Добровольський В.Е.

Національний технічний університет України «КПІ» ім. І. Сікорського

Аналіз психологічних умов успішного
виступу спортсмена

У період підготовки до змагань та участі в них необхідно створити і підтримувати у гімнастів позитивний настрій. Цьому багато в чому сприяє поведінка "ситуаційного" тренування, в якій використовуються прийоми ідеомоторної підготовки.

Ідеомоторне тренування це неодноразове уявне відтворення основних моментів руху для більш швидкого і успішного його освоєння, а ідеомоторне налаштування – уявне відтворення основних моментів руху перед його виконанням для досягнення найкращого результату.

Практична реалізація ідеомоторного тренування вимагає дотримання методичних прийомів, які постійно повинні знаходитись в поле зору тренера і спортсмена.

Ідеомоторне тренування допомагає закріпити і в потрібний момент повернути до життя не тільки рухові навички, а й "почуття снаряда".

Найбільш ефективним є ідеомоторне налаштування, в момент якого подумки відтворюється основний результативний момент дії.

Позитивний ефект ідеомоторного відтворення в основному обумовлений руховим досвідом та індивідуальними психомоторними здібностями спортсменів, а не їх віком, статтю та спеціалізацією.

"Почуття простору" і "почуття часу" є необхідними компонентами координаційних здібностей гімнастів. Вони спільно забезпечують сприйняття швидкості руху.

Успішність виступів по обов'язковій програмі більш тісно пов'язана з точністю сприйняття часу, регуляції рухів по простору з нейродинамікою. Найбільший вплив тут надають такі особистісні фактори, як критична направленість, твердість характеру, стійкість до труднощів, незалежність, вольовий самоконтроль. У довільній програмі успішність пов'язана із загальною і емоційною стійкістю.

Одним з найважливіших психологічних умов успішного виступу в змаганнях є почуття впевненості спортсмена в своїх силах. Тверде почуття впевненості необхідно для забезпечення повної віддачі сил, мобілізації всіх здібностей на подолання труднощів боротьби з противником.

Невпевненість спортсмена в своїх силах при виконанні вправ, пов'язаних з ризиком, часто переходить у різні форми прояви страху, які несприятливо позначаються на якості виконання вправ.

Для успіху виконання вправи, для досягнення високого результату спортсмену потрібна тверда впевненість в своїх силах.

У змаганнях зі спортивної гімнастики часом найменша неточність, помилка призводять до невиконання вправи, а часом і до невдалого виступу в змаганні в цілому. Критерієм у визначенні успішного або невдалого виконання вправи служило стабільне виконання варіанту комбінації на тренуваннях. Відхилення від цього варіанту розглядалося як невдале виконання – зрив.

Якщо впевненість в чомусь не відповідає чи не обґрунтована відображенням об'єктивної дійсності, що не спирається на об'єктивні явища, вона перестає бути справжньою упевненістю і перетворюється в негативну якість самовпевненості.

Самовпевненість характеризується перш за все переоцінкою своїх сил і можливостей, які не мають підстав. Вона характеризується також недооцінкою сил противника, зниженою оцінкою труднощів, деякою безтурботністю і призводить, як правило, до поганих результатів.

Г.М.Галаєва, яка проводила багаторічні дослідження з психології, приділяє особливу увагу таким умовам, які зміцнюють впевненість спортсмена в своїх силах як високого ступеня всебічної підготовленості та планованостi спортсмена, гарне фізичне самопочуття в день змагань, досвід участі у відповідальних змаганнях: вдалий виступ, знання противника, спокійна поведінка тренера.

Авторитет тренера втілюється в безстрашність і цілеспрямованість, сумлінність і дисциплінованість учнів. Тренер не тільки вчитель, він – вихователь. Тренер виховує словами і вчинками, зовнішністю і ставленням до справи, ідеалами і життєвою позицією. Заклик А.С.Макаренко: "Будь таким, яким хочеш бачити свого учня", – повинен стати девізом кожного тренера.

Щоб виховати впевненість гімнаста в своїх силах, досвідчений тренер надає йому самостійність у підготовці до виступу в змаганнях. Спортсмен сам повинен перевіряти свої сили, знати їх, вміти оцінити і переконатися на що він здатний.

Титанічні зусилля тренера в роботі, його помисли, самовіддана праця гімнаста служать справі виховання гармонійно розвиненої, цілеспрямованої і творчої особистості з твердими переконаннями і моральною чистотою.

Стан психічної готовності до змагання – явище особистості спортсмена.

При дослідженні його важливо більш повне вивчення особистості спортсмена в цілому, з вивченням конкретних ознак цього стану, зокрема установки на досягненні максимально можливого результату і рівня емоційної напруги.

Результати спостережень свідчать, що висококваліфіковані гімнасти досить адаптовані до участі у відповідальних змаганнях. У них не спостерігається суттєвого збільшення емоційної напруги перед змаганнями. Найбільш яскраво емоційна напруга проявляється у гімнастів перед виконанням комбінації, результат якого вони можуть передбачити з достатньою визначеністю.

Тому, для успішного виступу в змаганнях, крім добре розвинених фізичних даних, технічної і тактичної підготовки, гімнастові необхідні такі вольові якості, як ініціативність, впевненість, сміливість.