-педагогічні та дидактичні зусилля [1].

На думку О. Кузьмінова, Л. Пшеничних, Л. Крупенькиної, основною сферою розвитку клінічного мислення студентів служить робота «біля ліжка хворого». Її розвивальні можливості полягають у клініко-змістовній спрямованості, сутність якої полягає в проектуванні знань для предметного аналізу клінічної інформації, що пов’язано з умінням оцінювати її як повну або неповну, адекватну реальній ситуації здоров’я пацієнта або неадекватну, логічно завершену, що суперечить логіці розвитку хвороби, прогнозовану або непронозовану [3].

Формування клінічного (творчого) мислення вимагає спеціальної системи методичного забезпечення, яка передбачає поетапне взаємопроникнення і взаємофукціонування педагогічних цілей, засобів і способів розвивального впливу на особистість студента на рівні їх методичної і технологічної організації.

Якість формування клінічного мислення майбутнього лікаря може бути вирішена за дпопомогою інноваційних освітніх технологій, що передбачають використання прийомів формування творчого, системного мислення, покликаного не тільки відтворювати отримані знання, але й вирішувати нестандартні завдання. Вирішення цієї проблеми передбачає не лише педагогічні, але й організаційно-методичні способи вдосконалення медичного забезпечення. У зв’язку з цим у клінічній медицині необхідно розробляти і впроваджувати системні методи вдосконалення формування клінічного мислення не лише на етапах навчання, але і в процесі практичної професійної діяльності [4].

Отже, процес розвитку професійного клінічного і творчого мислення майбутнього лікаря відбувається під впливом стимулюючих факторів, а саме: створення сприятливого навчального середовища, максимально наближеного до професійного, духовної взаємодії викладачів і студентів, творчої атмосфери, заохочення творчого підходу до вирішення проблем та нових ідей і думок, створення ситуацій для полеміки, дискусій, професійного творчого діалогу. Також важливо навчити майбутнього лікаря творчо мислити, аналізувати, прогнозувати, дискутувати, чітко висловлювати й доводити свої погляди, шукати найоптимальніші шляхи вирішення проблеми.

Література:

1. Аношкин Н. К. Психолого-педагогические основы формирования рефлексивного клинического мышления: Автореф. дис… д.-ра психол. н. : 19.00.07 / Н. К. Аношкин [Перм. гос. мед. акад.]. – М. : 2001. – 29 с.

2. Костюк Г. С. Учебно-воспитательный процесс и психическое развитие личност / Г. С. Костюк. – М. : Просвещение, 1998. – 600 с.

3. Кузьминов О. М., Пшеничных Л. А., Крупенькина Л. А. Формирование клинического мышления и современные информационные технологии в образовании: монография / О. М. Кузьминов, Л. А. Пшеничных, Л. А.Крупенькина. – Белгород : Изд-во, 2012. – 110 с.

4. Линдсей Г. Творческое и критическое мышление / Г. Линдсей, К. С. Халл, Р. Ф. Томпсон // Хрестоматия по общей психологии: Психология мышления. – 1981. – 400 с.

5. Фокин Ю. Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание, творчество. Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М. : Издательский центр «Академия», 2002. – 224 с.